Український смартфон. Чи допоможе "єБабуся" розвинути в країні виробництво гаджетів

Нова президентська програма з роздачі смартфонів людям віком понад 60 років потягне на круглу суму бюджетних коштів. Чи можна використати цей шанс для розвитку вітчизняного виробника?

Володимир Зеленський заявив, що всі вакциновані від COVID-19 громадяни України віком від 60 років отримають від держави смартфони / Depositphotos

Президент України Володимир Зеленський заявив, що всі вакциновані від COVID-19 громадяни України віком від 60 років отримають від держави смартфони та пільговий тариф на інтернет. Програма вибирає назву. Серед варіантів — "Бабусяфон", "єДідусь/"єБабуся" та "єСмартфон".

У ході брифінгу міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповів журналістам, що запис на отримання смартфонів розпочнеться у квітні цього року.

Загадкою залишається, коли видаватимуть самі пристрої і за рахунок яких коштів. За словами міністра, терміни отримання гаджетів залежать від виготовлення самих пристроїв, а ось їхні марки поки що невідомі.

Програма вимагатиме значного фінансування, але в ідеалі може допомогти не лише надати доступ літнім людям до цифрових послуг, а й розвинути в Україні виробництво власних гаджетів.

$1 млрд на смартфони

Більшість проекту із забезпечення смартфонами вікової категорії 60+ хочуть реалізувати цього року. На прес-конференції Федорова йшлося про 8,5 млн осіб (насправді людей старших 60 років в Україні понад 10 млн, але, ймовірно, влада робить знижку на те, що не всі вони вакцинуються або ж програму продовжать і наступного року ).

Втім, міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко на селекторній нараді з керівниками громад на початку лютого повідомляв, що двома дозами вакциновано майже 3 млн осіб віком 60+, і це 37% від їхньої загальної кількості.

Президент Володимир Зеленський заявив, що люди отримають від держави "безкоштовний, якісний, сучасний, швидкий смартфон". Всі ці характеристики відносні, але візьмемо середню ціну бюджетного смартфона $200. У такому разі, щоб видати гаджет 3 млн осіб, потрібно $600 млн, або 16,8 млрд. грн. Якщо брати намір видати смартфони 8,5 млн. громадян, то це коштуватиме вже $1,7 млрд. або 47,5 млрд. грн.

Йдеться про роздрібні ціни, але для реалізації програми все одно знадобляться значні кошти, які ще потрібно буде виділити з бюджету. А оскільки смартфон — імпортне задоволення, це може позначитися на платіжному балансі.

"Плюс-мінус потрібно 30 млрд грн. Потрібно десь взяти $1 млрд реальної валюти, а це додатковий тиск на курс", — наводить свої розрахунки радник голови Експортно-кредитної агенції України Павло Вернівський.

Тим часом народний депутат України, член комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко зазначає, що смартфони та інші гаджети можуть коштувати і дешевше, ніж виходить у наших підрахунках. "Можна подивитися, як в Індії реалізували проект, коли видавали всім школярам планшети по $10-15, — каже нардеп. — Не йдеться про флагманські смартфони. Йдеться про смартфон, який виконуватиме той функціонал, який безпосередньо необхідний. Я нещодавно купував смартфон для батьків на AliExpress — він обійшовся в $ 45. Прекрасно працює. Все, що потрібно було моїм батькам, — це Facebook і Youtube. Так, батарейка залишає бажати кращого, а все інше працює чудово.

Так чи інакше, гроші на покупки смартфонів у рамках держбюджету можна знайти. Наприклад, у січні перевиконання плану надходжень до держбюджету становило 13,1% або 9,1 млрд грн. Враховуючи зовнішню та курсову кон'юнктуру, перевиконання доходів буде і наступні місяці, що дозволить накопичити суму на смартфони. Звісно, для цього парламентарі мають внести зміни до бюджету. Але залишається питання, як забезпечити закупівлю гаджетів із максимальною користю для України.

Держзамовлення... для Китаю?

Щоб зменшити тиск імпорту на курс, можна організувати збирання смартфонів в Україні. Тут необхідно задіяти держзамовлення та локалізацію виробництва, але зробити за короткий термін це дуже і дуже складно.

"Як варіант можна буде залучити якогось інвестора, якісь компанії, що виробляють смартфони, — каже Павло Вернівський. — Зрозуміло, що це має бути держзамовлення. Якщо, наприклад, буде інвестор, який відкриє тут виробництво, то тиск на імпорт буде менше вдвічі, може, втричі, дивлячись, який буде рівень локалізації. Але це питання не одного дня, місяця і навіть року. Таких інвесторів потрібно залучати роками".

Голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко також вважає, що цей процес займе тривалий час: "Нікуди не подівся дефіцит напівпровідників та чіпів. Щоб зібрати таку немаленьку партію у нас зазвичай робляться замовлення на 1,5-2 роки вперед. Банально всього цього можна не встигнути зробити в потрібних обсягах не те, що цього року, а навіть до половини наступного. Все залежить від конкретних потужностей, де це замовлятиметься. Плюс — чи повинен проводитися тендер, чи це робитиметься на договірних умовах?".

Досвід виробництва смартфонів українські виробники мають, але вони купують імпортні складові, деталі, програмне забезпечення. Наприклад, розробка програмного забезпечення та пристроїв українського виробника гаджетів Sigma Mobile відбувається в Україні, а виробництво – у Китаї. Як пояснили нам у компанії, просто тому, що так це дешевше.

Ще один досвід виробництва українського смартфона був у компанії Impression Electronics – гаджети коштували лише 1400-3000 грн (збирали їх, до речі, у Китаї). Але кілька років тому компанія випускати смартфони перестала, зосередившись на розробці інших пристроїв.

Експерти припускають, що для програми, яка анонсована президентом, можуть купити смартфони у традиційного виробника. "Україна не збирає телефонів. Відповідно, це буде ноунейм-модель, що замовлена в Китаї. Там без проблем можна замовити виробництво смартфона та його під будь-якою маркою привезуть у потрібній кількості", — зазначає Ігор Чаленко.

На шляху до українського смартфона

У Верховній Раді вважають, що реалізація програми із забезпечення смартфонами населення може стати хорошим шансом для випробування українських можливостей зі збирання смартфонів, у чому б могли допомогти відомі компанії-виробники. Таку ідею можна було б реалізувати за допомогою інструменту технопарків.

"Є багато міжнародних компаній, які готові нам допомагати у розвитку цифрового суспільства. Можливо, якийсь із виробників — наприклад, Huawei, ZTE, Ericsson, Nokia — готовий завести сюди своє виробництво, а вже робоча сила наша", — каже Олександр Федієнко. .

Голова комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха зазначає, що анонсована президентом програма створює попит на смартфони, а це гарна нагода поговорити про їхнє виробництво в Україні, адже йдеться не лише про соціальні цілі, а й про можливості стимулювати економіку.

"Буде дуже сумно, якщо гроші з наших податків підуть на розвиток економіки Південної Кореї, Китаю чи Японії, а не України, – каже Дмитро Наталуха. – Будемо також відвертими: ця програма – разова акція, а ось створення власного смартфона стане інвестицією у майбутнє. Чимало українців купують не iPhone, а 2E, ZTE, Naomi, Huawei або Xiaomi, ціна яких у межах $100, тобто багато хто вибирає собі бюджетну модель за співвідношенням ціни та якості. І якщо нам вдасться конкурувати в цій ніші, український продукт отримає істотну частку ринку. А це величезний мультиплікатор для державних інвестицій.

Народний депутат припускає, що у наших ритейлерів може не знайтись стільки смартфонів однієї моделі, тому потрібно буде домовлятися про постачання з виробником. Можна взяти українські компанії, які займаються подібною технікою, та провести серед них конкурс на оптимальну модель.

"Інший варіант — локалізація в Україні, — продовжує Дмитро Наталуха. — Скажімо, ми пропонуємо іноземним компаніям відкрити виробництво в Україні з прицілом виходу на ринки ЄС та СНД. Вони відкривають підприємство у пільгових зонах, тих самих індустріальних парках, отримують бонуси від "інвестнянь", а ми даємо відмінний поштовх у вигляді великого держзамовлення".

Парламентарій зазначає, що смартфон, вироблений в Україні, може бути набагато дешевшим, тому що держава поверне гроші у вигляді податків, які сплатять до бюджету України, будуть створені нові робочі місця. Повністю українським смартфон, звісно, не буде, адже потрібні будуть імпортні деталі, але кінцеве збирання в Україні — це вже значна інвестиція у нашу економіку. "Не бачу причин, чому б у нас не вийшло, — каже Наталуха. — Тим більше що у нас чудова ІТ-галузь, багато R&D центрів: той самий Samsung відкрив його в Україні ще багато років тому. Звичайно, у нас нічого не вийде, якщо ми від початку будемо ставитися до українського продукту, як до чогось відсталого. Але якщо ми схопимо цей шанс і будемо над ним працювати, то ймовірність успіху досить велика".

Експерти додають, що багато відомих світових брендів, які виробляють смартфони, отримали свій розвиток завдяки державній підтримці. Це дуже важливий момент у такому починанні, і саме він може відіграти ключову роль у збалансуванні ціни продукції, якщо Україна наважиться робити смартфон. Складання подібної техніки в Україні, як і інші високотехнологічні процеси, потребує державних програм розвитку — так українським виробникам легше буде реагувати на попит.

Тож програма із забезпечення смартфонами пенсіонерів старше 60 років цілком реалістична. А ось виробництво гаджетів в Україні під великим питанням. Запис на отримання смартфонів почнеться вже навесні, а от отримання іноземних інвестицій та технологій, без яких про "український смартфон" не варто і замислюватися, може зайняти місяці чи навіть роки.