Всі надії на китайців. Чому "підвисало" енергоміст "Україна - ЄС"
Україна продовжує пошук партнерів для реалізації масштабного проекту, який має стати початковим етапом інтеграції української енергосистеми в європейську. Як повідомило Міністерство енергетики та вугільної промисловості, 15 квітня чиновники відомства провели зустріч з представниками китайської компанії China Zhongyuan Engineering Corporation, на якій обговорювалася співпраця в атомній енергетиці. Зокрема, українська сторона прорекламувала конкурс по залученню приватного капіталу в державно-приватний проект "Енергетичний міст "Україна - Європейський Союз". "З боку Міненерговугілля відзначена відкритість проведення конкурсу та забезпечення рівних умов для всіх учасників", - зазначили в міністерстві і додали, що китайська компанія зацікавилася цим проектом.
Міненерговугілля вже давно виношує ідею енергомосту. Він повинен стати стартовим в інтеграції об'єднаної енергосистеми України в європейську енергосистему ENTSO-E і передбачає поставку електроенергії з енергоблоку №2 Хмельницької АЕС в країни Європейського Союзу. Заплановано розширення "Бурштинського енергоострова", а саме - підключення до нього енергоблоку №2 Хмельницької АЕС, 750/330 кВ підстанції "Західноукраїнська" та міждержавної електромережі ПЛ-750 кВ "Хмельницька АЕС - Жешув (Польща)".
В рамках проекту планується реконструювати і модернізувати цілий ряд об'єктів, які знаходяться у розпорядженні "Енергоатому" (відкритий розподільний пристрій 750 кВ Хмельницької АЕС, схеми живлення блоків №1 і 2 цієї ж станції) і національної енергетичної компанії "Укренерго" (лінія електропередач 750 кВ "Хмельницька АЕС - Жешув (Польща)", підстанція "Західноукраїнська", лінія електропередач 750 кВ "Західноукраїнська Альбертиша (Угорщина)". Проект розрахований максимум на 23 роки.
НАЕК "Енергоатом" вже давно чекає старту робіт по створенню енергомосту, оскільки він, за оцінками експертів, дозволить компанії генерувати до 6 млрд євро прибутку на рік, і ці гроші будуть використані для реалізації давнього проекту добудови двох блоків Хмельницької АЕС. Крім того, реалізація проекту дозволить підвищити рівень використання енергоблоків Південно-Української і Запорізької АЕС.
Высказавшая зацікавленість у энергомосте Україна - ЄС компанія China Zhongyuan Engineering Corporation - це підрозділ Китайської національної ядерної корпорації (CNNC), що відповідає за реалізацію проектів компанії за кордоном. У травні минулого року "Енергоатом" підписав з CNNC і банком ICBC (Industrial and Commercial Bank of China) меморандум про співпрацю.
Крім китайських партнерів, розглядався варіант участі в проекті енергомосту і польських компаній - у квітні минулого року НАЕК "Енергоатом" вів переговори з інвестиційним фондом Kulczyk Investments. Для участі в проекті польський бізнес навіть створив консорціум, куди, крім компанії Polenergia International, дочірньої компанії Kulcyzk International (Люксембург) - увійшли Westinghouse Electric Sweden AB і EDF Trading Limited.
Однак сам конкурс, до участі в якому Міненерговугілля запрошувало китайську компанію, поки йде не так гладко, як хотілося б. Він був оголошений ще 21 січня цього року, та заявки на участь у проекті планувалося приймати протягом 45 днів. Однак незадовго до закінчення строків конкурсу без пояснення причин вони були продовжені ще на 60 днів, які закінчуються в середині травня.
Медіадиректор Асоціації "Український ядерний форум" Ольга Кошарна розповіла, що у цього проекту є супротивники як в Україні, так і в самій Польщі, хоча остання буде одним з одержувачів електроенергії. Зокрема, щоб "Енергоатом" отримав право експортувати електроенергію, необхідно внести зміни в Закон "Про ринок електроенергії", який хоча і вступив в силу, але сам ринок ще не заробив. Також для цього потрібно згоду Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ), яка такої згоди не дає.
У Польщі противники енергомосту виступають за будівництво власних потужностей з виробництва електроенергії, хоча це і не зовсім доцільно, оскільки країна і так купує вугілля в Росії, а після будівництва нових станцій ця залежність тільки посилиться. Крім цього, Польща, як учасник Паризького угоди по клімату, що передбачає зниження викидів в атмосферу, має його дотримуватись. А значить, будівництво нових теплових станцій, що працюють на вугіллі, буде суперечити ужесточившимся вимогам екологічного законодавства.
Хоча аналітики Атлантичної ради ще в жовтні минулого року вказували на велике значення проекту не лише для України, але і для енергетичної безпеки Польщі. На їхню думку, енергоміст "Україна - Європейський Союз" дозволить забезпечити постачання електроенергії до Польщі за вже існуючими лініями електропередач, і це допоможе не тільки вирішити проблему дефіциту електроенергії в у цій країні, але і більш глобальне завдання - знизити залежність Європи від Росії в енергетичній сфері.
Ці ж аналітики попереджали, що китайські компанії розглядають можливість виходу на український ринок, ймовірно, переслідуючи при цьому і зовнішньополітичні інтереси - за аналогією з Росією Китай може використовувати свою участь в енергетичних проектах для побудови довгострокового зовнішньополітичного впливу. Крім зацікавленості китайською China National Nuclear Power добудови блоків №3 і 4 Хмельницької АЕС, у Китаї також заявили про готовність викупити частку Росії в проекті будівництва в Україні заводу з виробництва ядерного палива.
У той же час, на думку керівника Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, в світлі того, що протягом п'яти років заплановано об'єднання української та європейської енергосистем, значення цього енергомосту знижується до нуля. "Ніхто не береться за цей проект, тому що він не має сенсу", - сказав він.
