Експерт попередив про загрозу нової "газової війни" України з Росією: через водень

Про це йдеться у статті експерта Українського інституту майбутнього Андріана Прокіпа "В очікуванні нової доби газових воєн між Росією та Україною?", передає "ДС".

"Україна може стати ключовим партнером ЄС у виробництві та експорті водню. У світлі критичного скорочення обсягів транзиту газу через Україну до ЄС, саме водень може стати новим ключем до енергетичної взаємозалежності, довготермінової співпраці та економічної інтеграції України до ЄС. Наміри розвитку відновлюваної та водневої енергетики ЄС означають, що, ймовірно, впродовж 2030-2040 років Європа може демонструвати суттєве скорочення попиту на природний газ. А це, своєю чергою, означатиме загрозу для російської енергетичної експансії. Звісно, Росія не готова миритись із таким розвитком подій і вже готується до виходу на водневий ринок Європи та отримання статусу ключового гравця, незважаючи на те, що вона не згадана у Водневій стратегій ЄС", — пише експерт.

У статті також нагадується, що після розпаду СРСР Росія стала глибоко залежною від транзитних потужностей України і чинила спроби отримати українську ГТС у власність, чи хоча б встановити контроль над нею.

Прокіп додав, що така політика зазнала невдачі і тому Росія почала споруджувати нові газопроводи в обхід України. Для легітимізації своїх дій Кремль всіляко намагався продемонструвати європейським країнам, що Україна ставить під загрозу європейську енергетичну безпеку, а на додачу ще й спровокував наймасштабніші "газові війни" 2005-2006, 2008-2009 років і конфлікт 2014 року, який врешті-решт закінчився Стокгольмським арбітражем.

Експерт також нагадав, що у 2019 році глобальний ринок газу похитнуло падіння цін. А у 2020 році пандемія COVID-19 вплинула на попит на енергоносії, що своєю чергою зачепило і російський газовий бізнес.

Тож, зазначає експерт, Україна стоїть перед викликом конкурування із Росією у майбутніх поставках водню до Європи.

"І Росія, яка добре досвідчена у веденні енергетичних воєн та шантажах, може виявитись серйозним суперником у такій боротьбі", — застерігає Прокіп.

За його словами, для України, щоб виграти цю гонку, недостатньо бути лише включеною у плани ЄС зі статусом ключового партнера.

"Натомість і уряд, і енергетичні компанії повинні почати підготовку до водневих проєктів вже сьогодні. Перш за все, мова йде про проведення експериментальних досліджень та розробок, а також підготовку законодавчого поля, яке дасть можливість розвивати проєкти водневої енергетики та не засумніватись Європейському Союзу у спроможності України виконати роль стратегічно важливого водневого партнера", — пише Прокіп.

Експерт також додав, що перший етап вже розпочався. Компанії-оператори газорозподільних мереж компанії спільно із науковими установками почали вивчати можливості газових мереж для передачі водню та газоводневих сумішей. НАК Нафтогаз України підписав меморандум із НАЕК Енергоатом щодо спільних дій по виробництву водню. Оператор газотранспортної системи розмірковує про можливості модернізації ГТС системи для транспортування водню до ЄС.

"Проте реальний поступ у розвитку водневої енергетики потребуватиме значних інвестицій, у тому числі і зовнішніх. А інвестори не поспішатимуть вкладались у водневу енергетику України, якщо принципові засади та підходи до регулювання критичної інфраструктури енергосектору залишатимуться незмінними. Якщо держава не зробить потрібних кроків для сприяння розвитку водневої енергетики, всі ці плани залишаться на папері, як часто вже бувало. А проєкти перетворення України на вагомого регіонального гравця у сфері вогневої енергетики залишуться лише проєктами", — попередив Прокіп.

Як повідомляла "ДС", з листопада постачальники газу в Україну почали підвищувати тарифи для населення. Ціни на "блакитне паливо" варіюються від 6 до майже 9 гривень за куб. м в залежності від регіону.

Голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв заявив, що подорожчання природного газу для населення повʼязане з бажанням газзбутів заробити більше грошей за допомогою збільшеної маржі.