Другий фронт. Як бізнес наближає перемогу

Втрати української економіки внаслідок війни орієнтовно становлять від $564 млрд до $600 млрд, підрахували в Мінекономіки і KSE на 54 день російського вторгнення. Це сукупна оцінка прямих збитків у вигляді пошкодженої інфраструктури і непрямих втрат, як-от скорочення валового внутрішнього продукту (ВВП), припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку.

За підрахунками Національного банку України, на початку квітня добовий ВВП України становив лише половину від довоєнного. А за підсумками року цей показник може впасти на третину (прогноз НБУ) або на 35% (МВФ). Серед причин — розрив виробничих процесів, каналів поставок і збуту, руйнування підприємств, логістичних складів, зниження попиту на продукцію, підвищення цін на енергоносії.

Найбільше постраждали ті галузі, які не можуть працювати дистанційно, а також ті, що пов´язані з міжнародною торгівлею. "Це, зокрема, авіаційні, морські перевезення, сфера послуг, де бізнес працює безпосередньо зі споживачами", — зазначив на початку квітня перший заступник міністра економіки України Денис Кудін.

Надзвичайно відчутних втрат зазнають найбільші українські експортери — аграрної і металопродукції, зокрема, через захоплення або фізичне знищення виробничих потужностей і внаслідок проблем з логістикою (Укрзалізниця і автотранспорт не справляються на фоні закриття морських портів).

Так, за даними міністра аграрної політики Миколи Сольського, станом на середину квітня в Україні накопичилося 20 млн т зерна минулорічного врожаю, які потрібно вивезти навесні. У березні 2021 р. агропродукції експортовано на $842 млн, що в 2,2 раза менше ніж за аналогічний місяць минулого року.

Не краща ситуація у гірничо-металургійному комплексі. Лише внаслідок зупинки заводу "Азовсталь" та меткомбінату Ілліча у Маріуполі Україна втратила 30-40% металургійних потужностей (вибуття цих двох комбінатів може призвести до втрати 4% ВВП України). У березні призупиняли виробництво заводи "ArcelorMittal Кривий Ріг" і "Запоріжсталь". Загалом після місяця війни, за підрахунками GMK Center, близько 90% вітчизняних потужностей з випуску сталі були зупинені, а феросплавні заводи та більшість гірничо-збагачувальних комбінатів працювали зі зниженим навантаженням. Це й не дивно, бо більшість підприємств галузі зосереджені на південному сході України. Ситуація з виробництвом покращилася з кінця березня — початку квітня, коли стали відновлювати роботу, зокрема, "Запоріжсталь" і ArcelorMittal. Істотно скоротився експорт металу, зокрема, продаж за кордон плаского прокату впав майже 10 разів — з 437 тис. т у лютому до 47 тис. т у березні. За деякими позиціями металургії експорт не здійснювався взагалі.

Загалом, за даними Мінекономіки, обсяг товарного експорту України обвалився приблизно удвічі і становив близько 6 млн т на суму $2,7 млрд у березні 2022 р. проти 13,1 млн т вартістю $5,3 млрд у лютому.

Ще більше після російського вторгнення обвалився імпорт: 1,6 млн т вартістю $1,8 млрд в березні проти 5 млн т на $5,9 млрд у лютому.

Така зміна в структурі міжнародної торгівлі України не дала сильно обвалитися гривні, однак засвідчила великі проблеми як з логістикою поставок, так і з внутрішнім попитом: імпорт автоматично зменшується, щойно домогосподарства починають економити через втрату доходів та негативні очікування. Згідно з опитуванням групи "Рейтинг", вже на кінець березня в середньому по країні втратили роботу 53% тих, хто був зайнятим до війни.

Від´їзд з України понад 4 млн українців також призвів до зменшення внутрішнього попиту, але ще гірше — до втрати трудового ресурсу, що в разі неповернення хоча б частини біженців (а за опитуваннями Центру Разумкова, це може бути кожен п´ятий) створить перепони для економічного відновлення. Варто зазначити, що навіть внутрішня міграція є проблемою для працюючого бізнесів, які втрачають працівників.

У цих умовах держава намагається підтримати економічну активність.

"Ми маємо зробити все можливе, щоб по максимуму відновити роботу вітчизняних підприємств, торговельну діяльність, реанімувати малий і середній бізнес на всій нашій території, на якій це безпечно та взагалі можливо працювати. Економіка — це також фронт, на якому ми боремося за нашу свободу, за нашу державу, за наших людей", — сказав президент на нараді з членами уряду 6 квітня.

Робота триває за кількома основними напрямами:

• допомога у релокації підприємств в безпечніші регіони (на нове місце вже перенесені сотні виробництв),
• податкові послаблення, зокрема на митниці;
• пільгове кредитування;
• налагодження логістичних шляхів;
• спрощення регуляції (замість 600 ліцензій і дозволів лишилося 20) та митних процедур;
• грошова підтримка (як переселенців і тих, хто втратив роботу, так і роботодавців).

Ці заходи мають послабити кризу з боку пропозиції (виробництва) та підтримати внутрішній попит.

У таких умовах завдання кожного бізнесу — зберегти робочі місця, а також по можливості (в межах закону) сплачувати податки. Економіка — це справді другий фронт.

На разі підприємці за мінімальної можливості намагаються зберегти штат працівників, продовжувати випуск товарів та надання послуг, підтримувати армію та переселенців, заробляти гроші на експортних ринках. Звісно, у кожної галузі та компанії — свої особливості роботи, тому не існує єдиної формули правильного реагування на кризу, інспіровану російською навалою. Однак чимало компаній публічно діляться досвідом. Ми вважаємо, що він може бути корисним.

Кейси бізнесу в умовах війни

"Метінвест", гірничо-металургійна група компаній 

З початком повномасштабної війни Група "Метінвест" змушена була вивести в режим гарячої консервації кілька підприємств — Авдіївський КХЗ, ММК Ілліча і "Азовсталь" у Маріуполі, а також "Запоріжсталь", деякі активи зазнали пошкоджень внаслідок бойових дій. Однак група намагається забезпечити роботу там, де це безпечно. Так, комбінат "Запоріжсталь" відновив виробництво, запрацювали 2 з 4 доменних печей та частково — аглофабрика. Після цього було запущено повний цикл — мартенівські та прокатні цехи комбінату. Наразі виробничий ланцюг відновлено приблизно на 50% потужності. Виходу з режиму консервації "Запоріжсталі" передував запуск роботи "Запоріжкокса" та "Запоріжогнетрива". Активи з видобутку залізної руди і коксового вугілля також працюють, але зі зниженим навантаженням.

"Метінвесту" довелося долати труднощі з логістикою. У березні експортні постачання ЗРС здійснюються у виключно залізничними або через ЄС. У квітні частково поновлюється відвантаження чавуну. А постачання слябів на адресу активів в Італії та Британії тепер забезпечуватиметься за допомогою закупівель на відкритому ринку у третіх осіб. Вдалося розробити нові логістичні маршрути. Зокрема, задіяні морські порти країн Європи — Болгарії та Румунії. Через блокування портів Азовського і Чорного морів "Метінвест" на 100% сфокусувався на ринках Центральної та Південно-Східної Європи. Втім, обсяги реалізації плоского прокату групи з України у березні впали на 90%.

Виробнича спеціалізація "Метінвеста" дозволяє вагомо допомагати армії. Компанія безоплатно виділила 900 т сталі на виробництво приблизно 80 тис. бронежилетів для ЗСУ і тероборони. Загалом планується передати захисникам близько 90 тис. бронежилетів. Уже придбано 10 тис. бронежилетів, понад 8 тис. касок, ще приблизно 25 тис. медичних джгутів, турнікетів та аптечок. Закуплено тактичне приладдя — 1100 тепловізорів. Також від початку війни "Метінвест" разом із партнерами передав приблизно 50 тис. протитанкових їжаків, понад 20 тис. шипованих ланцюгів проти колісної техніки та протидесантних їжаків.

Філіп Морріс в Україні, тютюнова компанія

Філіп Морріс в Україні з початку війни сфокусувала зусилля на безпеці своїх співробітників, забезпеченні податкових надходжень до бюджету та відновленні бізнес-операцій. Компанія евакуювала понад 1600 колег та їхніх рідних, виплатила одноразову матеріальну допомогу всім працівникам, продовжує виплачувати заробітну плату, забезпечила проживання всім евакуйованим та членам їхніх сімей як в Україні, так і за кордоном.

Philip Morris International виділила $10 млн на підтримку міжнародних гуманітарних зусиль, у тому числі профінансували придбання 25 машин швидкої допомоги та рентгенівського апарату для дитячої лікарні в Івано-Франківську. У свою чергу колеги з інших офісів зібрали понад $550 тис. фінансової допомоги в рамках внутрішнього донейшен-проєкту Project with a heart у 80 країнах світу.

Важливим аспектом було відновлення поставок продукції компанії та забезпечення податкових надходжень, адже Філіп Морріс — один з найбільших платників податків в Україні.

Наразі тютюнова фабрика в Харківській області не працює, але компанії вдалося відновити поставки в тих регіонах, де це можливо, у тому числі завдяки імпорту продукції, також запустити роботу 20 фірмових магазинів IQOS.

З початку війни компанія сплатила 2,4 млрд грн акцизних платежів, більше половини яких — аванс майбутніх періодів.

Linkos Group, національний виробник ІТ-продуктів

Сьогоднішня місія компанії — підтримка українського бізнесу, що працює, та органів влади. Особливо це стосується забезпечення безперебійної роботи бухгалтерської звітності і ПРРО, електронного документообігу, можливості використання цифрового підпису, — все це продукти Linkos Group. 

Компанія — стратегічний партнер ДПС та інших органів влади. Тому є виробнича необхідність не покидати столицю і фізично обслуговувати сервіси, які там розміщені. Тож завдяки відданості співробітників, які щодня під загрозою ракетних ударів виходять на роботу, щоб підтримувати і вдосконалювати сервіси — український бізнес та органи влади продовжують у штатному режимі обміюватися електронними документами, виконувати розрахункові операції, бухгалтерія працює на звичних та необхідних для її роботи сервісах. За час війни співробітниками Linkos Group було знешкоджено декілька десятків спроб кібератак, направлених на ресурси компанії.  

Попри все, клієнтська база навіть розширюється: зараз багато компаній позбуваються російського облікового ПЗ — і Linkos Group проводить акцію для МСБ з безкоштовного переносу даних та надає ліцензію на 2022 р.

Один з ключових продуктів Linkos Group — ERP-система ISpro, якою користуються міністерства, державні структури, стратегічні об’єкти (наприклад, Рівненська АЕС), тому забезпечення їх безперебійної роботи — це безпосередній внесок у перемогу. Компанія постійно допомагає державним структурам. Зокрема, Маріупольській міській раді тимчасово надали сервер та доклали зусиль для відновлення бази даних, а Державній аудиторській службі України допомогли "переїхати" у хмару.

Безпосередня фінансова допомога ЗСУ від Linkos Group становила 27 млн грн — компанія передала на армію все, що було на її рахунках одразу після початку повномасштабного вторгнення РФ. А своїм клієнтам, — українським підприємцям, вона надала безплатні ліцензії та супровід IT-продуктів. Також з’являються проєкти від волонтерів, які Linkos Group активно підтримує, впроваджуючи в них системи обліку.

Kernel, виробник соняшникової олії та іншої сільгосппродукції

У 2021 р. Kernel був найбільшим агрохолдингом країни із земельним банком 514 тис. га. Проте з 11 областей, де знаходиться його земельний банк, чотири пережили часткову окупацію — Харківську, Миколаївську, Чернігівську та Сумську (останні дві — зараз звільнено). Станом на кінець березня 14,5% всього земельного банку компанії були окуповані або перебували у прифронтовій зоні. Однак там планують провести посівну на понад 420 га, хоча через брак засобів захисту рослин змінять технологію, що може призвести до зменшення врожайності. Паралельно Kernel перебудовує логістичні маршрути та шукає нових контрагентів (до війни компанія була світовим лідером виробництва соняшникової олії та її експорту). На початку квітня три виробництва Kernel пройшли аудити, попри складнощі воєнного часу.

В агрохолдингу, де в 2021 р. працювали 11 тис. людей, тепер допомагають співробітникам та членам їхніх сімей з евакуацією, а також підтримують колег, що були мобілізовані до ЗСУ. Серед гуманітарних заходів Kernel — забезпечення пекарень олією та тисячами тонн пшениці, відвантаження продуктів для волонтерів, які координують продовольчу ситуацію у звільнених населених пунктах. Холдинг закуповує і передає медикаменти, консерви, амуніцію, прибори нічного бачення, планшети і дрони військовим. Крім того, компанія надає транспорт для доставки гуманітарних вантажів.

 "ІТ-Інтегратор", розробник і постачальник IT-рішень 

Більшість команди "ІТ-Інтегратор" вже змогла перезапустити основні робочі процеси. Вдалося успішно транспортувати склади з Києва до Львова, туди ж перенесли й головний офіс.

Швидко відновлена повноцінна підтримка ІТ-сервісів для замовників, адже у Львові ще до війни був розгорнутий технічний майданчик, щоб мати змогу підтримувати IT-системи клієнтів у випадку форс-мажору. 

Компанія надає консультації з кібербезпеки, допомагає замовникам у відповідних проектах та навіть підготувала безкоштовні курси за темою для корпоративних клієнтів.

Керівництво компанії у партнерстві з Фондом освітніх ініціатив активно займається збором коштів та пошуком необхідного обладнання для ЗСУ. Компанія також підтримує співробітників та їхніх сімей, які потребують медичної або гуманітарної допомоги. А працівники, які самі мають змогу допомагати, займаються волонтерством, здають кров, збирають кошти на потреби армії. При цьому департамент логістики та закупівель "ІТ-Інтегратор" активно допомагає Фонду "Повернися живим" в питанні логістики.

Наразі компанія працює в майже штатному режимі, вчасно видаються зарплати та сплачуються податки.

"Київстар", оператор мобільного зв´язку

Пріоритет компанії — забезпечити стабільний зв´язок для 26 млн абонентів. Зберегти усі функції телеком-мережі допомогла попередня підготовка. Зокрема, починаючи з осені 2021 р. "Київстар" резервувала додаткові канали зв’язку, збільшувала ємності хмарних сховищ, куди переносились усі інформаційні системи і бази даних. Критично важливе обладнання перевозилось із центральних у західні регіони України. Була розроблена "карта заходів" для кожного підрозділу компанії, і коли Росія почала повномасштабний напад, кожен співробітник знав, що має робити.

Наразі 95% базових станцій "Київстар" продовжують працювати, а його співробітники тримають оборону на телеком-фронті. За цей час ліквідували понад 48 тис. аварій фізичної та цифрової інфраструктури мережі, замінили майже 25 тис. м оптоволокна, відновили роботу близько 2,5 тис. базових станцій. "Київстар" підключив до безкоштовного Wi-Fi 800 бомбосховищ у різних містах країни. Наразі активно відновлюється мережа у визволених містах та селищах на Київщині, Сумщині, Чернігівщині. Також збільшується ємність мережі на західній Україні, прикордонних переходах. Зокрема, побудовано та модернізовано 16 нових базових станцій у місцях перетину кордонів з європейськими країнами.

Важливо, що абоненти компанії можуть спілкуватись у мережі безкоштовно, а для тих із них, хто шукає прихистку за межами України, надається роумінг на спецумовах. Оператор запустив послугу "Знову в мережі" для розшуку людей, з якими втрачено зв`язок. Компанія співпрацює з ДСНС з метою інформування населення про екстрені ситуації (вже розіслано понад 180 млн відповідних SMS).

"Київстар" активно підтримує співробітників. Зокрема, забезпечує працівників матеріальною допомогою на релокацію, частково сплачує оренду житла в інших містах, надає матпідтримку в складних ситуаціях.

Компанія достроково перерахувала до державного бюджету 1,4 млрд грн податку на прибуток. А крім того, віддала 30 млн грн на гуманітарні потреби військових, лікарень, людей, що постраждали від війни.

"Саноко Трейдінг", офіційний імпортер мастильних матеріалів SUNOCO

Попри загальне зниження попиту на мастильні матеріали компанія з першого дня війни не припиняла свою роботу — продовжується як імпорт високоякісної продукції, так і відвантаження її партнерам, які, в свою чергу, далі реалізують оливи аграріям для посівної, перевізникам, сервісним компаніям тощо. Більш того — були підписані нові дистриб’юторські угоди, а також збільшений штат працівників за рахунок нових менеджерів з продажу та технічних спеціалістів, забезпечивши додаткові робочі місця.

Як і багато інших компаній, "Саноко Трейдінг" приєдналась до гуманітарних заходів, власними силами забезпечуючи віддалені від центру та особливо постраждалі населені пункти Київської області продукцією першої необхідності. Додатково безкоштовно виділяються та доставляються мастильні матеріали на ті СТО, які здійснюють сервісне обслуговування автомобільного транспорту різноманітних військових підрозділів по всій території України.

Зі свого боку представники центрального офісу в Сполучених Штатах Америки також постійно закуповують та відправляють в Україну різноманітне обладнання та спорядження для потреб військових. Загалом з початку війни були передані транспортні засоби, дрони, тепловізори та екіпірування на суму близько $1 млн.

Rozetka, онлайн-ритейлер, маркетплейс

Внаслідок повномасштабного нападу Росії та тимчасової окупації деяких регіонів особливо постраждали компанії, які безпосередньо контактують з клієнтами у різних куточках України. Серед них і Rozetka.UA. У березні дійшло до того, що лінія фронту була в 3 км від складів компанії поблизу Києва. Логістика в країні майже зупинилася. І в цей час компанія облаштовувала бомбосховища для співробітників, які все-таки виходили на работу. Працівники оформляли замовлення, відвантажували, доставляли і видавали товари. При цьому деякі кур´єри доставляли життєво необхідні замовлення по суті під обстрілами. А співробітники точок видачі самі відносили важкі замовлення літнім людям. Водночас IT-спеціалісти компанії відбивали кибератаки.

Щойно загарбники були відкинуті від Києва та взагалі відступили за багатьма напрямами "Розетка" почали масово відновлювати діяльність. Станом на 21 квітня вже працювали 118 із 270 точок видачі магазинів у 48 містах, зокрема в Харкові, Чернігові, Сумах і Миколаєві. Лише за минулий тиждень понад 400 співробітників знову вийшли на роботу.

Крім того, онлайн-ритейлер долучився до глобальної комунікаційної платформи BraveUkraine — міжнародної кампанії про хоробрість українців — і змінив свій логотип на слово "Сміливість".