Электрофлот і польоти на раз-два. Як Україні розігнати інфраструктуру
На полях Міжнародного економіко-гуманітарного форуму Ukrainian ID профільні експерти представили прогноз, як все може бути добре і які проблеми є.
Дороги з пластику і приватні локомотиви
Оптимістичну стратегію розвитку інфраструктури представив експерт Українського інституту майбутнього Ярослав Пилипчук. Щоб втілити в життя такий сценарій, потрібно діяти в руслі глобальних трендів, таких як повномасштабна електрифікація, цифровізація, стандартизація логістики. Головні умови: мінімум держрегулювання, відкриті можливості для інвестицій і цифрових технологій, чесна конкуренція на вільному ринку. Якщо конкретніше, передбачаються такі ключові фактори зростання: зменшення частки держкомпаній і монополій, більше приватного бізнесу, аудит рішень влади за останні роки, децентралізація "Укравтодору" (який і виставляє, і контролює тендери), зменшення імпортозалежності в побудові транспортної інфраструктури та локалізація виробництва (наприклад, зараз близько $1 млрд витрачається на іноземний бітум, стільки ж — на локомотиви від "Дженернал Електрик", хоча на 60% електровози вже можна будувати самим, причому втричі дешевше).
Детальніше Пилипчук спрогнозував та розвиток окремих видів транспорту за найкращим сценарієм. Отже, ось він — рік 2030-й.
Залізниця корпоратизовано (так що у власності держави залишиться тільки колія), до неї допущені приватні перевізники, збільшив обороти вітчизняне вагонобудування. До 90% збільшилася електрифікація залізниць (з 48% зараз).
Мультимодальность — функціонують багато хаби між різними видами транспорту (залізничним, автомобільним, річковим і морським).
Ключові дороги стали бетонними (замість асфальтних), а деякі — з пластика (термін служби в три рази довше). Велика кількість розумних електро - і гібридних автомобілів з необхідною інфраструктурою (станції і дороги з підзарядкою).
Розвинута мережа регіональних аеропортів у розрахунку один на 250-300 км в радіусі. По одному міжнародному аеропорту на дві-три області. Київський авиахаб з річним потоком в 40 млн пасажирів. При цьому кожен другий українець буде літати за кордон (а не менше 5%, як зараз).
Український транспортний флот довів свою конкурентоспроможність в Чорноморському регіоні, зменшилися тарифи, транзит став безпечніше і дешевше. Створені портові хаби.
Збільшена пропускна здатність українських річок, в першу чергу модернізовані шлюзи. Допущений до перевезень іноземний флот, але з люфтом в п'ять років, за які набрали сил вітчизняні суднобудівні компанії. Новий річковий флот розробляється на електричній тязі (адже 80% у перевезеннях припадає на паливо).
Відроджені річкові пасажирські перевезення.
Помріяли.
Але який прогнозований ефект від цих змін? В Інституті майбутнього порахували, що мультиплікатор інвестицій в інфраструктуру у нас дорівнює 2,5, тобто на кожен вкладений долар додається два з половиною долара ВВП. Але є і інші ресурси для зростання: до 5 млрд Україна втрачає внаслідок неефективності в транспортному секторі, вважають експерти.
Перезавантаження: головні виклики галузі
Але з майбутнього в минуле. Далі учасники дискусії звернулися до успішного досвіду, причому іноземної. Екс-держсекретар урядового офісу з питань розвитку та європейської політики згуртованості Тичо Жупанчич поділився досвідом своєї країни. Словенія формувала свою транспортну стратегію у відповідності зі Стратегією розвитку ООН до 2030 р. Мета — підвищити мобільність населення і збільшити внесок галузі в економіку, посилити безпеку на транспорті, скоротити витрати операторів і пасажирів, і, звичайно, мінімізувати шкідливі викиди, в ідеалі до нуля. Основну увагу звернули на залізницю і громадський транспорт, його інтеграцію (мультимодальность). А стратегічне завдання — переміщення вантажів з автомобільних на залізницю.
Правда, в Україні зараз все з точністю до навпаки, акцентував модератор дискусії, колишній перший заступник міністра інфраструктури, засновник CEO Advanter Group, д. е. н. Володимир Шульмейстер. За його словами, у нас частка вантажів "Укрзалізницею", яка в кращі часи досягала 70%, постійно скорочується. "Бізнесмени переходять з перевантаженої залізниці на дорогу, а "Укртнасбезпека" за корупційні гроші пропускає перевантажений транспорт", — поскаржився він. Як відомо, автомобільні шляхи прийнято по можливості розвантажувати за рахунок залізниці або водного транспорту — так дешевше і економічніше.
Про залізниці. До речі, "Укрзалізниці" дісталося, напевно, більше за всіх. Президент Американо-Української ділової ради Морган Вільямс зазначив, що недостатня пропускна здатність, зокрема, залізниці у рази гальмує аграрний експорт. "Ви легко можете збільшити втричі експорт агропродукції. Але є дві перешкоди — відсутність незалежної інфраструктури і відкритого ринку землі. Потрібно покращувати всі аспекти української інфраструктури: дороги, залізничний транспорт, пропускну здатність портів... Я знаю від партнерів з Америки, вони готові вкладати мільярди доларів в Україну, якщо буде можливість вироблену продукцію тут потім вивести і продати, давши Україні доходи від експорту. Основна перешкода — це українські залізниці. Це одна з найбільш корумпованих державних монополій", — зазначив Вільямс. На його думку, якщо не лібералізувати доступ до залізницям, то не варто і розраховувати на подальший розвиток, адже саме з ним переміщується більшість товарів у країні (хоча, як ми пам'ятаємо, частка "Укразлізниці" в перевезеннях падає). Якщо точніше, то зараз просто мало локомотивів і вагонів для перевезення вантажів, тому і потрібно дати до колії доступ приватним операторам, а це питання до Верховної Ради, яка не поспішає змінювати законодавство, до речі, як і відкривати ринок землі. Тобто залишаються обидва фактори, які сильно обмежують економічний потенціал країни, вважає Вільямс.
Про водному транспорті. Колишній заступник міністра транспорту і зв'язку і екс-директор Державного департаменту морського та річкового транспорту Володимир Работньов вважає за необхідне законодавчо створити другий (міжнародний) реєстр суден України та зменшити оподаткування так, щоб створити пільговий режим для судновласників під українським прапором. Тоді, за розрахунками Работньова, наші суднові компанії могли б оперувати 1,5–2% світового тоннажу і був би значний мультиплікаційний ефект в обслуговуючому суднобудуванні, адже зараз "один моряк годує трьох-чотирьох берегових працівників". До речі, за даними експерта, українські моряки щорічно перераховують або привозять в країну близько $3 млрд (100 тис. чоловік зі середньомісячною зарплатою в $5 тис., півроку роботи).
Про автотранспорт. Перший віце-президент Українського транспортного союзу, екс-голова Держінспекції з безпеки на наземному транспорті виступив за смарт-контроль габаритів і ваги машин, при перевищенні — автоматичне нарахування штрафу та стягнення. За його словами, системи для автоматичного зважування вантажівок вже можна встановлювати.
Про авіаперевезеннях. Засновник-партнер ТОВ "Авиаплан" Євген Трискунов розповів, що "Украерорух" вже оговтався після трагедії з MH17 і припинення рейсів у Росію, тепер у нього позитивна динаміка. У минулому році пасажиропотік українських аеропортів досяг 20 млн осіб. Та й в цілому про галузі авіації Україна більш інтегрована на рівні стандартизації та лібералізації в європейський ринок. Правда, нам потрібно активніше розвивати регіональну мережу. "З лібералізацією та здешевленням перевезень аеропорти прагнуть бути ближче до центрів, перетворюються на міні-міста, навколо яких з'являються інші види бізнесу", — зазначив Трискунов. Для цього нам потрібно модернізувати інфраструктуру аеропортів. Можна, наприклад, корпоратизувати їх і залучати інвесторів акціями, як зробили в польському Модлине поблизу Варшави.
Про міському транспорті. Директор консалтингової компанії "A+C Україна" Дмитро Беспалов звернув увагу на європейську тенденцію — перехід на електробуси. Однак, на його думку, для українських міст це було б невиправдано дорого. Навпаки, можна отримати вигоду з масового відмови в європейських містах від громадського транспорту на дизелі (в найближчі роки збираються його взагалі забороняти) і закупити хороші, хоча і були на ходу автобуси за безцінь (за 10-20 тис. євро). Нам дуже потрібно розвивати громадський транспорт, тому що, наприклад, середній час поїздки на автомобілі по Києву більше однієї години і, якщо нічого не робити, воно буде тільки зростати.
Туристичний хаб
У контексті розвитку інфраструктури на дискусійній панелі згадали про туризм. "Це може бути потужним напрямом розвитку України. В країні можна створити нові туристичні маршрути і хаби", — зазначив Вільямс, запевнивши, що учасники Американо-української ділової ради готові співпрацювати у цій сфері.
На форумі продовжили говорити про перспективи України на цьому полі в рамках наступної панелі — "Культурний туризм як драйвер економіки". Висновки тут такі: враховуючи, що глобальний ринок туризму сягає $1,7 трлн, у нашої країни є великий, але нереалізований потенціал. Тим більше, що Україна може залучати різні групи людей — від тих, хто цікавиться країнами колишнього СРСР, до тих, хто вивчає слов'янську і трипільську культуру. Крім того, на відміну від багатьох інших дискусій на форумі, де ратували за тотальне скорочення функцій держави, тут нарікали на відсутність держпідтримки. Причину того бачать, звичайно ж, не в довгоочікуваної лібералізації. "Туризм — це гроші по мільйонам кишень, які дуже важко вийняти", — підсумувала ініціатор проекту "Туристичні кластери 300+" Юлія Алексєєва.
