Емісія в $40 трлн. Бахматюк про те, як світову економіку заливають грошима і що буде з Україною
Власник одного з найбільших українських агрохолдингів Олег Бахматюк розповів про те, чому на світову економіку очікує інфляція і як це вплине на економіку України
Олег Бахматюк, власник групи компаній "Укрлендфармінг", розповів у інтерв'ю Дмитру Гордону про те, як зміниться світова економіка в найближчі 5 років, чому великі держави заливають економіку грошима і як Україна може скористатись змінами в кон'юнктурі світових ринків. Ми вибрали головні тези з інтерв'ю Олега Бахматюка щодо трендів у світовій економіці і місця України в глобальних процесах.
Світову економіку "заливають" грошима. Хто від цього виграє
"Більше $40 трлн було емісовано в економіку світову з початку пандемії. Прямими і непрямими інструментами. Прямі інструменти – це такі, як $3 трлн перші в Штатах, потім ще $2 трлн. У Європейському Союзі — $1 трлн на викуп облігацій, $1 трлн на підтримку. $800 млрд – на довготермінове кредитування. Тобто економіку заливають. Пішов залив у системи, як вирішення тимчасової проблеми. Але що парадоксально? Ці $40 трлн залили у країни, які займають 45% світової економіки. Тобто вони фактично подвоїли своє ВВП. За рахунок усіх інших. Що зробила Україна? Нуль. Нуль! Крім того, нам не дають можливості прийняти закон про локалізацію, що є абсурдним. Більшої протекціоністської програми, чим роблять зараз Сполучені Штати Америки, Європейський Союз… Причому навіть вони один до одного, будучи членами, приймають дискримінаційні норми, підтримуючи свого виробника. Україні навіть не дають такої можливості, що є парадоксальним.
Наступні 5 років на світову економіку очікує глобальна інфляція
Наступні п'ять років буде знецінюватися вартість активів. Але не буде відразу 50% інфляція, а буде 20. За рахунок усіх інших, у тому числі, і України. Те, що вчора коштувало долар, буде коштувати три. Перш за все, це буде стосуватися сировинних речей. Нерухомість не подорожчає, тому що вона звузилась у сегменті, тому що всі обслуговуючі інфраструктурні речі — перельоти глобальні, готелі, ресторани – вони будуть падати, потім будуть відновлюватися. Зрозуміло, що в тренді 10-ти років в це можна вкладати, але зараз буде сировина. Україна зараз в тренді. А вона себе не продає. Вона зажимається. Живемо якимось правилами. У нас гуру появляються, які нищать все українське і розказують, що ми повинні жити по правилах якогось економічного підходу, який був 10 років назад, коли був доступ до ресурсів, коли була зовсім інша економіка.
Україна перетворюється на сировинну державу. І це погано
Ви знаєте, що ми метал не експортуємо? Ми перетворились на експортера руди, кукурудзи, пшениці і – перший елемент переробки – соняшникової олії. Все! Фактично це буде скоро 80 процентів ВВП, бо всі інші сегменти будуть стискатись. Це недобре. Це неправильно. Це величезна кон'юнктура. Але купляє нашу залізну руду Китай. Для чого? Тому що йому дешевше купляти руду і будувати мости в пустелі, чим мільйонам людей платити дотації.
Насправді Україна проходить зараз не самий кращий шлях: перетворення на сировинну державу. В тому числі, і через пандемію. Якщо взяти залізну руду і соняшникову олію, кукурудзу, пшеницю – весь спектр аграрного експорту, – то він скоро буде займати більше 80% ВВП. А це катастрофа. Тому що усі інші напрямки скорочуються, у нас немає речей, які генерують добавлену вартість: ми не залучали інноваційні процеси протягом 20-ти років. Є так звана друга технологічна революція, а зараз уже третя технологічна революція. Фактично вона вже передбачає інновацію, яка йде з використанням усіх цих нових технологій — нанотехнологій, ІТ-технологій, ресурсних технологій, управління людськими масивами… Маса речей, в яких Україна просто не присутня.
Чи варто боятись емісії грошей Україні
Америці можна друкувати гроші, Японії можна друкувати гроші, Німеччині можна друкувати гроші, Європейському Союзу, а Україні не можна. А можна сказати, чому? Чому Україні не можна? Так, це може призвести до викривлення балансу. Для цього ми маємо з вами завести еквівалент. Бо що таке курс валюти? Це баланс між внутрішнім і зовнішнім попитом з елементами кон'юнктури. Фонд, яким управляє Саудівська Аравія, – 800 мільярдів, фонд, яким управляє Китай, – 3.7 трильйони, Японія – 800 мільярдів, Корея – 500. Тобто ми говоримо про якісь несусвітні гроші. У них зараз стратегія вкладання в сировинні ресурси, які тепер важливі. Гроші насправді нічого не вартують. Це еквівалент. Вартує, що ти за це можеш купити. Ти маєш об'їхати цих всіх людей і запропонувати їм входження в інвестиції, в проекти. Вони завтра за ці гроші куплять у два рази менше у одного, другого, третього, четвертого. Дай їм можливість приймати участь у цьому процесі. А ти повинен гарантувати їм безпеку.
Зміни в світовій економіці як шанс для України
Продовольство. Ми в тренді. Ми сексі. Ми повинні працювати ринком. Хто найбільші споживачі, наші ринки? Перш за все це Близький Схід, Азія — Китай, Індонезія, Японія, Корея. Під це можна спокійно 20-30 мільярдів за 8-10 місяців взяти в Україну, щоб вони купили бонди держави під стабільні поставки туди сировини. Ці країни, якщо при правильній подачі, – вони будуть бігти за таким. Тому що для них дуже важлива не ціна товару, а вчасність і наявність.
Україна себе посадила на зовнішню голку (боргових зобов'язань — ред.). Причому, мені здається, це чисто політична річ, яка приводить не тільки до залежності і управління, а призводить до втрати економічних можливостей. От в цьому є велика проблема. І поки в нас так званий соціум політичний, економічний між собою демонструє, "хто кому режисер", немає тих, хто на зовнішньому ринку хто вміє нас позиціонувати. Я вам говорю про величезний зовнішній потенціал. Близький Схід, Азія, порядку 10-12 країн, де я можу і готовий брати участь у процесі
