Накомото і не снилося. Як і навіщо НБУ готує до запуску в обіг е-гривню

Офіційний сайт Нацбанку повідомив про те, що триває тестування можливості випуску національної електронної валюти (е-гривні) з використанням технології блокчейн. Зараз почався найважливіший етап проекту — пройшла обмежена емісія е-гривні. На тлі нового сплеску інтересу до криптовалютам ця новина не могла пройти непоміченою: при вдалому збігу обставин Україна може стати першою країною, яка запустила в обіг повноцінну національну криптовалюту.

Альтернатива традиційним грошей

В спільному повідомленні НБУ йдеться, що в рамках власного криптовалютного проекту Нацбанк тестує блокчейн-платформу, на якій була проведена обмежена емісія електронної гривні. Операції з використанням цифрової валюти були протестовані кількома робочими групами за участю НБУ, компаній-волонтерів, а також Світового банку, який консультував з технічних питань.

В ході експерименту досліджували, як е-гривня може доповнити платіжний ландшафт України і сприяти підвищенню частки безготівкових розрахунків та зменшення їх вартості. Як зазначено на сайті НБУ, за результатами тестування банк дійшов висновку, що е-гривня може розглядатися в якості альтернативи існуючим роздрібних платіжних засобах. Але поки, за результатами обмеженого тестування (з невеликою кількістю користувачів), складно з упевненістю говорити про потенційний інтерес українців до цієї електронній валюті.

Коментуючи результати тестування, заступник голови НБУ Сергій Холод зазначив: "Дослідження дало нам не тільки практичний досвід, але й поставило нові питання. Яким буде вплив цього інструменту на екосистему платіжного ринку? Чи достатній попит на е-гривню з боку користувачів, трейдерів і учасників ринку? Яка технологія повинна використовуватися? Яким повинен бути рівень анонімності транзакцій з е-гривнею? Точні відповіді на ці питання повинні дати не тільки ми, але й інші центробанки світу". За його словами, Нацбанк продовжить вивчати можливість випуску власної кріптовалюти, сучасні потреби ринку і її потенційний вплив на економіку.

Простіше кажучи, в обороті найближчим часом е-гривню ми не побачимо. Далі все буде залежати від того, як активно цей вид грошей буде (або не буде) впроваджуватися в європейських країнах.

Довідка

Як і будь-яка криптовалюта, е-гривня принципово відрізняється від вже звичних нам банківських карток. Грошима, які лежать на картці, насправді розпоряджається банк, це лише цифри в банківському комп'ютері, які вказують на кількість грошей на вашому рахунку. При купівлі умовного хліба в магазині на касі гроші через саму картку або прив'язане до неї мобільний додаток списуються безпосередньо з банківського рахунку.

Криптовалюта, в тому числі е-гривня, ближче до готівкових грошей. Це платіжні одиниці, які зберігаються в гаманці користувача — у разі криптовалют програма-гаманець знаходиться на комп'ютері або смартфоні. Тобто банк жодного відношення до цих грошей не має. Щоб оплатити е-гривнею умовний хліб в магазині, каса магазину повинна вміти приймати криптовалюту прямо з електронного гаманця. Технологія нескладна, але її широке впровадження неминуче займе багато часу і сил.

Вроджене протиріччя

За задумом електронна гривня — це фиатная валюта в електронному вигляді, яка обмінюється на готівкові або безготівкові гроші у співвідношенні 1:1. Транзакції з е-гривнею можуть проводитися онлайн за допомогою комп'ютерів і мобільних гаджетів.

Але тут закладається фундаментальне протиріччя.Технологія блокчейн передбачає абсолютну децентралізацію, відсутність єдиного центру управління і неможливість чийого б то не було контролю над проектом. Перша і головна реалізація блокчейна на практиці — криптовалюта біткойн — була створена в 2009 р. саме як незалежне від будь-якої держави і банків, нікому не підконтрольна, децентралізоване (з розподіленою та обмеженою емісією) засіб розрахунків. Пізніше за тим же принципом створювалися і всі інші кріптовалюти (сьогодні у світі їх близько тисячі).

Однак будь центробанк — носій повністю протилежних принципів. Його основна функція — централізована і контрольована емісія фіатних грошей, а також контроль над їх обігом. Тобто все те, чого хотів уникнути напівміфічний творець биткойна Сатоши Накомото.

НБУ описані протиріччя не коментує, лише вказує, що впровадження е-гривні в обіг може здійснюватися двома способами: централізованим чи децентралізованим. У рамках централізованої моделі НБУ — одноосібний емітент електронної гривні, а інші учасники ринку виконують агентські функції. Якщо ж буде застосовуватися децентралізована модель, то банки та небанківські фінансові установи зможуть випускати е-гривню під контролем НБУ.

"Навіщо НБУ робити е-гривню саме на блокчейне, абсолютно незрозуміло. Якщо ви хочете проводити контрольовану емісію — випустіть звичайні електронні гроші. Якщо ж хочете по Фрідріху фон Хайєк, приватні гроші і без держави, то в України вже є своя криптовалюта (карбованець), створена кілька років тому на блокчейне громадянським суспільством, — сказав у коментарі для "ДС" координатор білоруської національної кріптовалюти "Талер" Олександр Корнишев. — Вкладете в неї грошей, купіть собі — підніметься курс. Пролоббируйте законодавчі зміни — карбованець буде застосовуватися в реальному житті. А е-гривня — це спроба створити щось середнє. Якщо схрестити їжака і вужа, то півтора метри колючого дроту, звичайно, вийде, але це буде марна трата грошей. Так і е-гривня — спершу зробили, витратилися на проект, а тепер вирішують, чи треба воно чи ні".

Криптомания центробанків

Високий інтерес центробанків різних країн до власних криптовалютам спостерігається з 2017 р., тобто з того моменту, коли в усьому світі почався справжній криптовалютный ажіотаж. Питання випуску національних криптовалют вивчався у Великобританії, Австралії, Данії, Естонії, Швейцарії, Кенії, Японії, ОАЕ. А Венесуела та Іран навіть реалізували власні проекти державних криптовалют, забезпечених, відповідно, нафтою і золотом. Правда, якраз їх проекти виглядають більш ніж сумнівно і швидше нагадують спроби використовувати блокчейн, щоб вирішити проблеми національних фінансових систем.

В кінці травня, виступаючи на Бреттон-Вудській конференції ООН, президент Банку Литви і член правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) Вітас Васіляускас підняв питання про те, чи повинні державні кріптовалюти використовуватися тільки для оптової або роздрібної торгівлі або ж їх застосування доцільне для обох варіантів. На його думку, державні кріптовалюти повинні служити засобом обміну, платежу і збереження вартості, відображаючи якості поточних форм грошей центрального банку, а не звичайного резервного рахунку або приватного криптовалютного активу.

Серед потенційних вигод випуску державних криптовалют він назвав підвищення ефективності платежів і розрахунків по цінних паперах, а також зниження кредитного ризику та ризиків ліквідності контрагента. За словами представника ЄЦБ, роздрібна торгівля з використанням державних криптовалют може поліпшити грошово-кредитну політику і оптимізувати ставки за депозитами і кредитами. Також, як вважає Васіляускас, для роздрібної торгівлі державні валюти забезпечать доступ до грошей ЦБ, і в результаті їх випуск позитивно вплине на фінансову стабільність.

Нещодавно ЄЦБ опублікував звіт про потенційний вплив цифрових валют на економічний розвиток і грошово-кредитну політику, в якому йдеться про наслідки заміни криптовалютами звичайних грошей і депозитів. У дослідженні підкреслюється, що кріптовалюти поки ще не повною мірою виконують функції грошей.

Враховуючи ж невизначенність статусу е-гривні, вона тим більше не зможе виступити в якості засобу розрахунків. Так що поки цей проект, на жаль, швидше за витрачені гроші з бюджету НБУ.