Революція в інтернет-пошуку. На що здатен ChatGPT і що буде з Google
Чат-бот, який "людською мовою" відповідає на питання, інтегрують у пошуковик Bing. Як зміниться інтернет-пошук і що взагалі дає користувачам нова технологія?
А поговорити?
Трохи більш як два місяці тому лабораторія досліджень штучного інтелекту Open AI відкрила публічний доступ до ChatGPT — чат-бота, здатного підтримувати діалог з користувачем, послідовно відповідаючи "людською мовою" навіть на складні запитання. По суті це велика мовна модель (large language model, LLM, поточна версія: GPT-3.5), яка працює на основі глибинного навчання на великому корпусі текстів (переважно англійською і до 2021 р. включно) та враховує зворотній зв’язок від людини, щоб давати більш релевантні та "природні" відповіді.
Цікаво, що за кілька днів після публічного запуску база користувачів ChatGPT зросла до мільйона, а на кінець січня перевищила 100 млн. На жаль, доступ до чат-боту з України наразі закрито (хоча, звісно, є обхідні шляхи підключитися) — в Open AI пояснюють обмеження неможливістю блокувати ОРДЛО і анексований Крим (які разом з Росією підпадають під санкції) окремо від решти клієнтів з української території. Однак у Мінцифри вже шукають рішення. Ймовірно, українці скоро без проблем зможуть вести "людські діалоги" зі штучним інтелектом рівня ChatGPT. І так, це не обов´язково буде ChatGPT…
Дилема Google
У компанії Alphabet (Google) усвідомлюють появу потужного конкурента. Але виклик — це не тільки ChatGPT, а й сама нова технологія, яка підриває традиційну модель монетизації пошукової системи: якщо браузер відразу відповідатиме на запити, то користувачам не буде сенсу переходити за рекламними посиланнями (а близько 80% доходів Alphabet припадає на цифрову рекламу). В арсеналі компанії є свої, можливо, не гірші продукти на базі штучного інтелекту, такі як велика мовна модель LaMDA. Утім, досі LaMDA призначалася для внутрішнього використання, і ще в грудні у Google заявляли, що не поспішатимуть кардинально змінювати пошукову систему. Ризики пов´язані не тільки з моделлю монетизації. Чат-бот, який навчається на текстах з інтернету, може легко вводити в оману і таким чином зруйнувати довіру користувачів. Зрештою, Alphabet є що втрачати: наразі глобальна частка Google серед пошукових систем сягає 92%.
Однак стрімкий розвиток подій, зокрема плани Microsoft, інвестора Open AI, інтегрувати свій браузер Bing з ChatGPT, змусив лідера ринку рішучіше включитися в боротьбу. Нагадаємо, що Microsoft ще 2019 р. вклала у стартап Open AI (заснований Ілоном Маском та Семом Альтманом у 2015 р.) мільярд доларів, а цього січня заявила про кратне збільшення чеку. За даними профільних ЗМІ, Microsoft надасть OpenAI потужності своєї хмарної платформи Azure та найближчим часом використає можливості ChatGPT вже в наявних продуктах: не тільки Bing, а й, можливо, штатних додатках Windows, таких як "Пошта", "Календар", "Годинник".
Отже, 2 лютого гендиректор Alphabet Сундар Пічаї заявив, що Google "у найближчі тижні та місяці" зробить доступною для широкої публіки свою велику мовну модель LaMDA. Простими словами, у Google-пошуковик додадуть функції чат-бота. Але він, за визначенням самого Пічаї, буде лише "компаньйоном для пошуку". ЗМІ дізналися, що співробітники компанії вже тестують новий чат-бот, який називається Apprentice Bar, а також альтернативну сторінку пошуку під формат роботи в режимі "запитання — відповідь".
Зрозуміло, що зароджується революційна тенденція в інтернет-пошуку, яка виходить далеко за рамки корпоративних війн. Зовсім скоро на додачу до традиційного пошуку можна буде отримувати відповіді у форматі розмови, які згенерує штучний інтелект. На підтвердження тези додамо, що компанія Baidu, яка оперує найбільшим китайським пошуковиком, також планує запустити чат-бот з відповідними функціями.
Можливості ChatGPT
Але на що здатна нова технологія, і, що не менш важливо, які її обмеження? Розглянемо на прикладі ChatGPT.
Приймаючи, що зі штучним інтелектом можна розмовляти про все на світі — маємо не забувати, що це діалог, а отже, якість спілкування залежить від обох співрозмовників. На прості запити "хто є хто", "що є що", "як зробити…" або навіть "придумай мені…" бот видасть відповідь, але, ймовірно, десь помилиться, щось дофантазує і головне — використає вже відомі смисли з глибин (чи з поверхні) інтернету. Зараз база ChatGPT завершується 2021 р., але немає сумнівів, що ближчим часом, зокрема в оновленому Bing, боту стануть доступні дані з Мережі у реальному часі.
Можливості ChatGPT виходять далеко за межі простого пошуку інформації. Можна попросити штучний інтелект написати ваше резюме, бізнес-план, програму боротьби з корупцією в Україні або статтю у стилі New York Times. Це дуже спростить роботу, якщо ви справді хочете створити резюме (і уявляєте, яким воно має бути), розробити бізнес-план (і маєте ідею та розуміння ресурсів), запропонувати антикорупційну програму (і знаєте, куди бити та як оцінити результат) або вже зібрали матеріал для статті. Тільки приписувати собі згенеровані тексти неприпустимо: редакція і читачі завжди мають знати, яку роботу зробив автор, а яку — штучний інтелект. Якщо чат-бот помиляється у відповідях або вас не влаштовує його текст за змістом чи стилем — можна робити уточнення, давати більше інформації, розкривати свої побажання, щоразу поглиблюючи діалог. Словом, розмову все одно веде людина, вона ж бере на себе творчу частину: дає ідеї, виправляє недоліки, дописує і переписує текст відповідно до власних уявлень, як має бути. Врешті-решт саме користувач приймає на себе відповідальність за увесь контент, створений на пару з ботом.
ChatGPT також можна використати як всюдисущого помічника. Наприклад, президент KSE, екс-міністр економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов нещодавно привчив штучний інтелект щодня робити персональний огляд десятків статей про Україну у світових ЗМІ. Для цього знадобилися мінімальні знання мови програмування Python і один вечір. Ну і, звісно, вміння формулювати завдання. "Моя ідея була придумати якийсь код, який витягує текст статей, і потім автоматично просити ChatGPT зробити по одному реченню для кожної статті в стилі, який мені потрібен", — написав Милованов. Як бачимо, і в цьому прикладі творчу частину (ідею) привнесла у діалог людина, а штучний інтелект все реалізував. Висновок: серйозна робота з великими мовними моделями додає інтерактивності та, відповідно, вимагає від користувача більше творчих зусиль, ніж традиційний інтернет-пошук.
Майбутнє інтернет-пошуку
Усе це дозволяє впевнено припустити, що технологія пошуку інформації і генерації текстів у режимі діалогу з великими мовними моделями стане частиною нашого життя. Але чи вб´є вона традиційний веб-пошук і чи взагалі зможе замінити людину у сферах, пов´язаних зі створенням текстів? Імовірно, не вб´є і не замінить. Точніше, рутинну роботу на пошук і оформлення інформації, на реферування відомих смислів (навіть поданих у вигляді ідей) штучний інтелект виконає ефективно. Але спрямовувати думку, коректувати зміст і приймати текст все одно буде людина. Що більше та чи інша активність вимагатиме нових ідей або відповідальних рішень, то більшою буде роль людини у парі "користувач — чат-бот".
Відповіді бота, якими б кращими вони не стали з часом (моделі будуть навчатися), навряд чи зможуть повністю замінити традиційний веб-пошук саме через особливості технології. Наразі користувач сам обирає джерела з "каталогу", відкриває їх і, як правило, бачить контент певного авторства. У випадку з чат-ботом — він отримає текст від віртуального посередника, хай навіть із посиланнями на джерела в інтернеті. До того ж є ризик, що відповіді штучного інтелекту оманливо звучатимуть як істина, хоча насправді будуть упередженими, бо вони завжди залежать від того, як поставив питання сам користувач…
Власне тому, ані Alphabet у Google, ані Microsoft у Bing, схоже, не збираються залишати користувача сам на сам з великою мовною моделлю. Формат діалогу працюватиме паралельно з традиційним пошуком. Щодо Google ми це знаємо з наведеної вище заяви Пічаї, а щодо Bing — зі скріншотів деяких користувачів, які випадково і ненадовго отримали доступ до нових функцій пошуковика Microsoft.
Насамкінець повернімося до моделі монетизації пошуковиків. В іноземних ЗМІ поширюється порівняння, що пошукові системи з чат-ботами функціонуватимуть як консьєржі. А тепер уявімо консьєржа готелю, який отримує відкати за те, що спрямовує туристів у дорогий ресторан за рогом. Теоретично штучний інтелект також міг би розповідати про певного постачальника на запитання типу "Який диван мені купити?". "Цілком можливо, що пошукова система на основі GPT могла б відображати рекламу, але це залежатиме від бізнес-моделі та цілей компанії, що стоїть за пошуковою системою", — сказав сам СhatGPT у відповідь виданню Freethink. Ось і з´явився варіант відповіді, що міг би робити Google, якщо доведеться змінювати модель монетизації.