Транзитний спокуса. Україна оголошує демпінгову війну "Північному потоку"

Україна готова запропонувати "Газпрому" велику знижку за транспортування російського газу через її територію. Комерційний директор компанії "Нафтогаз України" Юрій Вітренко в інтерв'ю інформагентству DPA заявив, що тариф на транспортування російського газу через Україну може бути зменшено в 10 разів. Відбутися це може вже з 2020 р., після того як закінчиться діючу угоду про транзит російського газу через територію України і буде підписано нову.

Здавалося б, катастрофа! Однак насправді зниження тарифів для "Газпрому" — це ніяка не зрада і ось чому. Останнім часом тариф на транзит російського газу піддавався змінам — крім його підвищення, Україна перейшла на європейський принцип тарифоутворення, встановивши так звані тарифи на вхід і на вихід з газотранспортної системи. Тариф на вихід, який стосується транзиту російського газу через територію України, з 1 січня 2016 р. складає від $16,74 до $32,80 за 1 тис. куб. м. Це дуже багато, якщо врахувати, що ціна російського газу для європейських споживачів на кінець 2016 р. склала близько $180 за 1 тис. куб. м. Іншими словами, транзитний тариф лише на кінець минулого року, за приблизними розрахунками, становив від 10 до 18% від ціни самого газу.

Настільки різке зниження тарифу на транспортування стане можливим завдяки тому, що керівництво "Нафтогазу" вирішило застосувати прискорену амортизацію української ГТС з огляду на припущення, що Росія може припинити її використання після 2020 р. тобто раз РФ погрожує відмовитися від нашої труби, то Україна включила в нинішній тариф всю амортизацію ГТС за що залишився до 2020 р. термін. Таким чином, станом на сьогодні тариф на транзит газу суттєво зріс, але після 2020 р. він може ще більш істотно знизитися.

Солодкий пряник

Зниження тарифів на транзит в 10 разів — це економічний аргумент, яким "Нафтогаз" намагається заманити в українську ГТС не тільки "Газпром", але і європейських покупців газу. Якщо європейські партнери "Нафтогазу" захочуть після 2020 р. купувати російський газ на українсько-російському кордоні, а не на західному кордоні України, як це відбувається зараз, то вартість транспортування палива по нашій території для них буде істотно нижче. Юрій Вітренко обіцяє, що українські тарифи будуть настільки дешевими, що транспортувати газ через нашу країну буде набагато вигідніше, ніж гнати його за маршрутом "Північний потік-2" з Росії прямо в Німеччину.

Зниженням тарифів в 10 разів Україна розраховує вибити ще одну опору з-під "Північного потоку-2", яким "Газпром" погрожує залишити її без транзитного заробітку. Якщо в 2016 р. російський монополіст через Україну транспортував близько 82 млрд кубометрів, заробивши 1,8 млрд євро, то через "Північний потік-1" він прокачав 43,8 млрд куб. м газу. Однак у разі введення в експлуатацію "Північного потоку-2" практично весь російський газ піде в Європу по газопроводах в обхід України, і, як розраховують російські влади, на долю української ГТС залишиться в кращому разі 15 млрд куб. м газу в рік.

Західний маневр

Польщі, традиційного супротивника будівництва "Північного потоку-2", на початку травня вдалося залучити на свою сторону країни Балтії. Прем'єр-міністр Польщі Беата Шидло заявила 9 травня за результатами зустрічі глав урядів країн Балтії і Польщі в Таллінні, що країни виступлять єдиним фронтом проти "Північного потоку-2". При цьому польський прем'єр зазначила, що Європейська комісія має зайняти принципову позицію і поширити правила європейського енергетичного законодавства (так званий Третій енергопакет) і на "Північний потік-2".

За словами президента Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайла Гончара, поки що Єврокомісія не висловила однозначної позиції щодо "Північного потоку-2" — вважає вона, що цей проект також повинен відповідати вимогам Третього енергопакету (що не дозволить "Газпрому" повністю завантажити цей газопровід і позбавити Україну транзитних обсягів), або ж вмиває руки (чим розв'яже руки "Газпрому" і деяким європейським компаніям, які хочуть взяти участь у будівництві газопроводу).

Наприкінці квітня "Газпром" повідомив про підписання угоди про фінансування будівництва газопроводу "Північний потік-2" з групою компаній — французької Engie, австрійської OMV, нідерландсько-британської Shell і німецькими Uniper і Wintershall. За даними російського монополіста, європейські компанії нібито візьмуть на себе половину витрат по проекту, загальна вартість якого становить 9,5 млрд євро. Кожна із західних компаній нібито вкладе в "Північний потік-2" по 950 млн євро, решта 50% витрат ляжуть на плечі "Газпрому".

Однак поки що Єврокомісія не виразно висловилася з приводу "Північного потоку-2", ні одна з перерахованих вище європейських компаній не ризикне вкласти в нього жодного євро. Гончар пояснив, що для участі в проекті вони змушені будуть залучати кредити, ризики за якими доведеться страхувати. Страхові компанії в умовах незрозумілої позиції Єврокомісії загнутий такі відсотки по страхуванню кредитних ризиків, що цей проект для його європейських учасників стане просто економічно не вигідним.

Тому в ситуації, що склалася "Нафтогазу" слід зайняти більш жорстку позицію: заявити західним партнерам, що тарифи на транзит російського газу по території України будуть кардинально знижені після 2019 р., але є умова — потрібно укласти з "Газпромом" контракти на купівлю газу на українсько-російському кордоні, а також угоди про його транспортування з "Нафтогазом" вже зараз, не чекаючи введення в експлуатацію "Північного потоку-2".

"Нафтогаз" при цьому повинен поставити умову, що його пропозиція дійсна до закінчення терміну дії поточного контракту на транзит газу.

"Газпром" не встигне до 2019 р. побудувати ні "Північний потік-2", ні "Турецький потік". Адже укласти трубу по дну моря — це максимум 20% від необхідних робіт, потрібно ще побудувати інфраструктуру і провести пусконалагоджувальні роботи", — зазначив Гончар.

Якщо подивитися, як "Газпром" ввів в експлуатацію "Північний потік-1" і "Блакитний потік", то запуск "Північного потоку-2" на проектну потужність можливий не раніше 2021 р. Іншими словами, Україна має ще близько трьох років, щоб вставити побільше палиць в колеса "Північного потоку-2" і зробити все можливе для мінімізації негативних наслідків від запуску обхідних газопроводів або зробити їх існування безглуздим.