Економіка Євросоюзу. Що принесе 2019-й
Весь 2018 р. економіка ЄС була, так би мовити, "мятущейся". Не встигала Європа розібратися з однією проблемою, як їй на зміну приходила інша. Навала мігрантів, загороджувальні мита США, хвилювання "жовтих жилетах" у Франції і протистояння з американськими IT-корпораціями... Все це не додавало стабільності.
2019-й не буде більше ні легким, ні більш стабільним. Однак перед європейським бізнесом відкриваються нові можливості (насамперед у фінансовій сфері), а ідеологи реформ нарешті спромоглися сформулювати нове бачення потрібних Європі змін.
ЄЦБ в ролі буревісника
Абсолютно всі прогнози по економіці Європи в 2019 р. згадують Європейський центробанк (ЄЦБ), який 13 грудня оголосив про завершення програми скупки активів, або програми кількісного пом'якшення (Quantitative Easing, QE). Простіше кажучи, ЄЦБ вимкнув друкарський верстат, випустивши на фінансовий ринок €2,6 трлн додаткових коштів. При цьому ключову ставку ЄЦБ залишив на нулі.
Нагадаємо, що ця програма стартувала в 2015 р., і в її рамках фінансовий регулятор скуповував бонди країн Єврозони, намагаючись стимулювати в них економічну активність. Спершу активи купувалися на €30 млрд щомісяця, але в 2016-му програму QE продовжили, а щомісячний обсяг вливань в економіку - урізали до €15 млрд на місяць. А в червні 2018 р. керівництво ЄЦБ оголосив про поступове згортання програми.
Тепер, на самому початку 2019 р., європейці мають основну ставку рефінансування (вона визначає вартість кредитування) на рівні 0%, депозитну ставку overnight на рівні мінус 0,4% річних, ставку екстреного кредитування для банків - 0,25%. Імовірно ці ставки залишаться на нинішніх рівнях як мінімум до кінця літа 2019 р.
У недавньому виступі глава європейського центробанку Маріо Драгі заявив, що для економіки єврозони зростають ризики, пов'язані з геополітикою, протекціонізмом, волатильністю фондових ринків. Після цього виступу ЄЦБ знизив свій прогноз зростання ВВП єврозони за підсумками 2018 р. з 2 до 1,9%, а на 2019-й - з 1,8 до 1,7%. При цьому інфляція в єврозоні в 2019 р. очікується на рівні 1,6%. Попередня оцінка становила 1,7%.
Ці цифри змушують припустити, що "програма кількісного пом'якшення" своєї головної мети - стимулювання економіки - навряд чи досягла. Інакше не обіцяли б уповільнення зростання ВВП. Але якщо поглянути під іншим кутом, то навряд чи значне зростання (більш нинішніх 1,5% в рік) був можливий при нинішніх умовах: наприклад, рівень безробіття в південних країнах ЄС зашкалює за 18-20%. Так що можна припустити, що завдяки QE просто не відбулося істотного погіршення ситуації - що саме по собі успіх.
Однак нинішня політична нестабільність не дозволить європейцям посилювати монетарні умови. Це може - з високою часткою ймовірності - провокувати нові бунти кшталт протесту "жовтих жилетах" у Франції. Так що хоча офіційно програма викупу активів завершена, але на практиці підтримка ринку облігацій єврозони напевно збережеться. Мова йде про так званий "шлейф реінвестування" процентного доходу від раніше куплених ЄЦБ паперів.
Інша справа, що якщо раніше ЄЦБ мав на ці цілі фіксований щомісячний бюджет, то в 2019 р. викупи облігацій будуть відбуватися по мірі потреби. Але в невеликій кількості, щоб не повторювати колишніх помилок, коли наповнення фінансової системи надмірним обсягом грошової маси викликало структурні перекоси в єврозоні, породжує утриманство, відбирало доходи у банків і пенсійних фондів.
На думку "єврооптимістів", темпи економічного зростання в Європі гальмуються більше з-за зовнішнього тиску (протекціонізм Трампа, торгові війни, турбулентність на фондових майданчиках), ніж з-за проблем у власне європейських справах. Хоча і їх не варто скидати з рахунків в 2019 р., особливо надмірні витрати на мігрантів і безробіття.
Поки можна передбачити, що ставки ЄЦБ (рефінансування, депозитна та ін) будуть у новому році залишатися незмінними принаймні до початку осені.
Несподіванки можна чекати від банків
Себастьян Семятковски, виконавчий директор шведського банку Klarna і дуже авторитетна людина в банківських колах Європи, заявив нещодавно, що в Старому Світі ера банків-монополістів підходить до кінця. На думку глави Klarna, в умовах конкуренції з фінтех-компаніями банки Європи в найближчі п'ять років зіткнуться з масовою втратою клієнтів і руйнуванням звичної системи взаємовідносин.
Справа в тому, що перш, на відміну від фінтех-компаній, європейські банки отримували перевагу за рахунок доступу до величезних масивів даних про своїх клієнтів. Але тепер банки, що працюють в Європейському Союзі, зможуть відкривати свої дані про клієнтів стороннім фірмам тільки з дозволу клієнта. З іншого боку, фінтех-компанії отримують право отримувати доступ до платіжних акаунтів своїх клієнтів, щоб здійснювати платежі від їх імені.
Цю можливість передбачає переглянута Директива про платіжні послуги (PSD2). Законодавці ЄС розраховують, що початок дії PSD2 дасть небанківським фірмам можливість конкурувати з банками в платіжному бізнесі, створюючи нові фінансові продукти. Тобто надасть споживачам більший вибір фінансових продуктів і послуг.
Мова взагалі йде про концептуальну переході, відомому як "відкритий банкінг". При відкритій банківській структурі небанківські фірми - наприклад, великі IT-корпорації, або невеликі, але моторні фінтех-компанії зможуть створювати нові фінансові продукти, використовуючи дані банків.
Саме тому Себастьян Семятковски вважає, що банківська система в нинішньому вигляді доживає в Європі своє останнє десятиліття, а може, і менше, враховуючи швидкі темпи розвитку сектора fintech. На його думку, введення PSD2 створить величезну конкуренцію на ринку фінансових послуг і може зруйнувати існуючу монополію банків вже за найближчі п'ять років. В Європі для цього вже є всі умови: клієнти готові переключитися на нові послуги, а фінтех-компанії - запропонувати їм свої платформи. Такі компанії (в більшості своїй - ще стартапи) працюють як банки, але пропонують послуги в цифровій формі в інтернеті і не мають фізичних відділень.
За словами Семятковски, щоб не відставати від інновацій, що розробляються з конкурентами сегмента фінтех, у діючих банків є три варіанти:
⁃ трансформуватися в бізнес з цифровим управлінням;
⁃ зайнятися злиттями і поглинаннями (M&A), викуповуючи фінтех-конкурентів і забираючи собі ноу-хау;
⁃ піти з ринку.
У будь-якому випадку витримати конкуренцію з боку фінтех-компаній європейським банкам буде непросто. Так що для фінансового ринку ЄС наступний рік буде дуже цікавим.
"Мрія про процвітаючій Європі" нікуди не поділася
Вибух протестів "жовтих жилетах" у Франції змусив європейських інтелектуалів почати шукати нові відповіді на наболілі проблеми сьогодення. 50 економістів, істориків і колишніх політиків склали "Маніфест за Демократизацію Європи". Примітно, що в число авторів увійшов Тома Пикетти, французький економіст, відомий дослідник причин і наслідків нерівності доходів у розвинених країнах і в світі в цілому.
Автори Маніфесту пропонують створити нову загальноєвропейську організацію з бюджетом розміром в чотири бюджету Євросоюзу і складену на 80% з національних політиків, а на 20% - з нинішніх членів уряду ЄС. Ця організація, за задумом, повинна отримати назву "Європейське Збори", і саме вона займеться вирішенням проблем країн Старого Світу.
Що саме пропонують робити? Рекомендації виглядають цілком "лівими": ввести чотири нових прогресивних податку:
- на надбагатих людей,
- на великих власників нерухомості,
- на величезні корпорації,
- на викиди парникових газів.
Це, за задумом авторів, допоможе знизити майнова нерівність між жителями Європи - по-перше. По-друге - дасть кошти для фінансування інвестиційних проектів, спрямованих на:
- перекроювання економічної системи в бік збалансованого екологічного розвитку,
- більш адекватну систему прийому мігрантів: їх адаптацію та підвищення кваліфікації,
- масштабне фінансування наукових досліджень і прискорення впровадження інновацій.
Також пропонується відразу половину бюджету віддати назад країнам, щоб знизити податкове навантаження на людей з невеликим достатком. А щоб надалі уникати ситуацій, коли багаті країни фінансують бідні, пропонується ввести обмеження на різницю між витратами і прибутком кожної окремої країни з даного бюджету.
