Борги "ДНР" за воду перед Україною сягають 1,6 млрд грн
Заборгованість самопроголошеної "ДНР" перед українським КП "Компанія "Вода Донбасу"" залежить від різниці в тарифах і протягом року досягає 1,6 млрд грн
Про це повідомив директор Департаменту ЖКГ Донецької облдержадміністрації Сергій Гончаренко, інформує "ДС".
Він зазначив, що компанія "Вода Донбасу" — це єдиний комплекс, який географічно діє як на підконтрольній, так і на непідконтрольній Україні території.
"Так вийшло географічно, що всі джерела питної води знаходяться на півночі Донецької області (перш за все, це річка Сіверський Донець), а найбільші споживачі — в центрі й на півдні області. Тому ще за радянських часів була побудована система питного водопостачання, яка бере початок на річці Сіверський Донець потім проходить через нині тимчасово окуповану територію і далі ця вода йде в місто Маріуполь. Тому склалася ситуація, що найбільших втрат компанія "вода Донбасу" несе на підконтрольній території, а левова частка — майже 3/4 води — залишається на окупованій території", — цитує слова Гончаренка видання "Донецкие новости".
Він пояснив, що у звʼязку з цим розрахунок боргу "ДНР" компанія веде, "виходячи з двох складових".
По-перше, з огляду на різницю у застосовуваних тарифах. Так, в "ДНР" тарифи на воду істотно нижче, ніж тарифи компанії "Вода Донбасу" на підконтрольній території. "Розрахункова різниця в тарифі — близько 800 млн грн на рік", — пояснив чиновник.
Друга складова — це питання виплати компенсації з непідконтрольною території на воду, яка постачається з української сторони. Розрахункова вартість такої компенсації в рік становить 700-800 млн грн. Таким чином, протягом року заборгованість невизнаної "ДНР" досягає 1,6 млрд грн.
"Але це все — розрахункові цифри, які використовуються нашою компанією і формуються на підставі вартості тарифів на електроенергію, витрати на податки, фонд оплати праці, ПММ, матеріалів для ремонту водоводів", — підкреслив Гончаренко.
Як писала "ДС", на початку вересня в окупованих Росією Сімферополі, Бахчисарайському і Сімферопольському районах через посуху й обміління водосховищ почався третій, найжорсткіший, етап обмежень подачі води. За порятунок Сімферополя взялися навіть військові окупантів. Підрозділ російських трубопровідних військ перекрив земляною греблею річку Біюк-Карасу нижче Білогірського водосховища, щоб зі ставка, що утворився, качати воду на потреби Сімферополя. Разом з тим у середині жовтня стало відомо, що води у Криму залишилося менше ніж на три місяці.
