Робити гроші. Що таке емісія і чи допоможе Україні "друкарський верстат"

Емісія (англ. emission) — це випуск в обіг грошей або цінних паперів.

В Україні, як і в більшості сучасних країн, виняткове право на випуск національної грошової одиниці має центральний банк.

А ось цінні папери можуть емітуватися за спеціальною процедурою як державою та муніципалітетами, так і компаніями, а в деяких випадках і фізичними особами. Найпопулярніші цінні папери — акції та облігації, зокрема, їх активно використовують корпорації з метою залучення коштів. Держави найчастіше випускають облігації. Що стосується звичайних людей — то вони, наприклад, можуть видавати векселі, коли позичають (втім, як держави і компанії).

Через потребу фінансувати економічні та соціальні проєкти на фоні дефіциту держбюджету в Україні найчастіше на слуху поняття "грошова емісія". Більш того, багато розвинених країн, зокрема США, як то кажуть, "включили друкарський верстат". Але що значить "друк грошей" і до чого призводить така політика — пояснюємо простими словами.

Види емісії пов'язані з сутністю поняття "гроші", тому розглянемо їх паралельно. Отже, грошова емісія — це випуск нових грошей, в результаті якого їх стає більше (збільшується грошова маса).

Перш за все гроші — це зобов'язання держави в особі центрального банку або його аналога, іншими словами, це обіцянка заплатити. Наприклад, гривні — зобов'язання Національного банку України (НБУ), а долари США — зобов'язання Федеральної резервної системи (ФРС). При цьому грошову емісію слід відрізняти від випадків, коли нові банкноти (монети) просто друкуються (карбуються) на заміну старих і в результаті грошова маса не збільшується.

Однак і комерційні банки випускають свої зобов'язання, номіновані (виражені) в тій чи іншій валюті, наприклад гривнях або доларах. Скажімо, гривневі депозити або суми на вашому поточному рахунку в банку — це зобов'язання саме комерційного банку, а не НБУ. При цьому вони теж враховуються в обсязі грошової маси. Більш того, в сучасному світі більшість грошей в економіці створюється саме комерційними банками. Під "створенням грошей" мається на увазі той випадок, коли банк видає позику, поповнюючи рахунок клієнта. Іншими словами, він випускає в обіг свої нові зобов'язання, а значить грошей в економіці стає більше — і цей процес називається кредитною емісією. (Ну а коли банківський кредит погашається — грошей знову стає менше.)

Найчастіше це розмовний аналог емісії грошей центробанком. Фізичний результат цього процесу буває різним:

• банкноти і монети — тоді йдеться про друк (або карбування) в прямому сенсі слова (тільки не забуваємо, що в даному випадку маємо на увазі не заміну грошей в обороті, а поповнення), хоча в сучасному світі емісія рідко проводиться в готівковій формі;
• електронні записи на рахунках комерційних банків (або, якщо не забороняє закон, держказначейства) в самому центробанку - в цьому випадку ми говоримо "друк" в переносному сенсі, тому, до речі, і беремо це слово в лапки майже по всій статті.

Можна сказати ще простіше: більшість грошей центробанку створюється "клацанням по клавіатурі". До речі, комерційні банки схожим чином випускають свої зобов'язання, номіновані в тій чи іншій валюті. Однак "надрукувати гроші" на економічному жаргоні зазвичай стосується тільки емісії, виробленої центробанками.

Не обов'язково. Тобто так може статися, якщо центробанк "надрукує" більше грошей (пропозиція), ніж потрібно для економіки для обміну товарами і послугами (попит). Але якщо економіці і потрібно більше — то стрибка цін не буде. Загалом тут працює "закон" попиту і пропозиції.

Максимально спрощений приклад, чому розкручується інфляція (підвищується загальний рівень цін) при нераціональній емісії грошей в одному інтерв'ю навів колишній голова НБУ Яків Смолій.

"Ми випустимо емісійну гривню, і які будуть наслідки? Гривні стане більше, а розмір економіки залишиться той самий. Це означає, що зростуть ціни. Умовно у нас є 100 одиниць товару і 1000 одиниць грошей у вільному обігу. Значить, одиниця товару коштує 10. А завтра ми випустимо ще 1000 грошей, а товару більше не виробилося, тому цей товар буде коштувати вже 20. Хай не все йде в ціну. Друга частина йде на покупку валюти, що вже впливає на курс. І тоді в обох випадках інфляція повзе вгору", — сказав Смолій "Лівому берегу" незадовго до своєї відставки.

Однак в цьому прикладі неявно мається на увазі, що виробництво стабільне і не залежить від пропозиції грошей. Хоча це не так. Деякі економісти стверджують, що якщо збільшити платоспроможність населення і бізнесу (простіше — підкинути їм грошей з боку держави), то таким чином можна стимулювати виробництво. А значить, теоретично ціни можуть сильно і не підвищитися. Але в цьому задумі є один неприємний момент: розрахувати, як все буде на практиці, часом просто неможливо.

Загальна відповідь: мета емісії — дати імпульс економіці, яка падає в кризу. Якщо зрозуміліше — дати гроші споживачам, щоб вони мали можливість більше купувати, і/або надати доступний фінансовий ресурс виробникам (зазвичай через банківські кредити), щоб ті могли більше випускати.

Як насправді розподіляються ці гроші і наскільки вони впливають на ділову активність — питання дуже складне і дискусійне. Те ж стосується і інфляційних ефектів від "вливання" грошей. Але більшість експертів згодні, що США і Євросоюз можуть "безкарно" (тобто без відчутного підвищення цін) нарощувати пропозицію грошей значно довше, ніж Україна. Одна з причин — у них світові резервні валюти (які накопичують центробанки багатьох країн), а значить, та ж інфляція долара "розповзається" тонким шаром по всьому світу. Інша причина — розвинені ринки цінних паперів, які "всмоктують" додаткові гроші.

Є багато факторів. Але ще один потрібно згадати обов'язково. Додаткові гроші в економіці дійсно, хоча б частково, впливають на виробництво: більший споживчий попит — більший випуск; доступні кредити — нові стимули для інвестицій — і знову більший випуск. Нагадаємо, що це важливо саме в кризу, коли виробництво, як і доходи населення, знижується.

Останнє — привід сподіватися, що контрольована емісія в Україні теж дасть позитивний імпульс нашим виробникам. Але тут знову виникає питання: скільки насправді потрібно грошей для української економіки? А якщо провести емісію — то на що витратити, кому дати або куди з толком вкласти ці кошти? Стимулюють "надруковані" гривні виробництво чи лишень "підвищать ціни", як в прикладі Смолія? На ці питання немає однозначної відповіді. Ось у чому причина більшості експертних суперечок на тему — включати НБУ "друкарський верстат" чи ні.

Ще й як! Хоча керівництво Нацбанку прямо не визнає емісію, і багато хто нахвалює його за це.

Звичайно, НБУ не може просто "додрукувати" грошей і роздати їх уряду або населенню — це заборонено законом. Але є нескладний обхідний шлях. Оцініть красу гри. Центробанк "клацанням по клавіатурі" створює нові гривні — і дає їх в борг комерційним банкам (під заставу держоблігацій, які у них були), технічно — робить відповідні записи на їхніх рахунках. Це називається кредитом рефінансування — справжнісінька емісія. Потім комерційні банки під більший відсоток позичають отримані гривні уряду, купуючи у нього державні облігації (ОВДП). Все, в уряду з'являються додаткові гривні на латання бюджетних дірок і виплати кредиторам.

Нещодавно цю схему в подробицях описав постійний автор "ДС" фінансовий аналітик Олексій Кущ в статті "Таємниця друкарського верстата". Чи ефективно розпоряджається цими грошима уряд — відкрите питання для окремої статті. Але емісія очевидна. Якщо врахувати наскільки у комерційних банків стало більше держоблігацій (багато в чому завдяки рефінансуванню від НБУ), то масштаби схеми в цьому році можна оцінити приблизно в 100 млрд грн.

Тут треба визнати, що емісія через кредити вважається не найгіршою. Зрештою в майбутньому їх доведеться віддавати — і тоді гривні повернуться назад в НБУ, а значить, "зникнуть" (якщо гроші — це зобов'язання, то вони по суті погашаються, коли повертаються тому, хто їх видав, у даному випадку — центробанку). Але скільки нацвалюта буде коштувати за кілька років, спрогнозувати важко (НБУ видає рефінансування до 5 років), а грошова маса зростає просто зараз.

Центробанк може "друкувати" гроші й іншими способами. Якщо треба викупити зайву валюту з ринку — хба важко натиснути на клавіші? Цей валютний канал емісії, як його часто називають, також регулярно відкривається в Україні. Наприклад, протягом 2019 р. НБУ викупив валюти більш як на $4 млрд. Зрозуміло, що тоді "зайва" гривня йшла іноземцям, які вкладалися в українські держоблігації. Тепер, до речі, вони погашають ці цінні папери, міняють отримані гривні на долари і євро — і курс нашої національної валюти падає.