Бійка під Кабміном. Чому малому бізнесу недостатньо допомоги в борг

Середа, 29 квітня, розпочалася з конфлікту біля стін Кабінету Міністрів. Присутні там підприємці вимагали радикального ослаблення карантину вже з 1 травня. Протестувальники були обурені тим, що вони та їх підприємства знаходяться на карантині, а такі організації, як "Епіцентр", "Цитрус", McDonalds та інші - працюють. Дійшло до сутичок з поліцією, хоча сама акція протесту не була особливо численною.

На думку багатьох мітингувальників, продовження карантинних заходів не збереже людські життя, а навпаки - люди будуть вмирати від бідності, зростання злочинності, послаблення здоров'я і зниження рівня медицини, кінчати з собою з-за відчаю.

Однак поки позиція держави незмінна: тримаємо карантин, дивимося на статистику хворих. Якщо вона позитивна - потроху починаємо послаблювати обмеження. А поки допоможемо бізнесу чим можемо.

Ось тільки часто так виходить, що в допомозі бізнесу одним дістаються вершки, іншим - корінці. Державною допомогою куди простіше скористатися великим компаніям - зовсім не з-за вибірковості законів, а просто тому, що їх бізнес збудований інакше.

Але серед постраждалих від введення карантину найбільше малого бізнесу. Причому тут навіть немає принципової різниці між власником маленької кав'ярні і працював у нього бариста: обидва вони жили з виручки, обидва зараз сидять без грошей. Власнику навіть гірше - на ньому залишилася оплата оренди, борги перед постачальниками і т. д.

Ще гірше - дрібним агровиробникам, сбывавшим свою продукцію на фермах. За даними Оpendatabot, до 27 квітня 76,24%, що залишилися без роботи Фопів займалися торгівлею на ринках.

За тими ж даними, зараз продовжує роботу лише третина кафе і ресторанів, їх оборот скоротився до 25-30% від звичайного. А це - дуже значна частка малого бізнесу.

У свою чергу Союз українських підприємців (СУП) констатує: до початку квітня 29% українських підприємців припинили свою діяльність. З тих, хто продовжує працювати, тільки 51% може протриматися місяць в умовах карантину, 25% - 2-3 місяці. Також третина власників бізнесу констатували падіння доходів з початку карантину на 90-100%.

Через обвал бізнесу скоротилися доходи і простих працівників. 27 березня компанія Gradus опублікувала результати опитування українців про те, які зміни відбулися в їх трудової зайнятості. Як з'ясувалося, 57% респондентів можуть, не працюючи, прожити на карантині не більше місяця (19% - не більше тижня), 16,2% - один-два місяці.

Ситуація виглядає катастрофічною, тому СУП, Європейська бізнес-асоціація (ЄБА), об'єднання фермерів та інші бізнес-спільноти неодноразово зверталися до влади з пропозиціями щодо ослаблення карантинних заходів або з заявами про пов'язані з ними негативні настрої в ділових колах.

17 березня Верховна Рада схвалила запропоновані Кабміном заходи підтримки підприємців, та законом № 533-IX "ПРО внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавирусной хвороби (COVID - 19)", серед іншого, відправила бізнес на так звані "податкові канікули".

Що це означає? Окремим категоріям тимчасово можна буде не сплачувати земельний податок, ЄСВ, ПДВ на медичні товари, частково не будуть застосовуватися штрафи за порушення податкового законодавства.

Однак податкові канікули при всьому бажанні влади не зможуть допомогти тим, хто залишився без доходів.

Дійсно вони можуть бути корисні, скажімо для ТРЦ, які рано чи пізно, швидше за все, відкриються, і втратять лише в грошах. А от дрібний фермер, який був змушений звалити в кювет дві вантажівки почали псуватися огірків, залишиться не тільки без доходу (а сім'ю треба годувати), але і без оборотних коштів. Як і вже згадуваний власник невеликої кав'ярні - до чого банкруту податкові канікули?

Виходить, ситуація тупикова: які би заходів не вживав уряд, для малого бізнесу воно не зможе замінити ними прості щоденні надходження від поточної роботи. Тільки одне може різко змінити ситуацію - рішення сильно послабити карантинні заходи, звести їх до мінімуму на межі повної відміни. Але це питання вже політичний, тут навіть Дональд Трамп обережний.

Звичайно, можна експериментувати з пільговими кредитами. Але "президентська" програма кредитування молодих бізнесів "5-7-9", за відгуками, практично не працює.

І вже 29 квітня була озвучена інша міра: Кабмін внесе законопроект про механізм надання кредитів представникам малого та мікробізнесу під держгарантії. "Якщо підприємець не зможе показати дохід, адже не працював під час карантину, він все одно зможе отримати кошти. Гарантом виступить держава... Сподіваюся, що Верховна Рада якнайшвидше підтримає законодавчі зміни", - сказав прем'єр.

Втім, щодо цього законопроекту поки немає ні ясності, ні тим більше публічно доступного його тексту. Більше інформації поки озвучено про іншу ініціативу: "удосконалити" вже діючу програму "Доступні кредити 5-7-9%".

Ставка за діючими кредитами буде компенсована до 0% тим, хто збереже не менше 60% фонду оплати праці і 80% чисельності персоналу порівняно з станом підприємства на 1 березня - і так на весь термін отримання саме цієї державної підтримки. Також можна буде рефінансувати більший обсяг кредиту, підвищений і ліміт обороту на групу пов'язаних компаній - до 10 млн євро.

Тепер скористатися цією програмою зможе більша кількість підприємців. Правда, позику на рефінансування зможуть отримати тільки бізнеси, які не мали на 1 березня проблемної заборгованості за банківськими кредитами.

Іншими словами, влада хоче ввести так звані "кредитні канікули" на додаток до податкових. Однак такий підхід не допоможе тому малому бізнесу, який працював у тіні (дуже велика частина, не менше половини).

Та й ніякі відстрочки або нові кредити не вирішують головну проблему - відсутність грошового потоку з-за карантину. У Кабміні це розуміють, тому було вирішено з 1 травня дозволити-таки відкрити продовольчі ринки.

Одночасно прем'єр заговорив про т. зв. "адаптивному карантині" - тобто такий, який діє не по всій країні, а тільки там, де росте захворюваність Covid-19. Відповідно, в інших місцях послаблення карантинних заходів дозволить відновити роботу малому і середньому бізнесу.

Україна у своїй біді не унікальна: з-за коронакризиса в більшості країн світу страждає в першу чергу малий бізнес, а також самозайняті люди. Тобто ті, кого карантин автоматично позбавляє можливості заробляти на життя, а зарплату їм ніхто платити не зобов'язаний.

А тепер - принципова відмінність України від, скажімо, Німеччини чи Японії. Там влада знаходять можливість допомогти малому бізнесу - аж до прямої компенсації випадаючих доходів. Українська влада ж готові допомагати тільки в борг - відстрочками, розстрочками, кредитами.

Малий бізнес, звичайно, не помре. Але він, коли закінчиться карантин, ще більше піде в тінь, нал, в сірий оборот. Бо знає: працювати по-білому немає сенсу. У разі кризи уряд не стане поспішати з допомогою.