Новий податок для імпорту. Що буде з цінами і курсом гривні

Валютний ринок України штормило. Останню велику хвилю девальвації запустив Нацбанк, коли 21 липня опустив на чверть — з 29,25 грн/$ до 36,57 грн/$ — офіційний курс гривні, за яким імпортери на міжбанку купували валюту (в експортерів та самого НБУ, що зменшувало його міжнародні резерви). Готівковий ринок миттєво відреагував — і долар в обмінниках швидко перевалив за позначку 40, а часом і 42. Щоправда, ці числа стали менше нервувати перехожих, бо регулятор з 29 липня наказав прибрати табло з вулиць.

Але якщо подивитися з початку серпня і до сьогодні, то готівкова гривня помітно зміцнилася — в середньому до 39,60 грн/$ у продажу і 38,28 у купівлі. Звісно, не так через психологічну акцію Нацбанку, а завдяки більш серйозним факторам. Зокрема, комерційним банкам дозволено продавати безготівкову валюту громадянам із подальшим розміщенням на депозит за наближним до офіційного вигідним курсом — а це непогана альтернатива "зеленій" готівці. Крім того, нарешті розпочався український експорт морем, що обіцяє збільшення валютної виручки на мільярди доларів щомісяця і підживлює позитивні очікування щодо стійкості нацвалюти.

Зрозуміло, що факторів значно більше і курсове майбутнє в умовах війни малопрогнозоване. Але на обрії намалювалося ще одне рукотворне рішення, яке, можливо, вплине на гривню і купівельну спроможність українців. Це ідея уряду про запровадження 10%-го збору на придбання валюти імпортерами. Станом на зараз вони платили б понад 40 грн/$.

Передусім, це означає, що офіційний імпорт стане дорожчим, а відповідно, піднімуться ціни на пальне, гаджети, чимало інвестиційних товарів. З іншого боку, уряд сподівається скоротити таким чином негативне сальдо торговельного балансу, що врешті мало б підтримати гривню. Але чи це вдала ідея?

Спробуємо зрозуміти, що буде з курсом, як зростатимуть ціни та наскільки ефективним може бути рішення обкласти імпорт додатковим збором.

Коридор для гривні

 "Знову є інформаційний вплив — новина з приводу оподаткування імпорту. Як на мене, це дасть можливість трохи покачати ситуацію. Курс може сягнути навіть до 40 грн/$, хоча я в цьому сильно сумніваюся. Враховуючи настрої населення, це можливо. Але це тимчасово і не буде загальним трендом. Загалом гривня укріпиться, і мій прогноз, що коридор залишиться приблизно 38-39 грн/$ — плюс дві гривні від офіційного курсу, це якраз 5% маржинальної дохідності, яка вигідна для банків і обмінних пунктів", — сказав нам директор Інституту соціально-економічної трансформації, керівник аналітичного центру Мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ілля Несходовський.

Експерт уточнив, що різниця між купівлею і продажем валюти, ймовірно, становитиме 50-70 коп., наприклад буде 38,5-39,2 грн або трохи нижче.

За його словами, гривню підтримає допомога від іноземних партнерів і реалізація зерна в результаті розблокування морського експортного шляху (це може приносити до $2 млрд щомісяця й поліпшить торгівельне сальдо).

Своєю чергою фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що звістка про плани уряду запровадити збір на імпорт навряд чи впливає на курс, хіба що може виникнути короткий сплеск попиту на валюту, якщо дехто намагатиметься завезти товари з запасом. При цьому він також відзначає фактори, які грають на руку гривні.

"Зараз експортна виручка почала надходити в Україну через те, що скоригувався офіційний курс на 36,6 грн/$. Плюс міжнародна допомога зайшла. Якщо подивитися на платіжний баланс, то там такої катастрофічної ситуації, як з бюджетом, немає. Тобто платіжний баланс за рахунок міжнародних грантів у нас в принципі на рівні некритичному з погляду девальвації", — зазначив Кущ.

Однак сьогоднішній курс фінансовий аналітик називає тимчасовою корекцією. У середньостроковій і довгостроковій перспективі гривня, на його думку, падатиме.

Небезпечна схема

Цікаво, що однією з причин девальвації може бути рішення Нацбанку, яке на початку статті ми зарахували до факторів нинішнього укріплення гривні. Йдеться про дозвіл фізособам купувати безготівкову валюту в еквіваленті до 50 тис. грн на місяць. Курс її наразі нижчий (близько 37 грн/$), тому навіть з додатковими комісіями комерційного банку можна придбати "зелений" на депозит дешевше, ніж на руки. З мінусів — доведеться почекати три місяці, коли стане можливо скористатися покупкою. Загалом така схема погано вплине на валютний ринок, переконаний Олексій Кущ:  "Я думаю, що тут дуже небезпечна схема, яка за три місяці вистрілить, як корок з-під шампанського. Люди будуть класти гроші на депозити, а потім просто відбудеться лавиноподібне зняття цих депозитів". Тобто курс гривні обвалиться.

Непотрібні відсотки 

Повернімося до 10% збору на операції з купівлі валюти імпортерами. Наші експерти розкритикували ідею, бо вважають, що таким чином уряд не вирішить нагальні проблеми в економіці, зате створить проблему бізнесу та підґрунтя для схематозу.

"У 2014 р., коли був запроваджений відповідний збір, він спрацював загалом позитивно для економіки і для бюджету. Зараз це недоречно, тому що в нас немає такого розриву в торгівельному сальдо, як це було тоді. Крім того, нещодавно ухвалені два негативних для імпортерів рішення. Це скасування пільг з податків і збільшення офіційного курсу. Ці два моменти ще не відіграли, а ви ще додаєте 10%. Тобто ви фактично відразу до ціни імпорту додаєте 35%", — зазначив Ілля Несходовський.

Він вважає, що цей інструмент можна було б розглядати хоча б наприкінці вересня, якщо на той момент негативне торговельне сальдо буде критичним.

На думку Іллі Несходовського, цей додатковий збір призведе до схематозу під час імпорту, наприклад, з переуступкою боргу.

Олексій Кущ вважає, що уряд не досягне мети (зменшити відтік валюти), бо імпортери будуть занижувати вартість за імпортними контрактами, закриваючи платежі через офшорні схеми, а на митниці збільшаться хабарі.

"Це абсолютно безглузде нововведення, у нас є система імпортних мит, якими в принципі набагато краще регулювати надходження імпортних товарів з погляду економічного розвитку. Наприклад, на високотехнологічне обладнання, на критичний імпорт можна робити нульові ставки, а на некритичний, на якісь предмети розкоші — ставити високі відсотки", — додав експерт.

"У нас дуже багато імпортних комплектуючих і сировини, тобто, іншими словами, ми сильно вдаримо по своєму виробництву", — прокоментував Ілля Несходовський можливе здорожчання іноземних товарів через 10%-й валютний збір.

Як зростуть ціни

Нарешті питання, наскільки рукотворне здорожчання імпорту підштовхне ціни? 

"У нас гранична схильність до імпорту до війни була 50%, зараз, думаю, 70-80%. Тому, відповідно, цей податок 2-3% до загальної інфляції додасть", — підрахував Олексій Кущ.

Інша справа, що це буде на фоні галопуючої інфляції, яка накриває Україну: станом на червень індекс споживчих цін становив 21,5% рік до року (це рекорд після 2015-го) і, за прогнозом НБУ, сягне 31% наприкінці 2022 р. (передусім через проблеми з виробництвом і транспортуванням). Тут корисно переглянути структуру українського імпорту, який відновлюється швидше за експорт і частка якого у споживанні збільшується на фоні руйнації внутрішніх виробничих потужностей. На графіку — найсвіжіші дані Держстату за травень. 

Як бачимо, частина здорожчання для імпортерів швидко перекинеться майже на все, бо найбільше ми закуповуємо пального. Однак, якщо ми говоримо не лише про споживчі витрати, то прогнозуємо ще й відкладений негативний ефект на економіку: здорожчання валютообмінних операцій для імпортерів зробить ще більш непривабливими інвестиції, наприклад, в іноземне обладнання. Це повертає нас до твердження про удар по власному виробництву. Особливо сумно все виглядає на фоні очікувань НБУ щодо майбутнього підвищення попиту на продукцію машинобудування і хімпрому на хвилі відбудови країни.