Система Шмигаля. Чому українцям не дадуть самим вирішувати, як накопичити на пенсію

"Досягли згоди"

Влада досягла компромісу з приводу формату накопичувальної пенсії, який планується впровадити в найближчому майбутньому, заявив в середу, 26 травня, премʼєр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, варіант накопичувальної пенсії був підтриманий як Кабінетом Міністрів, так і комітетом Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, а також Офісом президента.

"Переконався, що команди досягли згоди за всіма ключовими пунктами реформи", — зазначив він.

Нагадаємо, що сьогодні в Україні діє перший рівень пенсійної системи — солідарний, коли працюючі і роботодавці роблять відрахування до Пенсійного фонду, з якого виплачується пенсія нинішнім пенсіонерам. Однак існуюча система не зможе забезпечити українців у майбутньому гідними пенсійними виплатами — через демографічну ситуацію кількість працівників (і, відповідно, відрахувань) знизиться, а кількість пенсіонерів — зросте.

Другий, накопичувальний рівень — це коли працівники і роботодавці в обовʼязковому порядку будуть відраховувати певні суми грошей, або відсотки від зарплати, на персональні пенсійні рахунки працівників, якими ті зможуть скористатися після виходу на пенсію. В Україні на сьогодні також діє третій рівень пенсійної системи — накопичувальний добровільний, коли працівники самі, за своїм бажанням, накопичують кошти в недержавні пенсійні фонди (утім, він не користується великою популярністю).

Внески на накопичувальну пенсію: відмова від гнучкості

Про введення другого, накопичувального рівня пенсійної системи йдеться вже давно. Після приходу до влади Володимира Зеленського в грудні 2019 р. у Верховну Раду був поданий законопроєкт №2683, що передбачає її введення. Його автори — група депутатів від "Слуги народу" на чолі з головою комітету Ради з питань соцполітики Галиною Третьяковою.

Цей законопроєкт передбачав, що в обовʼязковому порядку на накопичувальні рахунки працівник повинен буде відраховувати 1% від зарплати, а його роботодавець — 2%. Працівник може збільшити свій відсоток відрахування і в такому випадку роботодавець також повинен збільшити відрахування на такий же відсоток і додати ще 1% зверху. При цьому максимальний рівень відрахувань роботодавцем був обмежений 5%. "Наприклад, якщо людина хоче не 1% накопичувати, а 3%, то роботодавець повинен покласти 4%, разом 7%," — навела приклад Галина Третьякова в недавньому інтервʼю "ДС" ,

Фактично ця система давала можливість працівникові самому приймати рішення (в певних рамках), скільки грошей відкласти на старість. Але проєкт означав і збільшення податкового навантаження на роботодавців, а компенсаторних механізмів — наприклад, у вигляді зниження ставок єдиного соціального внеску (ЄСВ) або податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) він не передбачав.

За словами Третьякової, цю модель довелося змінити: за пропозицією Дениса Шмигаля і працівник, і роботодавець повинні будуть відраховувати по 2% (від суми заробітку). При цьому для них буде компенсатор — зниження відповідно ПДФО на 2% і зниження ЄСВ на 2%.

Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Дмитро Боярчук вважає, що давати можливість працівникові вирішувати, скільки відкладати в накопичувальну систему, доцільно тільки в тому випадку, якщо це не буде вести до збільшення податкового навантаження на роботодавця. Наприклад, працівник зможе сам вибирати, яку частину ЄСВ направляти на накопичувальну пенсію, а яку — на обовʼязкову. Якщо бажання працівника підвищити відсоток відрахувань на накопичувальну пенсію для роботодавця буде означати збільшення податкового навантаження, то він такого працівника або переведе в тінь, або ж просто звільнить.

На думку економічного експерта Олексія Куща, в українських реаліях, при високому рівні тіньової зарплати, введення шкали відрахувань не має сенсу.

Однак тут необхідно зробити відступ. Доведеться визнати, що, з одного боку, уряд хоче наблизити пенсійну систему до світових стандартів, а з іншого — орієнтація на західний досвід у нас закінчується там, де починаються українські реалії. Справа в тому, що саме гнучка система, коли працівник може підвищувати відсоток відрахувань, а роботодавець зобовʼязаний доплатити встановлений еквівалент, дозволяє мотивувати людей достатньо відкладати на пенсію. Зокрема, цей феномен ще з 1990-x років детально дослідив нобелівський лауреат Річард Талер зі своїм колегою Шломо Бенарці. Утім, коли у працівників є вибір, але їм за замовчуванням пропонуються пенсійні плани з мінімальними нормами накопичення в 2-3%, люди не підвищують відсоток і мало відкладають на старість. Але гнучка система дозволить впровадити практики типу "Накопичуй більше завтра", розроблену Талером і Бенарці, яку використовують тисячі компаній по всьому світу. Це коли норма відрахувань підвищується кожного разу в міру збільшення зарплати — таким чином людина (яка, звичайно, дала згоду на такий план) не відчуває втрат в грошовому потоці і в підсумку більше відкладає на пенсію. Таким чином, замість того щоб боротися з самою "тінню", влада, вирішивши прогнутися під ситуацію, просто поставить під загрозу саму мету пенсійної реформи: 2% + 2% від зарплати, особливо з урахуванням тих же українських реалій з інфляцією і нерозвиненим фондовим ринком, навряд чи можна назвати достатньою сумою для накопичень на гідну пенсію.

Жорстка привʼязка

У підсумку законопроєкт №2683 не отримав підтримки і 29 квітня цього року Верховна Рада відправила його на доопрацювання, навіть не обговоривши в залі.

Замість нього в парламенті був оперативно, вже 7 травня, зареєстрований законопроєкт № 2683-3 авторства двох депутатів-"слуг" — Галини Третьякової і Вадима Струневича. Цей законопроєкт вже після внесення в Раду був модернізований з урахуванням побажань основних стейкхолдерів, узгодженням всіх позицій зацікавлених сторін займався "Офіс простих рішень і результатів", але модернізований варіант, як окремий законопроєкт, в Раді поки не зареєстрований. Саме про цей, узгоджений варіант, і говорив Денис Шмигаль, коли заявляв про досягнення згоди всіма зацікавленими сторонами.

Цей варіант обовʼязкової накопичувальної системи передбачає, що і працівник, і роботодавець будуть відраховувати на накопичувальну пенсію по 2% від зарплати працівника. Однак збільшення податкового навантаження буде компенсовано зниженням ставок єдиного соціального внеску (ЄСВ) з 22% до 20%, а податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) — з 18% до 16%.

На думку Олексія Куща, цей варіант також поганий, але він би міг мати право на існування, якби Україна не перебувала в стані кризи. Зниження на два процентних пункти ЄСВ збільшить дефіцит Пенсійного фонду, а зниження ПДФО — місцевих і центрального бюджетів. "Якщо у держави є компенсатори цього зниження ЄСВ і ПДФО, то краще було б просто знизити податкове навантаження на етапі кризи", — сказав він.

Є зауваження

Разом з тим, навіть вистражданий законопроєкт про запровадження накопичувальної пенсії, після стількох років очікування і спроб прийняття його, може не пройти в Раді. Данило Монін, який від імені "Офісу простих рішень і результатів" займався "утрясанням" позицій сторін, пояснив, що 29 травня має відбутися засідання комітету Ради з питань соціальної політики. На комітеті депутати повинні розглянути проєкт закону і вирішити — чи рекомендувати його розгляд у залі Ради.

Однак сьогодні три члени комітету від "Слуги народу" прислали йому правки до цього законопроєкту, прийняття яких нівелює всі домовленості, досягнуті при підготовці проєкту. Наприклад, редагування депутатів передбачають створення другого рівня накопичувальної системи на базі існуючого державного Пенсійного фонду — це означає, що накопичувальні рахунки українців будуть під контролем держави і в державній "кишені".

У той же час в узгодженому проєкті закону закладено ідею, яку просувало Міністерство соціальної політики — українці зможуть самі вибирати, де тримати свої накопичувальні рахунки: в пенсійних фондах, банках або страхових компаніях. Пропозиції депутатів явно суперечать позиції регуляторів і виконавчої влади.

Виходячи з політичного розподілення голосів у комітеті з питань соцполітики, де з девʼяти членів комітету пʼять — це депутати від "Слуги народу" і при цьому три депутати хочуть змінити закон, є ймовірність, що комітет у результаті проєкт закону не підтримає. А в такому випадку високі шанси, що законопроєкт не буде підтриманий і в сесійній залі. Тоді питання накопичувальної пенсії буде відкладено ще на кілька років.

Чекати ще рік?

Увечері 28 травня, після публікації цього матеріалу, висловлені в ньому побоювання з приводу долі законопроекту №2683-3 почали підтверджуватися. Комітет з питань соціальної політики та прав ветеранів відхилив законопроект, попри те, що його голова Галина Третьякова як автор рекомендувала ухвалити документ хоча б у першому читанні. Однак проти проголосували представники "Батьківщини", "Довіри" і три депутати від "Слуги народу". "Тепер усе залежить від фракції. Виносити на перше читання з негативним висновком комітету або вносити новий законопроект, що затримає нас ще на рік", — підсумувала Третьякова.