Дорогі кредити і не дуже дорогий долар. Прогнози банкірів на 2019 р. (ІНФОГРАФІКА)
Однак це зовсім не означає, що вітчизняний банківський сектор зумів вирішити свої основні проблеми, впоравшись з високою часткою проблемних кредитів, доларизацією і дефіцитом "довгих" грошей. Процес вирішення цих проблем позначиться безпосередньо на клієнтів банків: банкіри обіцяють посилити вимоги до одержувачів споживчих позик і всіляко заохочувати вкладників до розміщення депозитів на довгий термін.
Як наголошується в свіжому грудневому звіті НБУ про фінансову стабільність, у другому півріччі банківський сектор працював без істотних зовнішніх і внутрішніх шоків. Більше року не фіксувалося жодного банкрутства (статистику зіпсував тільки ВТБ Банк, який Нацбанк визнав неплатоспроможним у кінці листопада). За оцінками регулятора, на сьогоднішній момент банки мають достатню капіталізацію. Але чергові потрясіння можуть знову підкосити вітчизняний банківський сектор.
Проведений в цьому році стрес-тестування найбільших банків показало, що близько половини з них буде мати потребу в додатковому капіталі в умовах кризи. А це означає, що система не має достатнього запасу міцності.
Проблема перша - Україна залишається країною з найбільшою часткою проблемних кредитів (NPL) в структурі активів банківської системи. Показник NPL у нас досягає 56,5%. НБУ каже, що частка проблемних або непрацюючих кредитів скорочується дуже повільно. І пояснює, що це є наслідком зростання споживчого кредитування. Такі кредити видають без застави, а перевірка позичальника практично відсутня, що дуже сильно збільшує ризик неповернення.
Проблема друга - висока доларизація. Як відзначає НБУ, ця проблема стоїть особливо гостро перед фінустановами з приватним українським капіталом, у яких понад 50% коштів клієнтів та понад 40% чистих кредитів номіновано в іноземній валюті.
Проблема третя - брак довгих ресурсів, що є наслідком недостатньої довіри до банківської системи. Оскільки депозити в основному розміщуються на один-три місяці, що як мінімум стає ще однією перешкодою для розширення кредитування економіки.
Проте НБУ і банкіри впевнені, що найгірші часи для вітчизняної банківської системи вже позаду. "Активна чистка банківської системи закінчилася. Залишилися в основному самі стійкі банки, тому ймовірність масштабного банкопаду в 2019 р. досить низька. Можливо, деякі банки з російським капіталом поступово залишати Україну. Деякі дрібні банки можуть бути поглинені великими або самостійно покинути ринок, але це особливо не позначиться на банківському секторі", - вважає Дмитро Чичкаленко, директор департаменту стратегічного управління банку "Південний".
На думку Себастіана Рубая, заступника голови правління з роздрібного бізнесу ПУМБ, про стабілізацію банківського сектора та економіки в цілому свідчить факт збільшення кількості банків з активними кредитними програмами. "Якщо раніше населення активно кредитували чотири-п'ять банків, то зараз близько десяти. У гру вступили в основному банки із західним капіталом. У них підходи до ризик-менеджменту більш консервативні. Але зараз вже і банки з іноземним капіталом бачать хороші передумови для зміцнення економіки", - пояснює банкір.
На думку банкірів, в 2019 р. споживчі кредити залишаться основою і драйвером зростання кредитного портфеля банків, а також основним напрямком роздрібного кредитування. Зараз вони вже формують більш 80% всіх роздрібних кредитів у гривні. Темпи зростання роздрібних кредитів можуть скласти 40%, найбільш динамічне зростання збережеться в сегментах коротких кредитів до року, а також від одного до п'яти років.
Олег Кляпко, директор департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку, вважає, що в 2019 р. фокус роздрібного кредитування зміститься в високомаржинальних продукти з короткими термінами оборотності. Пріоритетними напрямами будуть кеш-кредити і кредитні карти. Середня ставка кредитування за споживчим кредитах зараз становить 30-35%. І на зниження ставок банкіри радять не розраховувати. "На тлі зростання доходів населення споживче кредитування зростає високими темпами, а разом з ним і ризики для банків. Нацбанк також бачить у цьому певні ризики, і вже запланував стрес-тестування банків. Тому не виключено, що банки можуть підвищити вимоги до позичальників і збільшити премію за ризик (і ставки по споживчих кредитах зростуть)", - пояснює Дмитро Чичкаленко.
Корпоративне кредитування, як і раніше буде залишатися "в загоні". НБУ, схоже, не має наміру пом'якшувати свою монетарну політику. А перед виборами його інфляційні побоювання особливо високі. Висока облікова ставка не дозволить банкам знизити вартість позик, а очікуваний перехід до структурного дефіциту ліквідності може привести до їх подальшого подорожчання.
З іншого боку, висока облікова ставка НБУ зіграє на руку власникам депозитів. "У першому кварталі 2019 р. процентні ставки за депозитами на середні та довгі терміни будуть залишатися на поточному рівні. У зв'язку з впровадженням НБУ для поліпшення фінансової стабільності та підвищення стійкості банківської системи нового нормативу - коефіцієнта покриття ліквідністю - очікується незначне зниження процентних ставок за депозитами на короткі терміни, оскільки банки будуть зацікавлені в залученні довгих депозитів. Починаючи з другого кварталу, після проведення виборів, очікується незначне зниження загального рівня процентних ставок", - говорить Сергій Мушка, начальник управління продуктів департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку.
Відновлення кредитного співробітництва з МВФ суттєво знизило девальваційні ризики. "До початку року, найімовірніше, долар буде коштувати близько 28,5. До кінця першого кварталу він може подорожчати до 29. Далі імовірна стандартна динаміка попередніх років: зниження до кінця літа - початку осені до рівнів початку року, і потім зростання до кінця року до 30 грн", - вважає Вадим Иосуб, старший аналітик "Альпарі". Аналогічні прогнози роблять і інші експерти.
"Наш базовий прогноз на 2019 р. за курсом гривні до долара США - 28,5-31,5, на кінець 2019 р. - 30,5-31,5. У першому кварталі курс може перебувати в діапазоні 28,5-30. Ключовими факторами впливу виступають ситуація в зоні ОРДЛО і на кордонах України, глобальні настрої на світових ринках, політика НБУ, результати виборів, а також співпрацю з МВФ. Гривня залишиться у владі сезонних факторів, але інтенсивність коливань знизиться", - говорить Андрій Шевчишин, старший аналітик ГК FOREX CLUB.
Долар буде зміцнюватися в наступному році і по відношенню до інших світових валют. Проте зростання буде більш помірним. Останні заяви ФРС з приводу посилення політики і збільшення ставки були не такими агресивними, як раніше. Якщо на початку осені ринки обговорювали перспективу трьох або чотирьох підвищень ставки ФРС в 2019 р., то зараз мова йде про одному або двох, після практично неминучого підвищення ставки наприкінці грудня минулого року. Європейська економіка, в свою чергу, має низку проблем, створюваних Брекзитом, бюджетними проблемами Італії та уповільненням економіки Німеччини. "До кінця наступного року ми очікуємо, що пара євро-долар знизиться з цього діапазону 1,13-1,14 до 1,1. Якщо при цьому долар до гривні зросте до 30, то європейська валюта буде коштувати приблизно 33 грн", - резюмує Вадим Иосуб.
