До і понад 5000 грн. Як тепер переводити гроші з картки і готівкою
Які операції підпадають під фінмоніторинг, а які - ні?
Закон збільшує граничний поріг операцій обов'язкового фінансового моніторингу з 150 000 грн до 400 000 грн. (крім азартних ігор та операцій з віртуальними активами, тут ліміт 30 000 грн) при наявності одного або більше наступних ознак:
- операції між учасниками, в яких однією зі сторін є особа, що має місце реєстрації/проживання/місцезнаходження в державі, яка не виконує рекомендації міжнародних організацій по боротьбі з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму (наприклад, Північна Корея);
- фіноперації політично значущих та пов'язаних з ними осіб;
- операції з переказу коштів за кордон (у тому числі в офшори);
- фінансові операції з готівкою.
Безумовно - плюс, адже відсіче значну частину невеликих операцій, про які раніше доводилося звітувати Держфінмоніторингу. Крім того, і валютний контроль прив'язаний до даного порогу, так що невеликі переклади повинно стати легше проводити не тільки в Україні, але і між державами. Однак дробленням операцій на кілька допороговых сум контролю не уникнути, тут банк може порахувати, що це оплата за однієї операції і створити масу проблем.
Після наведеного важлива ремарка: 400 тис. грн. з 4 ознаками - це порогові операції, за якими проводиться обов'язковий фінмоніторинг і про яких потрібно звітувати. Однак фінансовому моніторингу підлягають також будь-які підозрілі операції. Підозрілими вважаються операції, якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу підозрює або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов'язані або стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового ураження. При цьому сума таких операцій не має значення, тому можлива зупинка платежів і на 10-20 тис. грн за наявності підозр.
Не торкнеться фінансовий моніторинг сплати податків, поповнення мобільних телефонів, сплату комунальних платежів, зняття коштів з власного рахунку, готівкових переказів на суму, меншу ніж 5000 грн і деяких інших операцій, прописаних у ч. 18 ст. 14 Закону.
У світлі зазначеного основна маса питань клієнтів банків припала на готівкові перекази, перекази з картки на картку, поповнення свого рахунку. Типові розглянемо далі.
Фізична особа має 10 тис. грн готівки і хоче перекинути їх свого родича / друга / колезі, чи зможе він це зробити через термінал?
Якщо такий переклад буде супроводжуватися ідентифікацією платника через його банківську картку, яку зчитує термінал і на банківську картку одержувача, то ніяких перешкод немає, адже обидві особи були ідентифіковані ще при видачі їм карток. Аналогічно немає проблем, якщо буде проведена верифікація шляхом направлення пароля на мобільний телефон для підтвердження здійснення платежу зазначеним платником. Зате ліміт в 5 тис. буде мати місце, якщо платник не захоче ідентифікуватися ніяк і буде анонімно перекидати кошти на рахунок одержувача.
Можна перерахувати понад 5 тис. грн зі своєї карти на карту будь-якого члена сім'ї? А на мапу знайомого?
Так, адже власники карток вже ідентифіковані банком, тому нічого не потрібно дробити на кілька платежів за 4,9 тисяч, можна сміливо перераховувати великі суми. Також немає обмежень щодо кола осіб, яким можна перерахувати кошти.
Чи можна через касу перерахувати 10 тис. грн себе на картку або на будь-яку іншу карту?
Так, при пред'явленні паспорта або банківської карти, або ідентифікації особи будь-яким іншим доступним способом.
Чи буде банк вимагати документи про джерела походження коштів, якщо фізособа прийде в касу, щоб перерахувати десять тисяч на карту знайомого?
Ні, знову ж тільки ідентифікація, тобто паспорта достатньо. Такий режим, звичайно, не стосується нетипово для великих клієнта перекладів, тому тут вже вступає в силу ризик-орієнтований підхід: якщо особа має щомісячний офіційний дохід до 50 тис. грн, то десятитисячне перерахування навряд чи буде проблемою, якщо ж невідомо, звідки така особа приносить 500 тис. готівкою, щоб покласти на рахунок, то питання, ймовірно, будуть.
Інтерес викликає також право вільно знімати кошти зі свого рахунку без фінансового моніторингу. Звичайно, це пряме право власника, адже якщо це легальний обкладений податками дохід, то навіть простого бажання власника тримати готівку під подушкою, а не в банку, достатньо для реалізації ним своїх конституційних прав. Тим більше, фінансовий моніторинг був проведений "на вході". У той же час частина клієнтів Приватбанку можуть пригадати практику 2019 - початку 2020 рр.., коли спроби зняття готівки натикалися на питання "для чого вам готівка?" і сам факт сплати податків з цієї суми не завжди переконував банкірів. Правда така поведінка неформально списували на прискіпливість у виборчий період, щоб не було чорного фінансування виборів, однак тоді вона викликала чимало незручностей і для сумлінних клієнтів банку.
Дистанційна верифікація клієнтів
Що, безсумнівно, можна віднести до плюсів Закону, так це можливості дистанційної верифікації клієнта. Нацбанк пропонує банкам дві моделі - повноцінну і спрощену. Спрощена може застосовуватися банком, якщо клієнт здійснює фіноперації на суму не більше 40 тис. грн на місяць і 400 тис. в рік; загальний залишок за рахунками клієнта в банку не більше 40 тис. грн. Якщо хтось із клієнтів не потрапляє під спрощену, засмучуватися не потрібно, адже повноцінна модель також є зручною і може здійснюватися двома способами:
- верифікація ідентифікаційних даних клієнта за допомогою Системи BankID НБУ і кваліфікованої електронного підпису (КЕП);
- відеоідентифікація, тобто фактично спілкування клієнта з співробітником банку з допомогою відеотрансляції з можливістю пред'явлення документів.
Техніка таких способів верифікації, правда, ще тільки в процесі розробки, однак курс НБУ вибрав правильний. Європейські країни аналогічні спроби почали ще в 2014-2016 роках і досвід в цілому позитивний.