Електроенергія з Білорусі. Чому "поправка Геруса" може порадувати Путіна
Міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища нещодавно оприлюднило прогноз виробництва електроенергії за підсумками поточного року. "ДС" уважно на нього подивилася і спробувала разом з експертами оцінити, куди рухається українська енергетика та на правильному вона шляху.
Згідно з прогнозом виробництво електроенергії в Україні в цьому році знизиться в порівнянні з 2018 р. на 1,3% - до 157 млрд кВт-год, або на 2 млрд кВт-год. менше. Запам'ятаймо цю цифру. Другий показник балансу - експорт електроенергії, він за підсумками року (як очікується) зменшиться незначно - лише на 5,4%, до 5,8 млрд кВт-год, і тому на баланс особливо не впливає. А ось імпорт електроенергії, який став доступним з 1 липня цього року після запровадження нової моделі енергоринку, за підсумками року складе (а фактично - лише другого півріччя) 1,5 млрд кВт-ч. Зіставивши ці цифри, неозброєним оком видно, що зниження виробництва електроенергії українським энергокомплексом за підсумками року буде компенсовано (або викликано) імпортом більш дешевої електроенергії.
Помітно впадуть показники "Енергоатому", у якого найбільша частка в енергобалансі і найдешевше електрика: за підсумками року зниження виробництва атомними станціями очікується на рівні 2,7% в порівнянні з минулим роком - до 82,2 млрд кВт-ч. тобто фактично - на майже ті ж 2 млрд кВт-год. менше.
Примітно, що у інших виробників перспектива за підсумками року буде набагато краще - генерація електроенергії на теплових електростанціях (ТЕС) залишиться практично на рівні минулого року (буде лише невелике зниження на 0,01%, до 47,8 млрд кВт-год). Виробництво на ГЕС і ГАЕС знизиться значно - на 30% до рівня минулого року і складе близько 8,3 млрд кВт-ч. Однак це продиктовано природними причинами - рівень води в Дніпрі та Дністрі не дозволяє генерувати більше, і ця проблема не регулюється наказами чиновників.
А ось сонячні та вітрові електростанції переживають бум: у цьому році у них очікуються вдові більші обсяги - 5,7 млрд кВт-ч. Фактично все те, що не справлять "Енергоатом" і гідроелектростанції, у яких найдешевша електроенергія, поставлять на ринок станції, що працюють на поновлюваних джерелах енергії (сонячні і вітрові), у яких тариф - найвищий.
Природно, що такий вектор зсуву виробництва в бік більш дорогих джерел не може не позначитися на вартості, але про те, наскільки сильно такий перекіс безпосередньо впливає на ціни для споживача, поки сказати складно - ринок перебудовується на нову модель, абсолютно відмінну від попередньої.
Однак з'явився ще один, крім збільшення обсягів дорогої електроенергії з ВДЕ, фактор, який може призвести якщо не до зростання цін на електроенергію, то до витіснення з українського ринку наших АЕС. Справа в тому, що 18 вересня Верховна Рада прийняла законопроект №1084 "Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії", в який глава енергетичного комітету парламенту Андрій Герус пролобіював правку - дозволити закуповувати українським споживачами імпортну електроенергію за двосторонніми договорами. За словами Геруса, мова йде про закупівлі в Білорусі, звідки вже зараз імпортується електроенергія для продажу на ринках "на добу вперед" та балансуючому ринку.
На думку Геруса, відкриття українського ринку споживачів для білоруської електроенергії - благо, оскільки дозволить збільшити конкуренцію, і, як випливає з логіки економіки, призвести до зниження цін на електроенергію.
Однак логіка економіки не завжди превалює, оскільки є ще питання політики. Наприклад, політики сприяння вітчизняним виробникам. Пустити білоруську енергію на український ринок двосторонніх договорів - це дуже погана ідея, вважає директор по зв'язках з громадськістю асоціації "Український ядерний форум" Ольга Кошарна. Справа в тому, що Білорусь готується запустити Білоруську АЕС, і станеться це вже в кінці нинішнього або на початку наступного року. До речі, фінансування будівництва станції на 90% забезпечила своїми кредитами Росія.
Проти будівництва Білоруської АЕС виступала Литва, якої дуже не подобався вибір майданчика під неї - в 50 км від Вільнюса. Литовські політики неодноразово заявляли, що після запуску цієї АЕС Литва припинить в знак протесту закуповувати електроенергію в Білорусі. Однак представників міністерства енергетики Білорусі це не бентежить - вони відповіли, що у них є кому продавати електроенергію, і до перспективних ринків збуту включили Україну. І "поправка Геруса" як не можна краще підіграє інтересам Білорусі. А заодно і Росії, яка буде отримувати від Білорусі в якості повернення вкладених у будівництво коштів $1 млрд у рік.
У той же час імпорт дешевої електроенергії буде видавлювати з власного ринку українські АЕС. "У нас в результаті імпорту будуть надлишкові потужності. На українські АЕС будуть введені диспетчерські обмеження. Це неймовірна дурість - ми будемо фактично підтримувати Російську Федерацію", - підкреслила Кошарна.
Імпорт електроенергії з Білорусі в Україну з початку відкриття ринку показує стійке зростання - за даними компанії "Укренерго", якщо в липні (у перший місяць відкриття імпорту) він склав 103,6 млн кВт-год, то вже в серпні - 146,6 млн кВт-ч. І це тільки постачання на ринки "на добу вперед" та на балансуючий ринок, де обсяги покупок незначні. А якщо буде відкрита можливість для українського бізнесу купувати дешеву електроенергію, вироблену на Білоруської АЕС, обсяги можуть зрости багаторазово. Тим більше що Росія як основний інвестор будівництва АЕС цілком може впливати на ціни, зробивши їх більш привабливими, ніж ціни на електроенергію українських АЕС.
