Особливий сезон. Навіщо аграрії економлять на посівний

Почав дискусію першим Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, зробив наголос на законодавчому забезпеченні всього процесу агровиробництва. За його словами, законодавство може або підвищувати, або знижувати витрати ведення агробізнесу.

"Вже давно йдеться про те, щоб скасувати невиправдано високі ввізні мита на добрива. Ми не говоримо про російських постачальників, щодо яких діє повне ембарго. Ми говоримо про наших партнерів - країнах ЄС і США, - сказав Михайло Соколов. - Незрозуміло, навіщо ця мито взагалі потрібна і чому аграрії повинні платити її, тим самим знижуючи свою рентабельність. Наступний приклад: дискусія про те, щоб дозволити ввозити в Україну засоби захисту рослин (ЗЗР) без того, щоб вони були сертифіковані в країні-виробнику. У цій країні дані ЗЗР взагалі можуть не використовуватися інший клімат, інші шкідники. Але у нас, виходить, із-за застарілої і нелогічною норми заблокована сертифікація самих нових, необхідних сільському господарству препаратів".

Ще одна проблема, описана експертом, - зарегульована і корупційноємна система отримання дозволів на будівництво. Вона актуальна для всього українського бізнесу, але саме АПК зараз підійшов до тієї точки, коли йому для подальшого розвитку необхідно активно будуватися. Тому зараз на порядку денному радикальне спрощення приймання об'єктів нерухомості чиновниками. Повинно бути не чиновницьке дозвіл на використання будівлі, а фінансова гарантія з боку незалежного приймальника, що побудований будинок, умовно кажучи, не обвалиться, вважає Соколов. Таку гарантію можуть давати страхові компанії або банки.

У свою чергу, Ольга Трофимцова, член експертної ради "Українського клубу агробізнесу", в. о. міністра аграрної політики та продовольства в 2019 р. зосередилася на цифрах, в яку ціну українським аграріям обійдеться нинішня посівна. За її оцінкою, в цьому році сукупна вартість усіх операцій збільшиться, нехай ненабагато, порівняно з 2019-м.

"Фермери споживають досить багато імпортних добрив і засобів захисту рослин, ціни на які зростають із-за коливань валютних курсів. Але хотілося б звернути увагу на капітальні інвестиції в сільське господарство, в тому числі в галузеве будівництво. З 2019 року з різних причин почалося скорочення капітальних інвестицій в АПК. Перша причина пов'язана з очікуванням відкриття ринку землі, - сказала Ольга Трофимцова. - Аграрії бачать, що відбувається з законом про ринок землі, вони розуміють, що неможливо передбачити, яким у підсумку виявиться закон, коли він буде прийнятий і вступить в силу. І тому вони пригальмовують інвестиції в умовах такої невизначеності. Вони просто не можуть планувати свою роботу на більш-менш довгий термін, не знаючи, що буде з землею".

За оцінкою Михайла Соколова, зараз аграрії дуже сильно скоротить капітальні інвестиції у виробництво з тієї причини, що всі вільні кошти будуть направлятися на покупку землі. "66% прибутку аграрного сектора досі інвестувалося в розвиток - звідси і ті темпи зростання, які ми бачили. Тепер же, в найближчі 6-10 років, ці гроші будуть йти на купівлю землі", - сказав учасник дискусії.

Також, на думку Ольги Трофимцовой, негативно на капітальні інвестиції в АПК вплинула ревальвація гривні. Аграрна галузь експортно орієнтована, і зміцнення нацвалюти веде до зниження доходів аграріїв. Наслідок цього - у тому числі і скорочення інвестицій. Особливо це стосується середнього агробізнесу: фермери, які не можуть дозволити собі хеджувати ризики, зараз втрачають кошти, з-за чого змушені економити на якісних насінні, добривах та ЗЗР. Негативний результат цього ми побачимо восени, коли прийде пора збирати врожай.

Далі виступив керівник відділу агропромислового страхування страхової компанії "Інго Україна" Руслан Зимовець підняв проблему посухи, яка зараз розрослася до світового масштабу внаслідок глобального потепління.

"Зростання температури йде безперервно з 1979 року, і Україна опинилася в епіцентрі цього процесу. Середнє підвищення температури по країні в два рази більше, ніж по планеті: 2-2,5 градуса. 2019-й став другим найспекотнішим роком в історії метеоспостережень в Україні, за цей рік у нашій країні було зафіксовано понад 30 температурних рекордів, - розповів Руслан Зимовець. - Вчені впевнені, що підвищення температури на два градуси призведе до незворотних змін клімату. Економічні наслідки очевидні: величезні збитки аграрного сектору. У Німеччині, наприклад, із-за посухи 2018 року було втрачено 10% врожаю. В Україні в цьому році втрати можуть скласти більше 10%. Зона ризикованого землеробства розширилася, сьогодні спостерігається нестача вологи на 80% території нашої країни".

За словами експерта, для ряду провідних агрокультур України (соняшник, кукурудза, соя) вже просто не вистачає вологи для вирощування. У цьому році, по суті, кліматичної зими в Україні не було. Тому буде навесні волога в землі, сказати складно.

Але при цьому тільки 3-5% всіх посівів у нашій країні страхується від несприятливих погодних умов. Це дорого: для кукурудзи, наприклад, страховка коштує 3-4 тис. грн за гектар. А держава не має централізованої системи страхування в АПК.

Такий низький показник зумовлений відсутністю субсидування державою та інтеграції даного виду страхування в програми держпідтримки. Оскільки Україна знаходиться в декількох зонах з локальним кліматом, то стихійні лиха або несприятливі погодні умови рідко набувають масштаб державного рівня, напевно, тому агрострахування не лежить в площині першочергових державних реформ. Без цього агробізнес складно переконати звільнити частину оборотних коштів, навіть якщо вони спрямовані на його власний захист.

Далі аналітик ринку мінеральних добрив ІА "Інфоіндустрія" Костянтин Кинджалів розповів про те, що в минулому році добре працювали українські заводи з виробництва азотних добрив: "Дніпроазот", "Рівнеазот", Одеський припортовий завод, "Азот" (Черкаси). У результаті зростання виробництва власних добрив вдалося знизити імпорт, а також підвищити рівень закупівель мінеральних добрив. Проте за сухої погоди внесення добрив у грунт різко скоротилося, і великі невикористані запаси добрив залишилися у селян на цю весну. Що, звичайно, негативно впливає на ринок.

Нарешті, керуючий партнер і керівник практики вирішення спорів юридичної компанії Evris Ігор Кравцов вказав, що джерелом інвестицій в український АПК можуть бути як міжнародні фінансові інститути (ЄБРР, МФК, Європейський інвестиційний банк), так і класичні кредити українських банків. При цьому українські банки охоче працюють з малим і середнім агробізнесом, тоді як міжнародні організації - майже виключно з великими агрохолдингами.

У підсумку учасники дискусії зійшлися на тому, що будь-яке обговорення приватних подій в АПК України (таких, як посівна) неминуче переростає в обговорення загальноекономічних проблем галузі. Але в цілому очікування учасників ринку скоріше позитивні.