Справа про штраф в $6,6 млрд. Навіщо "Газпром" тягне Україну в комісію ООН

Раніше російський "Газпром" стикався з українськими представниками в різних судових структурах, від СОТ до Лондонського суду і Стокгольмського арбітражу. Тепер справа дійшла до ЮНСІТРАЛ (Комісія ООН з права міжнародної торгівлі), у відповідності з Арбітражним регламентом якої "Газпром" 25 жовтня ініціював черговий розгляд.

На цей раз причина суперечки - спроба захистити активи ("інвестиції", за словами самого газового монополіста) "Газпрому" на території України. На кону - антимонопольний штраф у розмірі $6,6 млрд.

"Сьогодні "Газпром" у відповідності з арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ ініціював арбітражний розгляд проти України з метою захисту своїх інвестицій на її території у зв'язку з тим, що Україна в особі Антимонопольного комітету наклала на "Газпром" необґрунтований і несправедливий штраф у розмірі, що перевищує $6 млрд (включаючи пені) за нібито зловживання монопольним становищем на ринку транзиту газу України", - йдеться в повідомленні російської компанії.

На думку юристів "Газпрому", цей штраф, а також подальші дії України по його стягненню, порушують права "Газпрому", гарантовані угодою між урядом РФ і урядом України про заохочення і взаємний захист інвестицій від 27 листопада 1998 р. Треба сказати, що до цієї угоди, яке до цих пір офіційно не розірвано, апелюють практично всі російські компанії, активи яких опиняються під загрозою починаючи з 2014 р.

"Газпром" просить арбітраж прийняти рішення про виплату грошового відшкодування та застосуванні інших засобів правового захисту. Компанія буде продовжувати захищати свої права усіма доступними засобами у рамках чинного законодавства", - заявляє прес-служба газової компанії.

Освіжимо в пам'яті, як розвивалися події. 22 січня 2016 р. Антимонопольним комітетом України (АМКУ) було винесено рішення накласти на "Газпром" штраф у розмірі 85,966 млрд грн за що мало місце порушення економічної конкуренції" - за зловживання монопольним становищем на ринку транзиту природного газу України. Далі це рішення було кілька разів підтверджено українськими судами. Зокрема, 22 лютого 2017 р. Київський апеляційний господарський суд залишив у силі рішення суду нижчої інстанції про підтвердження стягнення з "Газпрому" штрафу, який до того часу вже виріс до 172 млрд грн (близько $6,4 млрд) - за його несплату нараховувалася чимала пеня.

17 березня 2017 р. тепер уже Господарський суд Києва постановив стягнути з російської компанії 172 млрд грн на підставі вступив у законну силу судового рішення. Менше ніж через місяць, 11 квітня 2017 р., АМКУ направив до Державної виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з ВАТ "Газпром" 172 млрд грн. Мова йшла про те, що за все тому ж рішення Госпсуду Києва буде примусово стягнуто 79,877 млн грн дивідендів ПРАТ "Газтранзит" - це та частина від загальної суми позову, до якої зміг дотягнутися українське правосуддя.

21 квітня 2017 р. Міністерством юстиції України було ініційовано виконавче провадження по примусовому стягненню з "Газпрому" суми штрафу, пені, виконавчого і судового зборів шляхом накладення стягнення на активи "Газпрому" на території України. Зусилля "Газпрому" з оскарження цих дій в українських судах успіху не мали.

Що ж до "Газтранзит", то це компанія, створена в 1997 р. для розширення пропускної здатності ГТС України у цілях збільшення обсягів транзиту російського газу в Туреччину і країни Балканського регіону. Компанія реалізує проект щодо нарощування потужності магістрального газопроводу Ананьїв-Тирасполь-Ізмаїл, який проходить по території Одеської області та Молдови. "Газпрому" і "Нафтогазу України" в цій компанії належать рівні частки - по 40,2174% акцій; ще 19,5652% акцій знаходяться у власності турецької компанії Turusgas.

"Як правило, за такими сумами суди (з усіма апеляціями і оспариваниями) тягнуться приблизно до нескінченності, а чіткі і однозначні рішення по них такі рідкісні, що потрапляють в підручники історії. Так що тут насправді не спроба розібратися, а черговий бій у нескінченній війні між Україною і "Газпромом", - сказав у коментарі "ДС" експерт-юрист Варшавській фондовій біржі Мартін Кудинович. - Але в даному випадку є два важливих нюанси. Перший: у "Газпромі" не кажуть, де це може відбутися апеляційний розгляд. Ініціювали - і все. Другий: всі ЗМІ, розповідаючи про цю історію, обов'язково згадують історію з дивідендами компанії "Газтранзит", хоча грошова сума там відносно невелика. Думаю, в Росії просто вирішили підключити до цієї справи Туреччину, щоб вона виступила на їхньому боці".

Дійсно, збіг чи ні, але в той же день, коли "Газпром" оголосив про подання апеляції по справі за участю "Газтранзиту", тобто в якому є інтерес турецької компанії Turusgas, заступник голови правління газового холдингу Олександр Медведєв в інтерв'ю заявив, що "Газпром" почне будівництво сухопутної частини другої нитки газопроводу "Турецький потік" на території Туреччини до 2019 р. "Зараз повним ходом йде будівництво морської ділянки другої, транзитної, нитки газопроводу "Турецький потік". Завершення укладання глибоководної ділянки - справа найближчих місяців. У наступному році плануємо також приступити до будівельних робіт по сухопутному продовження транзитної нитки на території Туреччини", - зазначив Медведєв.

За його словами, зараз "Газпром" веде переговори з турецькою компанією Botas, опрацьовуючи різні варіанти продовження сухопутної транзитної нитки газопроводу "Турецький потік" на території ЄС і суміжних країн. Зокрема, опрацьовується маршрут поставок російського газу через територію Болгарії, Сербії та Угорщини.

Нагадаємо, що за штрафу АМКУ у відповідності з судовими рішеннями були описані арештовані й передані в державний бюджет всі активи російського "Газпрому", які знаходилися на території України, України. "Все, що було у Газпрому на території України, було описано, заарештовано і стягнуто до державного бюджету. Це понад 100 млн грн, які вже потрапили в український бюджет", - заявив 20 березня 2018 р. міністр юстиції України Павло Петренко.

У перелік заарештованих активів "Газпрому", зокрема, потрапило майно компаній "Газпромзбут Україна" і "Міжнародний консорціум з управління і розвитку газотранспортної системи України", а також цінні папери ВАТ "Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ" і АТ "Газтранзит".

У сучасній системі світових економічних судів, складних, заплутаних і здатних тривати десятиліттями, шансів на вирішення конфлікту між Україною і "Газпромом" немає. Цей конфлікт може бути вирішений лише на політичному рівні.