Двірники з США. Чому американці "підмітають" корупцію Путіна в Мозамбіку
"Корупціонери всіх країн - остерігайтеся" - приблизно так відтепер буде звучати гасло нового "інтернаціоналу". Як казав ще Джон Рональд Руел Толкін у своєму епосі "Володар кілець": "Світ змінився". Не розуміти це можуть лише "гноми" з корупційного підпілля, які риють "жадібно і глибоко". Світ цифрового банкінгу та глобальних систем фінансового моніторингу повністю перевернув уявлення чиновника про те, що можна вкрасти і головне - у кого не можна красти. Все більше країн стають учасниками BEPS (base erosion and profit shifting), під яким розуміється система протидії розмивання податкової бази і виведення прибутку з-під оподаткування. Система BEPS створена з ініціативи Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) і країн "Великої двадцятки". Серед напрямків роботи - удосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК), трансферне ціноутворення, недопущення використання міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування як інструменту для розмивання податкової бази. Вже давно за діючими в світі механізмами відмивання брудних доходів доглядає Міжнародна група по протидії відмиванню брудних грошей (FATF).
І BEPS, і FATF так чи інакше вносять свою лепту у світову боротьбу з корупцією, адже чиновники для отримання незаконної вигоди та її легалізації використовують всі функціонуючі на даний момент елементи системи так званого міжнародного структурування бізнесу, яку простими словами варто було б назвати дещо простіше: отримав - вивів - перевів у готівку.
Головними ініціаторами боротьби з корупцією найближчим часом стануть слідчі органи США і ЄС. Знаменитий американський принцип: "Так, він сучий син, але це наш сучий син", вже перестає діяти. Змінився баланс витрат. Це раніше можна було витрачати кілька десятків мільйонів доларів в рік на підтримку якого-небудь "Самос" і реалізовувати завдяки цим мізерним інвестицій свої геополітичні плани. В даний час баланс такої політики став глибоко негативним. Припустимо, ви підтримуєте якогось місцевого "царька", який дражнить вашого геополітичного супротивника, крутить йому фігури з п'яти пальців і, взагалі, веде себе як "наш хлопець". Але при цьому він безбожно грабує власний народ, набиваючи за обидві щоки державне добро. У колишні роки емісарів такого "бонзи" привітно чекали, наприклад, у Цюріху, де обіцяли Private banking, анонімні рахунки та фінансові транзакції у будь-яку точку світу. Але в підсумку правління подібних клієнтів у їх країнах з цікавою частотою почали спалахувати всілякі революції, які за своїм впливом виходили далеко за межі однієї країни і вели до системної регіональної дестабілізації. Пожежа спалахнула вже просто так не згасити. Потрібні мільярдні вливання з боку розвинених країн, яким ні до чого мільйонні потоки біженців і кредити міжнародних фінансових організацій, того ж МВФ і Світового банку. І дебет з кредитом у світовому гросбуху перестав сходитися, сальдо загорілося "червоним": вигоди від використання корупційних капіталів були незрівнянно нижче тієї шкоди, яку вони завдають системі світової економіки. Десь у Вашингтоні в один прекрасний день раптом вирішили, що відтепер гроші американських платників податків не будуть витрачатися на порятунок країн, які страждають від корупційних режимів. А якщо і будуть, то з наслідками для винуватців "торжества".
Міністерство юстиції США спільно з ФБР відкрила розслідування у відношенні банків: російського ВТБ, швейцарського Credit Suisse і французького BNP Paribas щодо їх участі в проведенні операції по залученню компаніями Мозамбіку облігаційних позик на $2 млрд. Американські слідчі підозрюють, що частина цих грошей "підігріла" місцевих чиновників. Схема була приблизно наступна: у 2013-2014 рр. оборонні компанії, що входять в структуру управління міністерства оборони цієї африканської країни, залучили зазначену вище суму для фінансування замовлення на постачання обладнання компанії Privinvest. У процесі організації розміщення цінних паперів банки, які виступали в ролі своєрідних організаторів випуску, не повідомили, що паралельно видали цим компаніям кредит на $1,2 млрд (ВТБ і Credit Suisse). В результаті всієї цієї грошової лихоманки Мозамбік так і не зміг пояснити інвесторам, куди пішов приблизно мільярд доларів. Підсумком цього скандалу стало припинення співпраці Мозамбіку та МВФ: фонд прийняв рішення про призупинення кредитування цієї країни. До процесу розслідування підключилися слідчі США, Великобританії і Швейцарії. Більш того, МВФ замовив окреме приватне розслідування детективам міжнародної компанії Kroll, досить відомої і в нашій країні, адже "кроллам" довелося вести розслідування і проти українських високопосадовців. До речі, слідчим цієї компанії вдалося з'ясувати, що залучені кошти йшли безпосередньо постачальником, а не мозамбікською компаніям, при цьому ціна контрактів нібито була завищена на $700 млн.
В даний час слідчі ФБР, які спеціалізуються на розкритті справ за шахрайство з цінними паперами, з'ясовують, хто з вищих чиновників країни був причетний до цих махінацій. Кінцевою метою розслідування буде не тільки пошук місцевих корупціонерів, але й оцінка дій трьох згаданих вище банків щодо того, чи не було в їх діях загрози доведення Мозамбіку до суверенного дефолту, адже в результаті залучення таких значних сум зовнішній борг країни зріс на 25% і Мозамбік оголосив частковий дефолт за поточними кредитними зобов'язаннями. Як заявив Адріано Нувунга (Центр за чесність в суспільстві): "Очевидно, що тут не йдеться про позику грошей, принаймні, традиційним способом, на розвиток країни".
За даними МВФ, корупція щорічно завдає шкоди світовій економіці на суму від $1,5 трлн до $2 трлн, хоча приховані впливу корупції проявляються значно глибше і в більш довгостроковій перспективі, так що суму збитків можна з упевненістю подвоїти. Як заявила з цього приводу голова МВФ Крістін Лагард: "Ніхто з нас не шокований - ми знаємо, що корупція є проблемою, і ми намагаємося щось з цим зробити".
Найжахливіший наслідок корупції - це важка форма фрустрація в суспільстві, що виявляється марно очікуючи поліпшення ситуації в найближчому майбутньому. Це глибинна психотравма в масштабах цілої країни, де один за одним змінюються корупційні правителі і все повертається на круги своя, плодячи все нові і нові "втрачені покоління".
Згідно з даними індексу сприйняття корупції, який розраховується експертним шляхом міжнародною неурядовою організацією Transparency International, Україна розташувалася на 131-му місці зі 176 країн, на одному щаблі з такими країнами, як Іран, Казахстан, Непал і РФ, причому наш рух по шкалі індексу у останні чотири роки було практично ідентичним з "політ джмеля" росіян: покращення рейтингової оцінки з 26 до 29 - у нас і з 28 до 29 - у РФ.
Більш того, згідно з дослідженнями міжнародної аудиторської компанії Ernst&Young, наша країна займає перше місце за рівнем корупції у сфері бізнесу.
Як свідчить аналітика Transparency International, головні проблеми країн Східної Європи - це наростання хвилі популізму, коли найбагатші люди країни зможуть легалізувати свої корупційні схеми і керувати думкою електорату. У країнах СНД досі практикуються такі реліктові форми корупції, коли депутати або губернатори одночасно є власниками бізнесу, не зустрічаючи громадського опору. Великі фінансово-промислові компанії продовжують за допомогою механізмів лобізму впливати на ухвалення законів, що регулюють їх діяльність і дозволяють їм отримувати неконкурентні вигоди.
На даному етапі Захід намагається дотримуватися певну послідовність кроків. Спочатку він наполегливо пропонує країнам з корупційною закваскою самим прийняти необхідні антикорупційні закони і створити нові слідчі і судові органи. Якщо процес пробуксовує - зосереджуються численні консультанти. Якщо і це не допоможе, тоді доведеться вже витрачати гроші платників податків США і ЄС і підключати до розслідування слідчих, наприклад ФБР. "Зло має бути покаране" - саме цей принцип відтепер замінить сліпу підтримку ручних "сучих синів". І у Вашингтоні не будуть поспішати, тим більше що всі фінансові ходи "місцевих" еліт вже давно записані в книзі "корупційної життя".
До речі, в Україну найближчим часом приїде естонське посилення: колишній заступник генерального директора поліції безпеки і радник адвокатського бюро Nove Ерік Хелдна створить в нашій країні експертну групу, яка буде моніторити ситуацію в секторі боротьби з корупцією. Ця група буде працювати в рамах європейського проекту EU Anti-Corruption Initiative in Ukraine (EUACI) 2017-2019. Результатом роботи західних консультантів, що повинно стати скорочення рівня корупції в нашій країні до суспільно безпечного рівня. Важко сказати, наскільки естонський досвід буде застосовний у нас. Це в Естонії практично всі корупціонери відомі. Інша річ-Україна, де рівень корупції в звичайному районі Києва в такому питанні, як розміщення Мафів, дасть фору всій естонської корупції разом взятої...
З іншого боку, дуже не хочеться, щоб за наших корупціонерів взялися за "мозамбикскому" рахунку. І не тому, що "пташку, тобто корупціонера, шкода", а тому, що це вже майже вовчий квиток, з яким не пускають до клубу розвинених країн. Адже там давно прийнято підчищати за собою, а не чекати двірника з США.
Як показує практика, корупція є навіть у такій країні, як Данія, яка займає перше місце за несприйнятливості до корупції. Наприклад, в минулому році 20 членів датського парламенту їх 179 його членів не повідомили про своїх закордонних активах та фінансових транзакцій. Іншими словами, бавилися офшорами. Єдина відмінність датчан від нас полягає в тому, що слідом за розкриттям цих фактів спрацьовує чіткий причинно-наслідковий зв'язок у вигляді політичної та кримінальної відповідальності. Не саме зло лякає людей, а його безкарність та непереможність. Щоб позбавити українців від почуття соціальної фрустрації і об'єднати їх для досягнення загальної цілі економічного зростання, зло повинно бути загнана "за Можайськ". І бажано з допомогою наших "березових віників", а не двірника з США з китайської мітлою...
