До зернини. Як Україні перестати втрачати 15% урожаю
Елеватор - ключовий елемент всієї інфраструктури по роботі з зерном, від збору врожаю до продажу або переробки. Набір функцій елеватора - приймання, очищення, зберігання і відвантаження. Елеватори в Україні в основному приймають кукурудзу і пшеницю, в дещо менших кількостях - соняшник, сою, ячмінь і ріпак. При завезенні зерна визначають його якість у сучасній лабораторії. Відбір проб з вантажівок відбувається автоматично, прямо на платформі ваг.
В залежності від призначення елеватори підрозділяють на хлібоприймальні, або заготівельні (приймають зерно очищають від домішок, сушать і відвантажують споживачеві, ємність 15-100 тис. т); виробничі (споруджують при млинах, круп'яних, комбікормових, крохмале-патокових заводах і т. п., 10-150 тис. т); лінійні (призначені для тривалого зберігання зерна, 100-150 тис. т); перевалочні і портові (будують в місцях перевалок зерна з одного виду транспорту на інший - на великих залізничних станціях, у морських портах, 50-100 тис. т).
Напередодні великого врожаю
Українські аграрії завершили посів ярих зернових культур. І хоча весна була вередливою, нинішній рік має всі шанси принести нашій країні новий рекордний урожай, як це відбувалося декілька останніх років. Тим більше що завдяки раннього приходу весни аграрії вийшли в поля раніше звичайного. Ясна і тепла погода у березні і квітні сприяла росту і нормального розвитку рослин, що дало надію на добрий майбутній урожай.
Однак у травні ситуація в ряді західних, центральних та південних областей змінилася - рясні та тривалі дощі сповільнили хід польових робіт. Для порівняння: в 2018 р. посів зерна був повністю завершено вже до середини останнього весняного місяця.
Оптимістичними оцінками майбутнього врожаю сприяє також і те, що озимі культури успішно перезимували. За словами заступника міністра аграрної політики і продовольства Володимира Топчія, погодні умови для їх перезимівлі в цьому році були найкращими за останні п'ять років. Однак особливість нинішнього літа - поєднання високої температури з високою вологістю. Це, в свою чергу, визначає особливі вимоги до зберігання зібраного зерна.
Як стверджують експерти компанії Pro-Consulting, щорічно Україна втрачає 15% врожаю зернових з-за неправильного зберігання і дефіциту потужностей по зберіганню. Проблемою залишаються і старі елеватори, які працюють неефективно, в принципі не дозволяючи якісно зберігати зерно. Крім того, брак транспорту, поряд з дефіцитом місць зберігання, спонукає фермерів реалізовувати урожай прямо з поля за вкрай низькими цінами.
Особлива тема, важлива у розрізі експорту сільськогосподарських вантажів з України, - перевалка зерна в морських портах. На сьогоднішній день вона відбувається в 13 морських портах, як на державних причалах, так і на приватних. За прогнозами аналітиків, зростання конкуренції в перевалочному бізнесі призведе до зниження ставок і буде змушувати гравців до підвищення енергоефективності та швидкості перевалки, що, в свою чергу, потребує нових, більш досконалих елеваторів.
Як вважає заступник керівника аграрного бізнесу за елеваторному напрямом "Епіцентр К" Світлана Никитюк, в найближчі роки на ринку знадобляться лінійні елеваторні потужністю на 100 млн т одноразового зберігання зерна. За її словами, в поточному маркетинговому сезоні практично всі виробники зіткнулися з проблемою промислового зберігання врожаю. Через брак зерносховищ частина пізніх зернових багато хто з аграріїв взагалі залишили зимувати на полях.
Дефіцит лінійних елеваторних потужностей в Україні на сьогоднішній день становить понад 40 млн т, В перерахунку на області брак елеваторів становить близько 2 млн т в кожній.
Ситуація з портовими елеваторами трохи інша. Останні п'ять років їх будівництво йшло дуже активно. Однак у них зовсім інше завдання - заробляти на обертах перевалки. Займатися сушінням і доопрацюванням зерна, навіть маючи власні сушарки, вони не дуже прагнуть. Нерідко навіть зерновози розгортають з портового елеватора тому, відправляючи їх досушувати і доочищувати зерно на найближчому лінійному елеваторі.
Зараз портову перевалку забезпечує велику кількість елеваторів. У найближчі пару років на ринку можна буде побачити навіть надлишок їх потужностей. Це позитивно позначиться на агровиробниках, адже ціни на перевалку знизяться. Для порівняння: сьогодні при великих обсягів перевалки в портах Одеси (від 1 млн т) мова йде про тарифи на рівні $8-10/т. Хоча ще кілька років тому елеваторні послуги в портах коштували $21-22 на кожну тонну зерна.
Хто і як готується до сезону
Щорічно в агрономічний сезон свої корективи вносять погодні умови, а на маркетинговий сезон впливають логістичні проблеми. Наприклад, торік у червні-липні йшли сильні дощі, так що єдиним способом збереження якості вирощеного зерна та поліпшення його характеристик залишалася додаткова обробка та сушка на елеваторах. При цьому складна ситуація з "Укрзалізницею" призводила до переважно автомобільної відвантаження зерна з елеваторів, а це дорожче, що знижує загальну рентабельність виробництва.
У цьому році кількість опадів у деяких регіонах теж перевищує звичайну норму, значить, ранню групу зернових доведеться везти і допрацьовувати на елеваторах. По суті, у агровиробників є один хороший вихід - розвивати внутрішню інфраструктуру промислових елеваторів самостійно. І намагатися відразу інтегрувати систему лінійних елеваторів в залізничну логістику.
Сьогодні роль елеваторів у структурі зернового ринку докорінно змінюється - з місць зберігання зерна вони перетворюються на високотехнологічний інфраструктурний бізнес. Багато фермерів і невеликі сільгоспвиробники мають власні струми і сушарки. Однак підлогові склади зазвичай не розраховані на великі обсяги і довготривале зберігання, на відміну від сучасних елеваторів з конусними силосами. Перевага сучасного промислового елеватора не тільки в якісній доопрацювання, але і в можливості сформувати великі товарні партії зерна. А це вже зовсім інша ціна для дрібних агровиробників. Саме тому з 2019/20 маркетингового року великі власники елеваторів планують зберігати на своїх потужностях зерно сторонніх виробників, пропонуючи, крім власне сушіння і доопрацювання, також швидке прийняття і відвантаження на маршрут.
Виникає питання: як тут може допомогти держава? Вартість будівництва сучасного зернового елеватора під ключ становить близько $200 на тонну зберігання. Вартість елеваторного обладнання при цьому - близько $100 на тонну зберігання.
У минулому році в Україні діяла державна програма компенсації будівництва і реконструкції елеваторів, яка передбачала повернення 25% від вартості устаткування (без ПДВ). Основною її вимогою було використання вітчизняного обладнання. У цьому році ситуація дещо змінилася. У січні в програму були внесені зміни і доповнення, згідно з яким на компенсацію можуть розраховувати ті елеватори, де встановлюється обладнання іноземного виробництва.
Однак на всю цю програму на 2019 р. заплановано всього 980 млн грн. Для порівняння: тільки на елеваторах одного з агрохолдингів, які вводяться в експлуатацію в поточному році (нові або після реконструкції), сума компенсації повинна бути на рівні 480 млн грн. І поки невідомо, чи вдасться компанії отримати кошти, обіцяні державою.