"Економічний патріотизм" Зеленського. Чи допоможе він захистити Україну

22 лютого президент Володимир Зеленський оголосив про запуск програми економічного патріотизму. До неї увійдуть:

• стимули для локалізації виробництва в Україні;
• цільові програми підтримки окремих галузей;
• зменшення податкового навантаження на бізнес та обмеження перевірок;
• стимули для залучення коштів населення у бізнес та банківську систему;
• зниження податку на додану вартість (ПДВ) на бензин та дизель.

"Наша мета — здобуття економічної незалежності, особливо в енергетиці", — заявив Володимир Зеленський. Очевидно, варто очікувати певних кроків щодо оптимізації забезпечення та іншими енергоносіями.

Розберемося, яких галузей торкнуться ці заходи та що у комплексі може принести оголошена програма для економіки.

Локалізація та розвиток ВПК

На початку тижня Європейська бізнес-асоціація провела експрес-опитування членів своєї організації, а це понад тисячу представників українського та міжнародного бізнесу. За його результатами майже 90% керівників компаній повідомили, що продовжують роботу у звичайному режимі. З них близько 70% компаній вже мають план Б, як діяти у надзвичайних ситуаціях. 15% повідомили про готовність до релокації, але наразі перебувають в Україні та спостерігають за перебігом подій.

Третина ввела можливість віддаленої роботи для своїх співробітників, але це не є принципово новим рішенням в умовах пандемії. Тільки 3% керівників бізнесу повідомили про виїзд за кордон, ще 11% — про від'їзд сімей, деякі зробили це на вимогу головних офісів компаній.

Як бачимо за цими цифрами, великої паніки немає, але знервованість бізнесу відчувається, тому у влади і з'явилася ідея виявити "економічний патріотизм". Пункти, які перерахував Зеленський, хороші, але невідомо, як усе це працюватиме. Та сама локалізація може не запрацювати.

"Наприклад, раніше йшлося про постачання вагонів Alstom або General Electrics з локалізацією, а вийшов із цього пшик, — розповідає радник голови Експортно-кредитної агенції України Павло Вернівський. — Тому що у General Electrics локалізація невелика, не ті обсяги, які обумовлювалися, — до 10% навіть, може, і менше. Про Alstom говорили, що буде локалізація, але потім був останній меседж про те, що локалізації немає. Є правильні наміри, але втілення цих намірів у життя якось кульгає".

У питанні локалізації важлива комунікація з бізнесом та опрацювання кожного питання виробництва. Наприклад, технічні характеристики обладнання — щось сумісне з нашим виробництвом, щось ні. Уряд повинен генерувати підзаконні акти та спрощувати співробітництво. В ідеалі напрямком локалізації мають займатися окремі департаменти профільних міністерств у зв'язці з бізнесом.

Насторожує формулювання Зеленського про підтримку окремих галузей. З одного боку, ці програми можуть бути надто вузькими та давати преференції не зовсім у тих галузях, де вони потрібні, чи окремим підприємствам. Є ймовірність, що підтримку (пільги, зниження податків та митних обмежень) нададуть галузям, які зараз є флагманськими для наповнення українського бюджету, але в яких низька додана вартість та технологічність.

"Тут треба дивитися, що підтримувати, — те, що конкурентно на зовнішніх ринках, що дає робочі місця, наповнює бюджет, — каже доктор політичних наук Олексій Плотніков. — У нас, на жаль, ці галузі, так звані базові галузі — необроблена продукція, хімія, металургія, сільське господарство. З погляду нинішньої ситуації країна змушена підтримувати саме це. Що підтримуватиме конкретно уряд, сказати складно".

З іншого боку, під ризиками воєнної загрози є галузі, які варто підтримати з перспективою розвитку. Насамперед тут виникає асоціація з військовим виробництвом.

"Всі ми спостерігаємо ситуацію на сході, — продовжує Павло Вернівський. — Саме ситуація на сході є хорошим поштовхом, щоб зараз стимулювати військове виробництво. Саме воно є у нас одним із висококонкурентних. Принаймні, на відміну від інших галузей. Чому б не розвивати створення свого безпілотника Ми ж не гірші за турків. Їх компанія-виробник "Байрактарів" закуповує українські двигуни "Мотор-Січ" . Фактично у нас готовий один з компонентів безпілотника, причому ключовий. У Туреччині розвивали безпілотники на основі цільової програми, яка була створена в 2000-х. Уряд виставив умови — цільові параметри, кожному бізнесу було запропоновано представити свій зразок. Який більше сподобається уряду — той і приймається. Компанія могла отримати держзамовлення. Головне, щоб було не менше двох компаній, які готові конкурувати, щоб якась компанія не спонсувалась дербюджетом, просто проїдала гроші і нічого не развивала, не створювала якийсь конкурентний продукт".

У питанні розвитку військового виробництва експерт наводить яскравий приклад Ізраїлю: "Усі знають, що Ізраїль — це держава стартапів, у них їх дуже багато, але мало хто знає, що величезна кількість стартапів, по-перше, створювалася військовими, по-друге, мають навколовоєнне призначення. Сучасний світ рухається так, що якісь технічні завдання вирішують не інженери з ученими, а айтішники. Інтеграція програмного забезпечення з промисловістю, як варіант, може дати важливий поштовх для ВПК і для всієї нашої промисловості.

Перевірки бізнесу поки що зростають

Якщо говорити про перевірки бізнесу, то, як свідчить досвід пандемії, їх можна скасовувати, але все одно кількість перевірок зростає. Згідно з даними порталу "Дія.Бізнес", у 2018 р. їх було 140 тис., у 2019 р. — 183,4 тис., у 2020 р. — 248,7 тис., у 2021 р. — 255,7 тис. Минулого року було перевірено 67 сфер бізнесу. Найбільша кількість перевірок на рахунку у Держслужби з надзвичайних ситуацій (50,8 тис.), Держпродспоживслужби (21,6 тис.), Держслужби з питань праці (20,6 тис.), Держекоінспекції (12,1 тис.).

Експерти і самі підприємці часто заявляли, що проблему із перевірками бізнесу потрібно вирішувати. Це має зменшити адміністративний тиск, скоротити бюджетні витрати на утримання контролюючих органів після оптимізації їхньої діяльності та спрямувати кошти на інші корисні цілі.

"Чому бізнес не хоче показати лояльність?"

Для розвитку бізнесу важливими є й інші пропозиції Зеленського. Взяти зниження податкового тиску. Поки що це слабо кореспондується із законами, які приймає Верховна Рада, та ідеями щодо посилення фіскалізації, які там виникають. Наприклад, ухвалення законопроєкту №5600 або пропозиція значно підняти ренту для газовидобувних компаній.

Окремо стоїть ініціатива знизити ПДВ на бензин та паливо. Як повідомляють у "Консалтинговій групі А-95", у січні в Україні зросло внутрішнє виробництво бензину на 25% щодо січня минулого року — на 18,2 тис. т, до 90 тис. т. Частка українських бензинів у балансі ринку склала 44%. Такий самий рівень був зафіксований рік тому.

Ввезення в Україну автобензинів збільшилося на 28%, до 116,3 тис. т проти 90,9 тис. т у січні 2021 р. Відчутно зріс імпорт із Білорусі — до 102 тис. т, майже на 30% більше у порівнянні з першим місяцем минулого року. Імпорт в Україну від польської нафтопереробної компанії PNK Orlen збільшився на 23%, до 14,5 тис. т.

На думку експертів, зниження ПДВ на пальне може стримати зростання цін на ринку. З іншого боку, можуть постраждати доходи держбюджету, тому що ПДВ є важливим джерелом їх наповнення. Це — шлях до позик.

"Знижуються витрати для оптовика, тому що в структурі витрат після того, як товар завезений сюди, до його вартості додається акциз, а потім нараховується ПДВ, — каже голова НТЦ "Психея" Сергій Сапегін. — Якщо ситуація на зовнішніх ринках зберігатиметься такою, як зараз, зниження ПДВ стабілізує ринок палива, але не вирішить проблему зниження цін на паливо, товари та послуги.Цього недостатньо, і мені не зовсім зрозуміло, чому патріотизм має проявляти населення, по суті, вся країна. зарплати.Чому бізнес не хоче показати свою лояльність до країни, адже навіть не розглядається питання зниження маржі, оптимізації паливної інфраструктури, щоб зменшувати накладні витрати.Мені здається, що є домовленості, що бізнес бере на себе гарантії збереження стабільності енергетичного балансу, насичення ринку, візьме, можливо, на себе якісь ризики, але зараз просто виходить, що вся країна розраховується за паливо, яке не дорожчатиме".

Але є й інша думка. Глава "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн вважає позитивною ініціативу щодо зниження ПДВ на нафтопродукти. Як він написав на своїй сторінці у Facebook, йдеться про зменшення ПДВ з 20 до 7% . "За попередніми оцінками, ціна знизиться на 5 грн/л, — пише експерт.-І це при тому, що ще обговорюється зниження акцизу на бензин! Є лише один нюанс: не забути знизити аналогічно ПДВ на нафту. А якщо ні, то наші нафтопереробники додатково втратять конкурентоспроможність перед імпортом нафтопродуктів… І ще маржу зрізали мережам на 2 грн по дизельному паливу і 0,5 грн на бензин".

З іншого боку, слід зазначити, що регулювання ПДВ на паливо — не найкращий інструмент, якщо ми говоримо саме про економічний патріотизм як політику нарощування економічної потужності країни через підтримку насамперед технологічних виробництв, що генерують високу додану вартість. Докладніше про цей підхід до економічного розвитку країни — читайте у програмній статті "ДС" : З сьогоднішнього дня ми стали майданчиком для ідей економічного патріотизму.

А загалом бажання Зеленського та Офісу президента зрозуміло: збити панічні настрої, знизити відтік капіталу, усунути перспективу втрати ВВП, а може й реально підтримати економіку. Але не готові відповідні законопроекти, високий ризик преференцій не лише для окремих галузей, а й просто окремого олігархічного бізнесу, високий ризик комплексної, а вибіркової реалізації програми. Та й швидко, у надзвичайних умовах, реалізувати те, чим потрібно було займатися роками, навряд чи вдасться.