Від бензину до пшениці. Чому падають світові ціни на багато товарів

Світові ціни на сировинні товари сьогодні показують впевнене зниження після двох років майже безперервного зростання. Індекс цін на сировину Bloomberg Commodity Spot опустився вже на 20% від червневих рекордів. Індикатор, що оцінює ф'ючерси за 23 позиціями (енергоносії, метали та сільгоспкультури), тисне на ставки хедж-фондів на подорожчання сировини, які обвалилися до дворічних мінімумів.

А ось принципово важливий для нашої країни індикатор – ціни на пшеницю – повернулися на рівнь до початку вторгнення Росії в Україну (на графіку вони вказані у доларах за бушель). Можливе відкриття українських портів на Чорному морі для експорту пшениці, швидше за все, ще більше знизить ціни.

Але загалом світовий продовольчий ринок потроху виходить із витка інфляції. Хоча, звісно, порівняно з "доковідним" часом ціни на аграрну сировину все ще залишаються дуже вигідними для наших сільгоспвиробників.

Мідь теж пішла вниз на третину від піку ціни (з $4,9 за фунт у лютому 2022-го до $3,3 сьогодні). Це важливо тому, що цей метал вважається головним індикатором стану світової промисловості.

Тепер почалося зниження цін на нафту. (Але поки що не на газ, бо в ньому міститься велика "військова премія", що модерується Росією.)

Ціна аміачної селітри з відвантаженням на Балтиці знизилася з $760 у грудні 2021 р. до $340 зараз. Карбамід також подешевшав майже вдвічі. Хоча поки що на багаторічних максимумах залишаються ціни на калійні добрива.

Загалом маємо завершення сировинного суперциклу. А якщо розвинені країни восени заженуть громадян і економіку в коронавірусні локдауни, то зниження сировинних цін піде ще швидше.

У Росії постійно чекають на крах Заходу. Але якщо рецесія торкнеться Заходу (і Китай на додачу), то набагато сильніше, як завжди буває з ринками, що розвиваються, криза вдарить по самій Росії, яка залежить від цін на сировину.

Багато хто вважає, що зниження цін на широке коло товарів — від бензину до пшениці — пояснюється стагнацією світової економіки. Світ занурюється в рецесію — від Китаю та США до Європи, що погано відбивається на попиті. Тобто зниження цін на сировинні товари — провісник ще більшої кризи.

З іншого боку, багато економічних метрик вказують на те, що глобальної рецесії, можливо, вдасться уникнути. Так, наприклад, у червні в США було створено 372 тис. нових робочих місць — це очевидна ознака пожвавлення економіки. Акції європейських компаній також зростають, підтверджуючи помірне відновлення ринку.

Крім того, реальне зростання споживання США продовжує залишатися досить високим, як випливає з Доповіді про монетарну політику ФРС. Цьому сприяє часткове вирішення проблеми "вузьких місць" у світовій логістиці, а також нормалізація структури витрат з послабленням пандемії.

Щоправда, зростання споживчих витрат у 2022 р. сповільнилося порівняно з його дуже швидкими темпами на початку 2021-го внаслідок ослаблення бюджетної підтримки, а також через різке зростання цін, що негативно вплинуло на купівельну спроможність домогосподарств. Структура видатків американців сьогодні орієнтована більше на товари, а не на послуги, як це було до пандемії. Реальні витрати на товари, як і раніше, значно перевищують прогнози, тоді як реальні витрати на послуги не досягають очікуваного рівня.

Багато економістів вважають, що глобальна рецесія не починається. Насправді, так виглядає боротьба з інфляцією у світовому масштабі.

Інакше кажучи, фінансова влада розвинутих країн знайшла спосіб, як придушити інфляцію. Враховуючи те, як ціни на енергоносії та сировину для промисловості "просочуються" у споживчі ціни, стійке зниження цін на сировину за два-три місяці призведе до зниження інфляції.

Але тоді відпаде потреба вилучати гроші з економіки. Отже, ринки криптовалют і цінних паперів зможуть зітхнути вільніше. Інша річ, що це буде далеко не те бурхливе зростання, яке ми бачили у 2020-2021 рр.

Можна навіть сказати, що спершу (після початку війни) світові ринки надто гостро відреагували на проблему рецесії, що очікувалася. Фактично, зараз ціни на сировинні товари повернулися на рівні, які були до початку війни Росії проти України. З одного боку, для багатьох країн, що розвиваються, — як основних продавців сировини — це погано: падає маржинальність їхнього експорту. З іншого боку, здешевлення сировини стимулює промисловість, зосереджену в розвинених країнах, вона "розганяється" і забезпечує ще більший попит. У виграші виявляються всі — і розвинені країни, і ті, що розвиваються.

Деякі американські економісти почали використовувати новий термін для опису нинішньої економічної ситуації — vibecession, від слів "вібрація" та "рецесія". Це коли частина макроекономічних показників показує підйом, наприклад, дуже низький рівень безробіття, гарний стан торгівлі та промислових замовлень; а частина показує спад — на фондовому ринку та у криптовалютах, високу інфляцію, низький рівень довіри споживачів тощо. Можливо, це та сама нова економічна реальність, в якій на всій планеті тепер доведеться жити і працювати.

Утім, варто пам'ятати, що ринок сировинних матеріалів останні два роки дуже волатильний, і зараз більше залежить від політичних чинників, ніж економічних. Про це, наприклад, красномовно свідчить спершу підписання РФ угоди щодо експорту українського зерна, а потім — ракетний удару по порту Одеси.