Пробачити олігархів. Що і кому дасть амністія капіталу
У передвиборній програмі Володимира Зеленського в числі головних рішень після приходу до влади згадувалася амністія капіталів, конкретніше - податкова амністія тіньових доходів населення і бізнесу за 5% від суми.
За словами експерта з команди Зеленського Данила Гетманцева, законопроект готовий, але команда ще не хоче показувати його публіці. Зате вже відомо, що новий глава держави планує запустити податкову амністію в 2020 р. Після цього Зеленський попросить Верховну Раду ратифікувати конвенцію про міжнародний обмін податковою інформацією, що дозволить автоматично дізнаватися про рахунки і компаніях українців за кордоном.
Реєструйтеся на Дискусійний клуб "ДС" 26 червня на тему "Пробачити олігархів. Чи потрібна Україні амністія капіталів?"
Що таке амністія капіталу?
Сама ідея дуже проста: володарів засобів неясного походження, їх добровільно задекларували, не будуть піддавати кримінальному переслідуванню. В період проведення амністії громадяни зможуть подати до податкової декларації із зазначенням інформації про рахунках та капіталах, в тому числі за кордоном.
Згідно з поширеним визначенням амністія капіталів означає пільгову і не має юридичних наслідків легалізацію капіталів (грошей, майна), які були нажиті нечесним або не зовсім чесним шляхом (не були правильним чином задекларовані зі сплатою всіх необхідних податків). Зазвичай пропозиції провести амністію капіталів звучать при кризі, коли країні гостро не вистачає грошей.
Питання про те, чи потрібно при цьому платити податки, зазвичай вирішується по-різному. Наприклад, в ході недавньої амністії в РФ діяла нульова ставка. Але там мова йшла насамперед про репатріації капіталу, тобто про повернення грошей бізнесу в Росії. Фактично це означало, що підприємець міг продати свій бізнес за кордоном і при цьому не платити податки на батьківщині.
В Україні ситуація інша: тут частина капіталів - за кордоном, але значна частина, особливо дрібних, - будинку, просто в тіні. До речі, вкрай високий оборот готівкових грошей в економіці свідчить саме про це.
Буде амністія успішною? Тим, хто добровільно задекларує свої активи, контрольовані іноземні компанії та рахунки в іноземних банках, закон обіцяє захист від кримінальної, адміністративної та податкової відповідальності. Ключове слово тут - добровільно. Тільки сам громадянин повинен вирішувати, чи брати участь йому у амністію.
Не секрет, що більшість українців за життя дотримуються позиції "чим менше про мене і моїх грошах знає держава, тим краще". Однак ситуація в усьому світі змінюється. Вже налагоджено автоматичний обмін податковою інформацією між десятками країн, так що таємне швидко стає явним. Нова епоха повної фінансової прозорості у світі настала чотири роки тому з появою загального стандарту звітності (CRS), який був розроблений за запитом G20. Тоді експерти скептично оцінювали можливість виконання нових правил із-за безлічі технічний складнощів, однак практично всі країни, включаючи Україну, почали створювати правову базу для їх впровадження. Довгий час ніхто не вірив, що країни - лідери сфери private banking, такі як Швейцарія, Ліхтенштейн, Сінгапур і Гонконг, будуть готові розкрити фінансову інформацію. Але дуже швидко все змінилося.
Ну а всередині країни, незважаючи на всі зусилля НБУ, ще можна вести повністю сірий бізнес, цілком за готівку та уникаючи контактів з держорганами. Виходить як би два тіньових контуру: великі бізнеси, що ховають капітал за кордоном, і дрібні, що працюють тільки в Україні. Податкова амністія "за класичним зразком", можливо, зможе вплинути на перших, але навряд чи - на друге. Тобто приймати закон про амністію капіталів має сенс тільки в тому випадку, якщо одночасно будуть прийняті законодавчі акти, які серйозно перешкоджають роботі сірого (не кримінального, але і не платить податки) бізнесу.
Голоси за
Не можна сказати, що саме члени команди Зеленського - головні ідеологи легалізації тіньових доходів населення і бізнесу. Подібні законопроекти реєструвалися в 2016 і 2018 роках, а сама ідея провести таку амністію вперше була озвучена ще в 1999-м.
Тепер - новий захід під тими самими гаслами. Гетманцев згадує Аргентину, де в 2016 р. президент Маурісіо Макрі провів амністію капіталу, щоб повернути гроші у країну: "Це дозволило вивести на світ божий $117 млрд не тільки в грошах, але і в інших активах. Адже амністувати потрібно не тільки капітал, але й, скажімо, нерухомість, яка є в Україні і за кордоном, інші цінності".
При правильній організації амністії можна отримати непоганий приплив капіталу. Якщо все пройде вдало, за рахунок таких заходів вдасться збільшити дохідну частину бюджету. Амністія капіталів дозволить залучити гроші в банківську систему, а також кошти внутрішніх та іноземних інвесторів.
Такий крок (разом з податковою амністією) дозволить вивести з тіньового обороту десятки мільярдів доларів, що істотно розширить базу оподаткування.
Також помітно скоротяться втрати країни від використання офшорів її резидентами. А це хвора тема. Згідно зі звітом TJN, який представляє єдине настільки докладне дослідження в своєму роді, відтік капіталу фізичних осіб з незалежної України в зарубіжні офшорні зони до 2010 р. досяг $167 млрд. Можна тільки здогадуватися, наскільки ця цифра зросла за наступні дев'ять років з їх двома революціями і напад Росії на Україну в Криму і на Донбасі.
Природно, частина виведених коштів реінвестується, але все одно відтік капіталу значно більше. А головне спірне питання - наскільки ефективною виявиться амністія, тобто який відсоток виведеного в офшори капіталу вона дозволить повернути. Провальною у світовій практиці зазвичай вважають амністію, яка дозволила повернути не більше 3% виведених капіталів. Але якщо в Україну повернуться навіть ці 3% - кілька мільярдів доларів, - це буде дуже великий успіх.
Голоси проти
Проти податкової амністії жорстко виступає МВФ, оскільки бачить у ній широкі можливості для легалізації грошей корупціонерів. Там впевнені, що насамперед потрібно реформувати податкову службу.
В умовах економічної та політичної невизначеності мало хто захоче декларувати свої доходи і ставати "білим і пухнастим". До того ж юристи обґрунтовано сумніваються, що держава зможе стримати взяті на себе гарантії. Немає впевненості в тому, що після проведення кампанії добровільного декларування у Верховній Раді не з'явиться один або кілька законів, які повністю або частково обмежать права учасників амністії. Популізм - він такий...
Амністія капіталів повинна супроводжуватися поліпшенням податкового режиму, при якому подальше перебування в тіні або використання офшорів стане більш витратним, ніж легальна робота. Без одночасного зменшення податкового тягаря бізнес не вийде з тіні - головна мета не буде досягнута.
Також виникають питання: чи буде амністія стосуватиметься чиновників і депутатів? А членів їх сімей? А як бути з грошима, отриманими в той час, коли громадянин не був чиновником чи депутатом? Як їх розділити?
Нарешті, податкова амністія шкідлива тим, що карає сумлінного платника податків. Він задається питанням: "Навіщо я чесно платив податки стільки років, якщо тепер в рівній ситуації з тим, хто не платив?". Пов'язаний з цим момент: порушується принцип невідворотності покарання, що заохочує відповідні злочини в подальшому.
З правової точки зору амністія капіталів та податкова амністія не зовсім одне і те ж. Податкову амністію, за якої платники податків звільняються від пенею, штрафів або сплати частини податків, що застосовують для поповнення бюджету. А мета амністії капіталів - залучення знаходяться за межами країни активів в національну економіку. Цей процес супроводжується звільненням від сплати податків і відповідальність за їх несплату.
Подібні заходи - свого роду угоди між податківцями, правоохоронцями і платниками податків, які передбачають визнання владою того факту, що до порушень і непрозорого ведення бізнесу в країні підштовхувало недосконалість правового поля.
Детальніше перспективи амністію капіталів в українському контексті обговоримо разом з експертами на Дискусійному клубі "ДС" 26 червня у Києві.
