Аварійна посадка. Чи буде влада рятувати МАУ Коломойського і решту авіацію
Повітряні ворота закрилися
Асоціація "Аеропорти України" запитала в уряду екстрену допомогу для порятунку авіаційної галузі, яка через введення карантину і практично повної зупинки польотів опинилася в дуже складному становищі.
В асоціації "Аеропорти України" входять 21 аеропорт цивільної авіації, а також держпідприємство "Украерорух", яке забезпечує аеронавігаційні послуги, хендлінгові, кетеринговые, паливозаправочні компанії. У листі вони скаржаться, що припинення польотів призвело до повної зупинки фінансових надходжень. У той же час, незважаючи на карантин і відсутність польотів, міжнародні аеропорти не можуть бути тимчасово законсервовані - необхідно і далі утримувати і забезпечувати їх діяльність, оскільки це є одним з елементів підтримки належного рівня національної безпеки.
Підприємства авіагалузі вже прийняли антикризові заходи: ввели режим вимушеного простою для персоналу, суттєво знизили оплату праці, експлуатаційні витрати скоротили до мінімуму і зупинили всю інвестиційну діяльність. "Але на сьогодні обсягу коштів авіапідприємств недостатньо, це не дозволяє забезпечити їх функціонування в умовах продовження карантину. Без підтримки держави аеропорти і провайдер повітряного руху "Украерорух" не будуть в змозі виконувати покладені на них завдання і будуть змушені зупинити свою діяльність і будь-які польоти у повітряному просторі України", - йдеться в листі асоціації.
Асоціація попросила уряд терміново втрутитися і виділити з держбюджету напряму аеропортів і "Украероруху" дотації, які б допомогли забезпечити їх роботу. Просять авіапідприємства та податкові пільги - звільнити їх від сплати ПДВ та єдиного соціального внеску на другий-четвертий квартали цього року.
При цьому українські авіапідприємства приводять в приклад інші країни, де уряди таку допомогу надали: в Естонії виділено 2 млрд євро, Литві - 5 млрд євро, Польщі - 50 млрд євро, Туреччини - $16 млрд.
Новини про критичну ситуацію в авіагалузі приходять і без листів асоціації - аеропорт "Херсон" повідомив, що карантин просто обрушив фінансове становище підприємства. У минулому році аеропорт обслужив 154 тис. пасажирів, за перші три місяці цього року - 40 тис. Такий пасажиропотік дозволяв підприємству в звичайний зимовий місяць заробляти 2,5-3 млн грн, в літній - понад 4 млн. А тепер в аеропорту немає грошей навіть на виплату зарплати співробітникам. І плани по ремонту злітно-посадкової смуги, світлосигнальної та навігаційної систем через карантин довелося відкласти.
Біда наздогнала і авіапідприємства великих міст. Мер Дніпра Борис Філатов повідомив, що в рамках економії бюджетних коштів планується скасувати дотацію в 1 млрд грн, який повинен був піти на будівництво гостро необхідного місту-миллионнику аеропорту.
В якому розмірі допомога буде потрібна аеропортів і "Украероруху", асоціація не повідомляє. Однак можна приблизно уявити ці суми, якщо проаналізувати фінансові плани двох найбільших компаній. Наприклад, дохід "Украероруха" на 2020 р., згідно з фінпланом, запланований в обсязі трохи більше 4 млрд грн. При цьому витрати на оплату праці колективу в 4,3 тис. осіб заплановані в обсязі 2,3 млрд грн.
Фінплан аеропорту "Бориспіль" на 2020 р. ще не затверджений, але фінплан 2019 р. передбачав загальний дохід в 4,7 млрд грн, витрати - 3,6 млрд грн, у тому числі витрати на персонал - 1,34 млрд грн.
Тому витрати на оплату праці і тільки по цим двом компаніям, за найбільш приблизними оцінками, становлять близько 300 млн грн в місяць.
Склали крила
Однак криза наздогнала і авіакомпанії, які залишилися без пасажирів. Гендиректор "Міжнародних авіаліній України" Євген Дихне повідомив в інтерв'ю, що компанія розраховує на допомогу від держави - просить виділити стабілізаційний кредит від держбанку на пільгових умовах. Дихне пояснив, що місяць простою обходиться компанії в $14,5 млн, і за підсумками року вона може отримати збитків на суму близько $60 млн.
На думку Дихне, держава могла б надати ту допомогу, яка не є для неї обтяжливою, - наприклад, звільнити від сплати послуг аеронавігації (які надає саме "Украерорух", сам просить про допомогу) та аеропортових зборів (аеропорти якраз самі потребують) на період, поки компанії почнуть відновлювати свою роботу.
Правда, Дихне повідомив, що МАУ готові підтримати акціонери (власником компанії є Ігор Коломойський). А ось власниками аеропортів і "Украероруха" виступають або місцеві влади (якщо аеропорт комунальний), або держава. Чи отримають вони допомога - ще те питання.
Директор консалтингової компанії Friendly Avia Support Олександр Ланецький вважає, що допомоги від держави авіаційна галузь не дочекається: "На допомогу українського уряду я б не розраховував - думаю, там думки зайняті зовсім іншим". У той же час він оцінив стан української авіаційної галузі як катастрофічне. "І всі учасники ринку потенційно банкрути. Все", - сказав він.
Інші допомагають
Тим часом сума збитків, які отримує світова авіаційна галузь, росте як на дріжджах - ще в середині березня IATA (Міжнародна асоціація повітряного транспорту) прогнозувала $113 млрд збитків галузі за підсумками року, до кінця березня прогноз виріс до $260 млрд.
У зв'язку з цим уряди багатьох країн були змушені піти назустріч авіації. Зокрема, Євросоюз призупинив до жовтня цього року дію правила, яке зобов'язувало авіакомпанії використовувати щонайменше 80% зарезервованих слотів на зліт-приземлення. Використання зарезервованих слотів давало можливість претендувати на такий же обсяг в наступному році. І щоб не втратити його, авіакомпанії були змушені виконувати порожні рейси.
Уряд Норвегії запропонувало скасувати до 30 червня цього року аеропортові збори в аеропортах країни, щоб підтримати свої авіакомпанії. Також у планах звільнити їх до кінця жовтня цього року від сплати збору за кожного вилітає пасажира. Вартість цих заходів складає близько $300 млн. Проте норвезький лоукостер Norwegian вже заявив, що їх буде недостатньо.
Уряд США вирішив виділити $8,3 млрд допомоги американським авіакомпаніям, а англійські авіакомпанії запитали у свого уряду понад $9 млрд допомоги.
Кардинальні зміни
Вибиратися авіаційна галузь із кризи буде довго. На думку Євгена Дихне, рестарт буде важкий - попит на квитки буде значно нижче, особливо враховуючи зниження купівельного попиту населення. "Біда буде ще дуже довго, тому що економічні наслідки цього карантину - ось найбільша проблема для країни. І як буде виглядати ринок, ніхто зараз не скаже", - зазначив він.
Євген Дихне вважає, що після скасування карантину, коли авіакомпанії відновлять польоти, завантаження літаків спочатку може скласти 30-50% і буде приносити збитки. Вигоду авіакомпанії, на його думку, почнуть отримувати вже тільки в літню навігацію 2021 р.
За словами Олександра Ланецького, коли криза закінчиться, ринок буде вже іншим. Значна частина європейських авіакомпаній не переживе цю кризу - вони збанкрутують. "А якщо Україна не надасть допомогу своїм авіакомпаніям, то їх просто не стане. Але це не означає, що замість них прийдуть європейські. Вони якщо і прийдуть, то таких цін на авіаквитки, які були раніше, просто не залишиться, тому що мінімум 40% європейських авіакомпаній були збитковими і літали в збиток. А зараз прийшов очищаючий вогонь, який випалює всі збиткові компанії. І ринок дуже сильно зміниться", - сказав він.
Засновник-партнер ТОВ "Авиаплан" Євген Трескунов також відзначає відсутність чітких прогнозів щодо того, коли і як може закінчитися нинішня криза. При цьому якась країна може вийти з нього раніше, якась- пізніше, країни будуть відкривати свої авиарынки в різний час. У той же час авіаційний ринок має чітке планування у межах календарного року, і перевезення, наприклад, в літній сезон (з кінця березня по кінець жовтня) планувалися ще в кінці минулого року, і продаж квитків починалася за кілька місяців. "Ми вже не запустили в кінці березня літній розклад, ніхто продажу квитків не веде. Тому навіть якщо з 1 травня українські авіакомпанії полетять, теоретично ще є можливість отримати дохід у літньому сезоні. Але де гарантія, що відкриються інші країни? Не всі маршрути відкриються, і не всі пасажири полетять. І тому приходимо до висновку, що в цьому році ні авіакомпанії, ні "Украерорух", ні аеропорти потрібне доходом себе вже не забезпечать", - сказав він.
Також Трескунов пояснив, що в авіакомпаніях дуже велику роль відіграє наявність кваліфікованого авіаційного персоналу, який (якщо компанія хоче продовжити роботу) треба зберегти. "На один літак припадає декілька льотних екіпажів, всього близько 50 осіб. А якщо літак не літає, їм все одно потрібно платити зарплату", - сказав він. При цьому в українських авіакомпаній немає такого запасу міцності, як у Wizz Air і Ryanair, які можуть спокійно пережити двомісячний період вимушеного простою. "У них мінімальна рентабельність, вони не мають резервів по грошах. Тому для них криза буде важче", - зазначив Трескунов.
У аеропортів і "Украероруха" трохи інша специфіка - крім обслуговування комерційної авіації, вони несуть також навантаження по обслуговуванню державних і військових рейсів. "В аеропорту пасажирський термінал може не працювати, але рейси Міноборони, МНС або Нацгвардії обслуговуються, і люди, які це забезпечують, повинні виходити на роботу, а аеропорт не може бути повністю закритий", - сказав він.
При цьому, за словами експерта, міжнародна практика показує, що підтримувати потрібно всю галузь, а не окремих її суб'єктів. На його думку, допомогу від держави могла б мати комбінований характер - як безвідсоткове кредитування компаній, так і податкові пільги. І не тільки на період карантину у зв'язку з коронавірусом, але і на ті кілька місяців, протягом яких авіабізнес буде відновлюватися після кризи. Як мінімум це до кінця цього року, але не виключено, що доведеться продовжити підтримку до початку літнього сезону 2021 р.
