Дійсно тіньова економіка здає позиції
Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) підрахувало обсяги тіньового сектору в Україні в минулому році. У відомстві прийшли до висновку, що рівень сірої економіки скоротився порівняно з 2014 р. на 3% — до 40% ВВП. У січні–березні минулого року цей показник підскочив до 46% ВВП, але через квартал впав до 42% ВВП, а в другому півріччі зафіксувався на позначці 40% ВВП. Тим не менш позиції неофіційного сектора в 2015 р. були набагато міцніше, ніж у 2011-2013 роках, коли його обсяги становили 34-35% ВВП.
Позитивну динаміку підтверджують всі чотири методики, використовувані МЕРТ для оцінки "тіні". Рівень тіньової економіки, розрахований за монетарним методом, скоротився в порівнянні з показником 2014 р. на 3% – до 30% від ВВП. Метод "витрати населення—роздрібний товарообіг" показав, що сірий сегмент знизився до 56% ВВП проти 58% у 2014. А розрахунки за електричним методом підтвердили, що тіньовий сектор зменшився порівняно з 2014 р. на 2% — до 36% від рівня офіційного ВВП.
В економічному відомстві перераховують цілий "букет" факторів, що призвели до скорочення неофіційного сегмента. Це відновлення співпраці з МВФ, жорстка монетарна політика, відносна стабілізація ситуації на валютному ринку та поступове зменшення інфляції, сприяли "зниження вартості грошей" та відновлення економічної активності суб'єктів господарювання всередині країни. Позначилися і швидкі темпи зубожіння населення — споживчий попит впав через скорочення реальної заробітної плати, зростання тарифів на житлово-комунальні послуги і величезних боргів по зарплатах. Це додало позитиву в оцінку "тіні" за методом "витрати населення—роздрібний товарообіг". Суб'єкти господарювання пристосувалися жити в умовах кризи та військового конфлікту. Кількість збиткових підприємств зменшилася в 2015 р. на 5,8% порівняно з 2014 р. — до 31,9%. Загальний обсяг збитків в економіці в цілому впав за цей період на 11,1%, а обсяг прибутку виріс в 1,51 рази. Як наслідок, поліпшився показник, розрахований за методом збитковості підприємств.
До результатів оцінки МЕРТ аналітики ставляться скептично. "Рівень тіньової економіки не є вимірюваним показником. Оцінка МЕРТ — тільки орієнтовний розрахунок, заснований на багатьох припущеннях", — вважає аналітик UniCredit Bank Андрій Приходько. "Обсяги неофіційного сектора можуть точно оцінити тільки безпосередні учасники за умови можливості централізації "тіньової звітності". Можна тільки здогадуватися про відносних приблизних обсягах за рівнем зниження легальних потоків, припускаючи, що загальний обсяг залишився плюс/мінус колишнім", — згоден з колегою член правління, директор з фінансових ринків Банку "Креді Агріколь" Вадим Ганах.
Методики вимірювання неофіційного сектора в умовах економічної кризи можуть мати серйозні похибки. Зміна структури виробництва (випереджаюче скорочення енергоємних галузей), цілком ймовірно, спотворює розрахунок за електричним методом, прояви банківської кризи "коригують" розрахунок з монетарної методикою, а різке падіння купівельної спроможності та зміну структури витрат — впливають на метод витрат населення і т. п. Тому висновки експертів про темпи зростання "тіні" часто суперечливі.
З одного боку, існує ймовірність, що загальна економічна депресія зачепила і сірий сектор. "Рівень тінізації змінюється синхронно з рівнем економічної активності. Депресія і спад 2015 р. напевно повинні були суттєво вдарити по тіньовій економіці. Цьому сприяло і посилення жорсткості фіскальної політики", — вважає науковий консультант Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло. Однак, слідуючи цій логіці, нині намітилося пожвавлення (у першому кварталі ВВП виріс на 0,1%, а за прогнозами МЕРТ і НБУ, річне зростання складе 1,1%) вже зовсім скоро дасть поживу для зростання "тіні".
З іншого боку, ряд факторів свідчить про те, що позиції неофіційного сегмента в минулому році навіть зміцніли. "Рівень тіньової економіки в чому корелює зі ступенем доларизації. Це і сірий експорт (лом, бурштин, сигарети), оплата за який відбувається в готівковій іноземній валюті, і сірий імпорт через контрабандні схеми, і широкий чорний ринок обміну валют. При цьому адміністративні валютні обмеження витісняють в тінь навіть тих, хто за інших рівних скористалися б офіційними каналами", — констатує заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко. Показник доларизації економіки в минулому році тільки зростав, а значить, неофіційний сектор навряд чи міг скорочуватися. Підтвердженням тому -- розквіт чорного ринку готівкової валюти. "За нашими оцінками, обсяги готівкової валюти, яка використовується для розрахунків, за 2014-2015 роки збільшилися на $4-7 млрд (приблизно +20%), що можна порівняти з 1/3 – 2/3 всієї гривневої готівки в країні. Обороти неофіційного ринку перевищують офіційний показник в 17 разів", — говорить Марія Репко.
Істотними чинниками тінізації залишаються і високий рівень фіскального пресингу (надії на те, що влада проведе податкову реформу по ліберальному сценарієм — мінімальні), і відсутність дієвих зрушень у сфері дерегуляції.
Разом з тим вже помітний ряд кроків, об'єктивно знижують потенціал тінізації. Серед них — зміни у сфері держзакупівель, підвищення прозорості та контролю у банківському секторі, реформи на митниці і т. д. "Ці кроки будуть врівноважувати або хоча б сповільнювати "протенизационный" ефект активізації економіки. Тому в цілому, за умови прогнозованого розвитку (відсутності екстремальних подій у військово-політичній сфері) до 2017 року, показник тінізації буде знаходитися приблизно в нинішніх межах", — вважає Ярослав Жаліло.
