Що буде, якщо Нацбанк знизить облікову ставку

Завтра правління НБУ планує розглянути питання про зміну облікової ставки. Останній раз Нацбанк знижував її ще наприкінці вересня 2015 р., зменшивши відразу на 5% (з 27% до 22%). Так регулятор просигналив про пом'якшення грошово-кредитної політики і дав зрозуміти, що економічні умови будуть поліпшуватися. Але після цього правління НБУ кожен раз залишала облікову ставку незмінною, аргументуючи це необхідністю знизити споживчу інфляцію до 12% до кінця 2016 р. і до 8% — до кінця 2017-го.

Більшість опитаних "ДС" фінансистів очікує, що зараз регулятор зважиться на зменшення ставки. "НБУ піде на пом'якшення кредитно-грошової політики і знизить ставку на два–чотири базисних пункту. Це може поліпшити економічну ситуацію в країні в середньостроковій перспективі", — прогнозує аналітик компанії "Альпарі" Антон Козюра. Раніше в Нацбанку говорили, що передумовами для пом'якшення монетарної політики можуть стати політична стабільність в країні, поліпшення перспектив для українських експортерів і відновлення співпраці з МВФ. Два з цих умов вже де-факто виконані. Політичні чвари після зміни уряду поступово вщухли. А тиждень тому глава європейського департаменту МВФ Пол Томсен зазначив, що Фонд готовий виділити Україні черговий транш, якщо новий Кабмін буде виконувати узгоджений раннє план реформ.

Ще один позитивний фактор — відновлення ресурсних цін на глобальних ринках. "Зміцнення української гривні у квітні, викликане зростанням світових цін на металопрокат та збільшенням експортної виручки металургів, стимулює НБУ до зменшення ставки", — вважає аналітик UniCredit Bank Андрій Приходько.

Уповільнення зростання інфляції (за даними Держстату, за перший квартал зростання цін склало 1,5%) також дає підставу для перегляду вартості грошових ресурсів. "Плани регулятора щодо досягнення річного показника інфляції в районі 12% (+/-3%) зараз виглядають цілком реалістично", — говорить заступник голови правління банку "Кредит Дніпро" Сергій Волков. При такій динаміці зростання цін облікова ставка 22% є надмірно високою.

Правда, жест НБУ в черговий раз може залишитися непоміченим. В європейських країнах динаміка облікової ставки центробанку безпосередньо впливає на величину відсоткових ставок по кредитах і депозитах. Однак в Україні так не відбувається. Минулої осені, коли регулятор різко знизив облікову ставку на 5%, до 22%, ціни на кредити та депозити зменшилися лише на 1-1,5%. "Та й то не факт, що така динаміка була викликана саме зниженням облікової ставки, а не загальним трендом уповільнення інфляції у кінці минулого року", — зазначає Андрій Приходько.

Щоб розмір облікової ставки мав якесь значення, НБУ повинен активно кредитувати банківський сектор. Крім того, в країні повинен бути розвинений ринок міжбанківського кредитування. Однак українські банки фактично припинили позичати один одного з-за високих ризиків, а НБУ кредитує підопічних лише у разі виникнення у них проблем з ліквідністю.

Дешевого кредитування не буде

Слідом за зниженням облікової ставки, НБУ, напевно, зменшить і прибутковість по своїх депозитних сертифікатах. Теоретично це повинно вивільнити частину коштів, вкладених банками в такі папери і викинути їх на кредитний ринок. Станом на 1 квітня нинішнього року обсяг вкладень в депозитні сертифікати НБУ становив 63 млрд грн. Це кошти, які потенційно можуть бути спрямовані на кредитування економіки. Цей обсяг всього на 20% менше портфеля гривневих кредитів населенню", — констатує виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Однак на практиці гроші банкірів, швидше за все, підбере Мінфін, який нещодавно став конкурувати за них з Нацбанком. Після того, як НБУ скасував тримісячні депсертифікати, обсяг вкладень банків у цей вид паперів скоротився майже на третину (на 29,3%). Тепер все більше коштів банки спрямовують на купівлю облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), прибутковість яких в березні коливалася в діапазоні 19-20%.

"Зниження на 2-3% облікової ставки та подальше зменшення ставок за депозитними сертифікатами можуть дати лише незначний поштовх до зростання кредитних портфелів. Головною перешкодою до збільшення кредитування є процентна ставка, а валютні та політичні ризики, падіння споживчого попиту і низька якість застав", — пояснює начальник управління казначейства Universal Bank Олексій Дмитрієв.

Натомість банкіри майже напевно використовують зниження ключової ставки центробанку для зменшення прибутковості по депозитах. Хоча ставки за вкладами впадуть не дуже сильно — занадто високі ще інфляційні очікування населення.

Подальший розвиток подій буде залежати від декількох факторів. По-перше, наскільки вигідними для банків будуть вкладення в ОВДП і депсертифікати, по-друге, коливання валютного курсу, по-третє — економічна ситуація в Україні. Зниження девальваційних очікувань з боку населення і бізнесу може знову підштовхнути НБУ до пом'якшення кредитно-грошової політики. Згідно з консенсус-прогнозом, опублікованим МЕРТ, облікова ставка Нацбанку до кінця 2016 р. знизиться до 18%. У 2017 р. вона повинна впасти до 17,5%, а в 2018 — до 17%.

"Але якщо не буде ринкових шоків, а прогноз по інфляції буде виконаний, то ставка до кінця поточного року може знизитися і до 13-14%. Це дозволить говорити про доступність кредитування для населення та бізнесу", — сповнений оптимізму Сергій Волков. "Суттєве зростання активності на кредитному ринку та ринку цінних паперів ми очікуємо після зниження ставок нижче 15%. Це цілком можливо після відновлення співпраці з МВФ, яке заморожено з вересня 2015 року", — прогнозує Олена Коробкова.