Епоха бідності на місцях. Кабмін відібрав у регіонів 147 мільярдів

"Поки економіка не виросте"

Судячи з базовим параметрам держбюджету, кінець епохи бідності відкладається на невизначений термін - "поки економіка не виросте". Хоча з ростом теж біда, адже цьогорічний кошторис практично позбавлена як податкових, так і інвестиційних механізмів, які б дозволили запустити модель випереджального зростання економіки. Тобто в 2020-му епоха бідності не закінчиться, а епоха зростання - ще не почнеться.

Отже, судячи з аналітичній записці АМУ, якою володіє "ДС", доходи місцевих бюджетів на 2020 р. зверстані виходячи з наступних фіскальних новацій: 1) діючі ставки рентної плати за природний газ, нафту і газовий конденсат - 5% ренти зараховується до місцевих бюджетів за місцем видобутку природних ресурсів; 2) з 1 січня місцеві бюджети позбавляються зарахування 13,44% акцизного податку на вироблене і імпортоване автомобільне паливо - весь податок підлягає зарахуванню в центральний дорожній фонд; 3) з 1 січня не застосовується підвищуючий коефіцієнт у розмірі 1,1 до суми рентної плати за видобуток залізної руди (8%); 4) до 2023 р. для розрахунку розміру індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських земель, земель населених пунктів та інших несільськогосподарських земельних ділянок застосовується індекс споживчих цін у розмірі 100%; 5) рентна плата за використання лісових, водних ресурсів, радіочастот, екологічний податок, визначені в абсолютних цифрах, не індексуються.

Якщо розшифрувати зазначені вище зміни, отримаємо приблизно наступну картину. Один із суттєвих джерел наповнення місцевих бюджетів - це так званий паливний акциз, який кожен автомобіліст як кінцевий споживач платить, заправляючись на автозаправці. Як показав процес адміністрування даного податку, місцева влада набагато ефективніша блокували потоки контрабандного і контрафактного палива на заправках, так як неврахований товар - це недоотримання місцевих доходів. Відтепер цей податок буде на 100% адмініструватися і використовуватися центральним бюджетом. Простими словами, збільшення до 74 млрд грн витрат на дорожню інфраструктуру буде здійснено за рахунок вилучення грошей місцевих бюджетів без жодних компенсаторів такої втрати.

Найбільш цікавий пункт щодо індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Застосування індексу в розмірі 100% означає, що сума нормативної оцінки буде множитися на один, тобто залишиться без змін. Земельний податок є одним із важливих джерел наповнення місцевих бюджетів. Ще більшого значення він має в контексті потенціалу росту при правильному і ефективному адмініструванні. Скасування індексації говорить про те, що уряд готується до масового відкриття ринку землі. В умовах відсутності реальних механізмів ціноутворення, особливо при скупці великих, консолідованих масивів землі, а також при визначенні стартової ціни приватизації держземель, єдиним орієнтиром буде виступати нормативна грошова оцінка - і вона залишиться без змін. Що явно буде грати на руку покупцям і йти врозріз з інтересами продавців. Крім того, майбутні власники землі отримають суттєву податкову фору - до 2023 р. їх податкові платежі за землю не будуть рости.

Звичайно, тут можуть виграти фізичні особи, які зараз орендують земельні ділянки для ведення сільського господарства - згідно з поданим законопроектом, вони отримають право викупити орендовану землю за нормативною оцінкою протягом п'яти років, але в цілому ці зміни робляться на користь майбутніх великих покупців земель, в тому числі фінансових спекулянтів.

Загальний ресурс місцевих бюджетів спочатку був визначений у розмірі 465 млрд грн, а прогнозний розмір доходів - 323 млрд грн. Різниця повинна покриватися за рахунок бюджетних дотацій та цільових субвенцій. Перші, як зазвичай, використані для горизонтального вирівнювання платоспроможності місцевих бюджетів. Базову дотацію отримають регіони з індексом платоспроможності в розмірі менше 0,9, який визначається виходячи з медіанного по країні нарахування податків на одного мешканця. Інші регіони перерахують до бюджету реверсну дотацію. Але їх роль з кожним роком у структурі доходів місцевих бюджетів скорочується. Чого не можна сказати про цільових субвенціях, особливо в частині фінансування освіти, медицини і переданих на обслуговування ВІДГ інфраструктурних об'єктів.

Гора народила бюджетну миша

За даними Асоціації міст України, місцеві бюджети разом втратять 147,3 млрд грн, у тому числі за рахунок скорочення держпідтримки - 13,1 млрд, скорочення субвенцій - 78,6 млрд, зміни системи руху фінансових потоків на користь центрального бюджету і скорочення податкової бази - 55,6 млрд.

Що стосується останніх двох показників, мова йде про потенціал зростання дохідної частини місцевих бюджетів, тобто про те, якими вони могли б бути, якби держава: а) не забирав у них гроші; б) не скорочувало податкову базу місцевих бюджетів на користь фінансово-промислових лобістських груп.

Наприклад, скасування зарахування до місцевих бюджетів частини паливного акцизу - це мінус 7,7 млрд грн. Відмова від індексації нормативної грошової оцінки - мінус 30,1 млрд грн.

Що стосується субвенцій. Бюджет не врахував зростання кількості нових ВІДГ, в результаті чого розмір субвенції на формування інфраструктури громад скоротиться на 2,9 млрд грн (на одного сільського жителя складе 467 грн).

Освітня субвенція була складена лише з урахуванням зростання мінімальної заробітної плати, але включила в себе введені Кабміном вчительські надбавки, в тому числі за кількість учнів і одноразові виплати "бідним" вчителям. Щедрість уряду доведеться фінансувати місцевим бюджетам у розмірі 27,5 млрд грн. А ми пам'ятаємо, що їх податкова база була істотно скорочена без формування належних компенсаторів.

Не повністю сформована і медична субвенція - втрати місцевих бюджетів складуть 39 млрд грн.

Додаткова дотація на утримання медичної та освітньої інфраструктури недофінансована на 12,1 млрд грн.

Крім цього є маса інших прихованих дефіцитів: фінансування пільг на проїзд (6 млрд грн), штрафи, які накопичилися перед постачальниками енергоресурсів (7 млрд грн), компенсація різниці в комунальних тарифах (19 млрд грн). Не кажучи вже про те, що у місцевих бюджетів залишилися непогашеними позички на виконання делегованих державою повноважень у розмірі 9 млрд грн.

З одного боку, в даних розрахунках ми бачимо бажання місцевих бюджетів, умовно кажучи, "перетягнути ковдру на себе" - отримати збільшену податкову базу, наприклад по податку на землю. З іншого боку, баланс справедливості явно порушений. І порушений саме з вини уряду. Новий Кабмін так і не зміг запропонувати модель випереджального економічного зростання, ефективні інструменти залучення прямих іноземних інвестицій, а отже, розподіл бюджетного пирога відбудеться на старій базі макроекономічних прогнозів, в яких ВВП зростає повільними темпами.

Навіть більше того. Нові міністри неодноразово говорили про те, що колишня влада навмисно приховувала колосальні резерви зростання бюджетних надходжень: на рівні ФПГ - з допомогою агресивного фіскального планування; в секторі тіньової економіки - за рахунок приховання частини бази оподаткування та виведення капіталу; на митниці - у форматі приховування частини товарних потоків за так званим сірим каналах. Всі ці джерела могли б принести кожен не один десяток мільярдів гривень додаткових бюджетних доходів. А що в підсумку? Ми побачили зростання доходів держбюджету всього на 80 млрд грн. Пам'ятаючи, що доходи бюджету-2019 були зверстані на рівні понад 1 трлн грн, і приймаючи в розрахунок плановий показник інфляції на рівні 7%, виходить, що весь номінальний зростання дохідної частини становив лише 8,6%, в основному за рахунок інфляційного компонента. І ніякого реального збільшення доходів насправді немає.

Єдиний новий економічний сенс, який вдалося "народити" уряду, - це доходи від планованої легалізації грального бізнесу в розмірі 3 млрд грн. Гора тужилася, тужилася і народила бюджетну миша. При цьому уряд не придумав нічого кращого, ніж обібрати місцеві бюджети, поклавши на них всю відповідальність за провальну соціальну і економічну політику. А може, це усвідомлений політтехнологічний хід? Враховуючи, що місцеві вибори пройдуть у 2020 р. і влада на них ризикує програти, чому б не дати опозиції покермувати на місцях "діркою від бублика"...