Вибух або гнітюча тиша. Як загинаються флагмани української промисловості
Промислова статистика показує початок катастрофи. Нові дані Держстату листопад до листопада свідчать про падіння промвиробництва на 6,9%. Логічні наслідки в короткостроковій перспективі - збільшення безробіття і нова хвиля міграції. На тлі зміцнення гривні та повного нерозуміння уряду, що з цим робити, ми припускаємо: через півроку нас може чекати серйозна криза, яка може накрити цілий ряд промислових міст (насамперед Запоріжжі, Дніпропетровську, Харкові) і, безумовно, вплине на ситуацію в країні в цілому.
Ми вирішили подивитися, як йде справа в декількох промислових центрах України, на підприємствах, назви яких на слуху у кожного.
Запоріжжя
Тут, за оцінками експертів, під загрозою втрати доходів і втрати роботи виявилося близько 35 тис. осіб - працівників місцевих підприємств. А з родинами це близько 100 тис. осіб, незадоволених життям.
"Мотор Січ"
У важкому становищі знаходиться і запорізьке підприємство "Мотор Січ" - одне з провідних у світі з виробництва авіаційних газотурбінних двигунів для літаків і вертольотів, а також промислових газотурбінних установок. З одного боку, "Мотор Січ" стала заручницею економічної війни між Китаєм і США, з іншого - жертвою зневаги з боку держави і власного недалекоглядного менеджменту.
Цей рік став для заводу абсолютно провальним. Чистий збиток за підсумками січня-вересня становив 532,7 млн грн, тоді як аналогічний період 2018 року компанія завершила з чистим прибутком в 543,2 млн грн.
З серпня на заводі введено режим найсуворішої економії. Інженери, за кілька років працюють над новими проектами, зізнаються, що подальша їх реалізація примарна. Працівники переведені на 4-денний робочий тиждень, при цьому на "Мотор Січі" зараз досить серйозно говорять і про "трехдневке". Під загрозою соціальний пакет працівників - оздоровлення, відпочинок, доставка на роботу і т. д., в який "Мотор Січ", дійсно, серйозно вкладалася. Для багатьох членів тридцятитисячного колективу це стає серйозним випробуванням, хоча поки працівники і кажуть, що в 1990-х було гірше.
"Запоріжтрансформатор"
На початку року прийняті Верховною Радою поправки до Перехідних положень Податкового кодексу призвели до того, що іноземні виробники трансформаторів отримали цінові преференції на два роки. Що, в свою чергу, веде до втрати єдиного стратегічного підприємства України в електроенергетичній галузі - ПАТ "Запоріжтрансформатор".
Входить в групу "Енергетичний стандарт" Костянтина Григоришина підприємство - один з найбільших в Європі виробників силових масляних трансформаторів та електричних реакторів, його колектив - 2500 осіб. Але в жовтні 2019-го з-за боргів у розмірі понад 10 млрд грн (при власних активах 4 млрд грн) почалося банкрутство підприємства.
Самі запорожці, до речі, вказують на дивну поведінку влади: російський ринок для їх продукції закритий, а от російські виробники-конкуренти - вільно працюють в Україні, беруть участь у тендерах і, користуючись державними преференціями, пропонують більш вигідні умови.
"Запоріжсталь"
Металургійний комбінат "Запоріжсталь", що входить у Групу "Метінвест" Ріната Ахметова, в листопаді змінив гендиректора - тепер підприємством керує Олександр Мироненко. Але йому дісталося нелегкий час. З-за кризи в металургії Група "Метінвест" зупиняє частина інвестпроектів, крім критичних екологічних. Також пройдуть скорочення персоналу на всіх підприємствах включаючи "Запоріжсталь", "Запоріжкокс" і "Запоріжвогнетрив".
Коментуючи ситуацію, генеральний директор Групи "Метінвест" Юрій Риженков зазначив: "Ми заходимо в самий жорсткий кризу за останні 10 років. Зокрема, "Метінвест" змушений скоротити виконання інвестиційної програми 2019 р. Компанія припинить реалізацію окремих проектів, крім критичних, передбачених Технологічною стратегією, і проектів з істотним екологічним ефектом".
АвтоЗАЗ
ПРАТ " Запорізький автомобілебудівний завод (ЗАЗ) вже більше року проходить процедуру банкрутства. Проблеми лежать у фінансовій площині - завод потребує санації. Виробництво автомобілів на ньому припинилося ще в січні 2019-го, підприємство, що входить до корпорації УкрАВТО бізнесмена Таріела Васадзе, майже мертве. (Згадаємо: у рекордному для себе 2007-м "АвтоЗАЗ" випустив 280 тис. машин, з яких більше половини зробили за повним циклом.) У травні 2019 р. майно Зазу виставлено на торги.
Запорізька АЕС
Тут з різних причин періодично зупиняють енергоблоки. То ремонт, то проблеми з безпекою, то ще щось. Енергетичні блоки зношені і потребують заміни, але на це немає грошей. Зрозуміло, що на соціальну інфраструктуру коштів теж не вистачає.
Дніпро
КБ "Південне" і підприємство "Південмаш"
КБ "Південне", як основне джерело нових розробок, не виконує цю функцію. За роки незалежності воно лише створило кілька модифікацій радянських ракет. Саме за рахунок них і вдалося участь у міжнародних проектах.
1 листопада керівництво конструкторського бюро "Південне" звільнило директора заводу "Південмаш" Сергія Війта. Пізніше, 4 листопада, Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні звільнив Павла Дегтяренко з посади голови Державного космічного агентства і оголосив конкурс на цю посаду.
За період з 2015 по 2017 рр. КБ "Південне" практично перестала давати замовлення "Південмашу". Так, частка КБ в обсягах надходжень від замовників заводу скоротилася в 34 рази в грошовому вимірі і більш ніж в 25 разів у відносному. Сьогодні частина надходжень від КБ "Південне" не перевищує 1% у загальному обсязі.
"Дніпроазот"
АТ "Дніпроазот" входить в структуру групи "Приват". Завод розташований в Кам'янському (Дніпропетровська обл.), спеціалізується на виробництві добрив. Чиста виручка підприємства ще в 2017 р. склала 7,3 млрд грн. Але з минулого року підприємство регулярно йде в режим вимушеного простою, вимагає особливих умов поставок газу, втратив більшу частку українського ринку азотних добрив і т. д.
"Дніпроазот" - це 4 тис. працівників, доходи яких вже значно впали. І майбутнє підприємства - під великим питанням.
Кривий Ріг
"Арселор Міттал"
Компанія влітку нинішнього року зазнала низки скандально-гучних перевірок і обшуків з боку силових структур, а також особистої критиці президента Володимира Зеленського. Після чого постало питання про те, чи продовжить взагалі найбільший в країні металургійний комбінат працювати в Україні.
Якщо конфлікт з владою не буде врегульовано і розгориться з новою силою, близько 30 тис. працівників у Кривому Розі можуть залишитися без роботи. А найбільший іноземний інвестор (в комбінат вкладено $9 млрд) - зі скандалом піти з України.
Харків
Завод їм. Малишева
Саме цьому підприємству влаштував на початку листопада рознос президент. Зеленський заявив, що був шокований, дізнавшись, що харківський Завод їм. В. А. Малишева з 2009 р. випустив лише один танк для Збройних сил України.
"Я в шоці, що стосується статистики. А статистика така, що в радянські часи було 900 танків на рік", - сказав він на нараді з проблемних питань діяльності ДК "Укроборонпром". Зеленський зазначив, що на заводах оборонно-промислового комплексу є заборгованість по зарплаті до чотирьох років, рівень зарплат дуже низький, а взимку люди працюють у приміщенні при нульовій температурі.
А ще навесні АК "Харківобленерго" відключила ДП "Завод ім. Малишева" від електроенергії за борги. Борг заводу перед обленерго становив 4 млн 124 тис. грн.
"Турбоатом"
На підприємстві працюють майже 3,5 тис осіб. Вони займаються виробництвом турбін по замкнутому циклу: від проектно-конструкторських і науково-дослідних робіт до виготовлення, складання, випробування турбін і відвантаження. 75% "Турбоатома" належить державі, а 25% - приватизовано.
І ось тепер гендиректор АТ "Турбоатом" Віктор Суботін вважає, що вимога Кабміну виплатити не 50%, а 90% отриманої заводом прибутку як дивідендів на частку держави в пакеті акцій може призвести до зупинки підприємства.
"Кабмін прийняв рішення збільшити цю частку до 90%, а це ще +230 млн грн, що завод повинен сплатити протягом тижня. Таких грошей немає. Якщо припустити, що ця сума буде списуватися в примусовому порядку, це неминуче призведе до зупинки виробництва, а значить - зрив контрактів і спільних проектів "Турбоатому" і "Електроважмашу", - підкреслив генеральний директор.
Соціальний вибух або тиша?
Як бачимо, ситуація в найбільших промислових центрах України, на її провідних підприємствах, все гірше і гірше. Не те щоб прямо завтра десятки тисяч людей будуть викинуті на вулицю, але цілком реально, що їх зарплати скоротяться до такого рівня, коли ходити на роботу стане просто безглуздо.
На кризу в промисловості до 2020 р. цілком можуть накластися проблеми в сільському господарстві. Суха осінь, безсніжна зима - озимі, можна сказати, сіяли даремно. Дуже ймовірно, що доходи експортерів аграрної продукції у наступному році впадуть. А промисловість не зможе підтримати економіку...
Багато спостерігачів вважають, що результатом нинішньої - провальною - промислової політики чинного уряду може стати соціальний вибух в промислових регіонах (Запоріжжя, Дніпро, Харків). За таким сценарієм десятки тисяч людей втратять можливість годувати свої сім'ї... От тільки соціальний вибух був б ще далеко не гіршим варіантом - він щось змінив, декому в Києві мізки на місце поставив. Але за іншим сценарієм - буде гнітюча тиша. Тому що попит на робочі руки в Польщі не падає - швидше, навпаки, зростає після того, як відкрився ринок праці Німеччини. Так що ми отримаємо лише нову хвилю трудової еміграції - хвилю, яка може стати фатальною для української промисловості.
Який є вихід із ситуації? Насамперед - повернення у владу професіоналів. Друге: вище керівництво держави повинно зупинити силовиків, дії яких зараз більше схожі на бажання все знищити (насамперед мова йде про СБУ, ДБР і НАБУ). Третє: нормалізувати грошову політику держави. Міцна гривня просто "вбиває" експортерів, а з допомогою ОВДП затягується зашморг на "шиї економіки".
Нарешті, найважливіше: чи варто відкинути упередження про те, що протекціонізм - це абсолютний шкоди. Одна справа - теорія, прописана в неоліберальних (не всіх!) підручниках з економіки, інший - реальне управління державою в кризу. Тоді, коли для певних галузей здоровий протекціонізм може стати справжнім порятунком.
