Гроші — стоп! За що банк може заблокувати рахунок і переказ

Податкова і фіскальна служби в Харківській області наклали арешт на 26 млн грн, що належали українцю, оскільки він не зміг довести походження цих коштів, повідомила Державна податкова служба. Цей громадянин придбав автомобілі і земельні ділянки, витративши понад 20 млн грн, витрати значно перевищили його офіційні доходи, і такі операції мали ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, уточнило податкове відомство. Тому почалося розслідування правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2. ст. 209 Кримінального кодексу (легалізація або відмивання доходів), а на 26 млн грн було накладено арешт.

І хоча даний випадок не має прямого відношення до процесу амністії капіталів, що стартував у вересні, оскільки справа була порушена ще до його старту, ця резонансна новина — хороший привід поговорити про те, в яких випадках і за які операції українцям слід побоюватися блокування і арешту рахунків у банках, у тому числі і в час податкової амністії.

Одним з каверзних моментів добровільного декларування доходів, з яких не сплачено податки, став фінансовий моніторинг банками тих грошей, які бажаючий пройти процедуру декларування поміщає на рахунок у банк. Нагадаємо, що процедура тут наступна: людина відкриває рахунок у банку, кладе на нього гроші, які він декларує, а після отримання з податкової довідки про проходження амністії може зняти кошти з цього рахунку.

Керівник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев пояснив, що при розробці закону про податкову амністію його автори дуже хотіли прибрати процедуру фінансового моніторингу цих грошей, але не змогли цього зробити. Адже в такому разі Україна виявиться в чорному списку FATF (міжнародна організація, яка бореться з відмиванням грошей, отриманих злочинним шляхом), і це загрожує великими неприємними наслідками як для української банківської системи, так і для країни в цілому.

Тому, за його словами, з Національним банком України було обговорено "сверхлайт"-варіант фінансового моніторингу таких засобів — він звільняє декларанта від перевірки цих грошей на предмет сплати податків. Однак Гетманцев уточнив, що від моніторингу причетності цих грошей до інших злочинів такого звільнення немає. "Ми амністуємо активи, які куплені без документів. Ми амністуємо за податкові правопорушення. Але якщо терорист думає, що він отримає амністію за податкові злочини і при цьому буде вільний і від відповідальності за тероризм, то це помилка", — сказав Данило Гетманцев.

Олексій Шабан, заступник голови НБУ, уточнив, що сенс фінмоніторингу, який банки проводять у рамках податкової амністії — упевнитися, що ці гроші не отримані злочинним шляхом: наприклад, за торгівлю людьми, наркотиками або зброєю.

Утім, і поза амністії капіталів є маса випадків, коли комерційні банки можуть заблокувати кошти (заарештовувати гроші можна тільки за рішенням суду).

За словами Олексія Шабана, що у процедури фінансового моніторингу, яку проводять банки, немає одного чіткого алгоритму, а є так званий ризик-орієнтований підхід. Мабуть, це означає, що банки самі повинні визначати ступінь ризиковості операцій, які проводить клієнт зі своїми грошима. Отже, в яких випадках банки можуть заблокувати гроші?

Не всім банкам вдається дотримати в такому підході золоту середину між захистом від правопорушень і доставлянням клієнту незручностей через блокування рахунку. Так, є випадки, коли банк блокує карту клієнта, тому що на неї приходить багато дрібних платежів і це для банку — підозріла операція. Однак в ході перевірки з'ясовується, що це староста класу збирає гроші на штори. "Це приклад того, що банк не розуміє, що таке ризик-орієнтований підхід", — пояснив Олексій Шабан.

Банк може заблокувати карту і при наявності інших підозрілих дій з нею. Оскільки банк завжди знає, де, коли і як витрачав зазвичай гроші його клієнт, то будь-які різкі зміни в звичках можуть потрапити під підозру. Наприклад, якщо клієнт знімав готівку в банкоматі раз на тиждень і ніколи не оплачував картою дорогі покупки, то оплата картою великої суми може викликати підозри.

Під підозру може потрапити і оплата картою, яка проводиться в іншому регіоні країни або за кордоном, особливо в країнах, які входять в зону ризику шахрайства. Під фінмоніторинг потрапляють зарахування з офшорних/санкційних країн (список офшорних зон є в розпорядженні КМУ № 143-р ).

Банк може також запідозрити, що клієнт займається відмиванням грошей, якщо на карту надходить безліч платежів, які потім переводяться в готівку. Тому навіть такі безневинні з точки зору закону дії, як збір коштів на потреби класу або збір грошей на благодійність, також можуть потрапити під підозру. Уникнути цього можна, попередивши банк про свої дії.

Наступний приклад блокування карти — за рішенням суду або виконавчої служби. Це може бути викликано цілою низеою причин: від несплаченого штрафу та аліментів і до погашення боргів кредиторам. Також банк може заблокувати карту за заборгованість перед ним.

Крім того, слід нагадати ще один момент не про блокування грошей, а про неможливість анонімного перерахування. З квітня минулого року вступили зміни в Закон "Про протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом", який був прийнятий з метою боротьби з "тіньовими" переказами. Тому анонімно поповнити карту свою або іншої людини на суму понад 5 тис. грн вже не можна — такі перекази повинні супроводжуватися процедурою ідентифікації як відправника грошей, так і одержувача.

Що стосується рекомендацій — крім того, щоб заздалегідь повідомляти банку про нетипові для себе перекази, потрібно просто пам'ятати про перелічені вище ризики і по можливості їх уникати.