Угода століття. Як квартиру у Києві продали за криптовалюту
Статтю про подробиці опублікував американський журнал The Wall Street Journal. Це подія у світі криптовалют - революційне, а причетні до операції - сповнені захвату. Хоча для більшості українців ця подія, як епізод з фільму про далекому майбутньому, де є телепортація і штучний розум.
Операцію з продажу київський квартири укладали аж ніяк не рядові кияни Іван і Петро. Господар квартири - нью-йоркський магнат Марк Гінсбург, а покупець - Майкл Аррінгтон, засновник і співавтор блогу TechCrunch, який описує технологічні стартапи Силіконової долини. Аррінгтон є одним з найбільш впливових людей в інтернеті. Обидва на момент угоди перебували не в Україні.
Природно, що для здійснення продажу та її офіційного оформлення, згідно з українськими законами, покупцю та продавцю потрібні офіційні представники, які перебували безпосередньо в Україні та виконали масу технічної та паперової роботи.
Однак насправді це була не чиста угода "купівлі-продажу", а обмін квартири на певну суму кріптовалюти Etherеum в еквіваленті $60 тис.
Підготовка, як пише на своїй сторінці в Facebook юрист фірми "Юскутум" Артем Афян, зайняла кілька місяців. "Особливо хочу підкреслити, що при здійсненні цієї угоди всі податки, збори і мита були сплачені до державного бюджету України в повному обсязі", - зазначив радник голови Державного агентства з питань електронного уряду Костянтин Ярмоленко.
Юристи і всі причетні до цієї події вважають, що за подібними угодами - майбутнє. Адже вони дозволять купувати і продавати нерухомість в будь-якій іншій країні в електронній формі: 24 години на добу, сім днів в тиждень, 365 днів в році. Для цього не потрібно буде витрачати час на офіційні папери і походи до нотаріусів - покупець буде отримувати електронний сертифікат на право власності, який буде надійно захищений технологією блокчейн, тобто - всі дані про операції будуть надійно зашифровані, так що підробити їх буде неможливо.
Використання технології блокчейн набирає стрімких обертів: за даними видання CoinDesk, яке провело опитування серед тих, хто використовує криптовалюту, 40% опитаних придбали її тільки в цьому році, тоді як 16% - у минулому, а 12% - ще в 2013 р. Проте обсяг заощаджень у криптовалюте рядового інвестора поки що невеликий - 22% зберігають $10-50 тис., 20% - $1-5 тис, а у 16% загальний обсяг криптовалютных заощаджень не перевищує тисячі доларів.
І поки що захоплення криптовалютами залишається долею молодих: половина криптоэнтузиастов - це люди у віці до 35 років.
Чисто прихильників незалежної ні від якої влади платіжної системи зростає і в Україні: вже зараз є компанії, які не лише активно просувають угоди з криптовалютами, але і розробляють юридичні та податкові схеми, які дозволяють ввести криптовалюту в повсякденне життя. Наприклад, на початку вересня юридична фірма "Ілляшев та Партнери" заявила, що почала приймати оплату в биткоинах. І хоча Державна фіскальна служба наполягає на тому, що криптовалюта Bitcoin не може бути засобом платежу, юристи дотримуються іншої думки. Якщо держоргани намагаються діяти за принципом: "що не врегульовано, то краще від гріха подалі заборонити", то юристи - за принципом: "що не заборонено, те дозволено". "Поки що законодавчий орган не заборонить використання криптовалют, а це навряд чи відбудеться, ми будемо працювати з ними", - вважає керуючий партнер юрфірми Михайло Ілляшев. При цьому юрфірма посилається на досвід Естонії, де влада визнали биткоин офіційною валютою.
Проте для більшості українців занурення в світ майбутнього з блокчейнами, криптовалютами та іншими незрозумілими термінами, по всій видимості, найближчим часом не загрожує. Справа в тому, що поки офіційні влади в Україні не поспішають регулювати використання криптовалют. Заступник голови Національного банку України Олег Чурий нещодавно заявив, що НБУ не вважає биткоин валютою, так як відсутній центральний емітент цього активу. Також НБУ не може визнати биткоин платіжним засобом, оскільки, згідно із законодавством, таким засобом у нашій країні є гривня.
За словами Чурия, НБУ поки зайняв вичікувальну позицію і послався на регуляторів фінансових ринків в інших країнах, які досі не вирішили питання "що таке криптовалюта?", а тому навіть не намагаються шукати відповідь на друге питання - "що з цим робити?".
Тому до тих пір, поки держава не встановить хоча б мінімальні правила гри на ринку криптовалют, їх використання не отримає масового поширення. Адже мало прописати своє право власності у рядку коду. Потрібно, щоб державні органи визнавали таку фіксацію прав власності легітимною, а в разі конфлікту змогли захистити права справжнього власника. А поки цього немає, кріптовалюти будуть долею аматорів і експериментаторів.
За словами економічного експерта Олексія Куща, на даний момент кріптовалюти випадають з правового поля, в тому числі із сфери діяльності Декрету про валютне регулювання. "Поширення криптовалют в Україні можливе лише у форматі появи цифрової гривні з використанням технології блокчейн, особливо у сфері сплати різних адміністративних зборів, а також при побудові cashlees економіки. Що стосується інвестиційної привабливості криптовалют, то українці схильні або до класичного заробітку рантьє (банківський депозит), або до заробляння "швидких" грошей (операції з іноземною валютою). У зв'язку з цим нестійкий курс криптовалют відіб'є бажання інвестувати в них у 90% українських інвесторів", - сказав він.
На думку Куща, НБУ навряд чи дозволить працювати з криптовалютами банкам, а комісія цінних паперів - торговцям, а значить, більша частина операцій з ними відбуватиметься на інтернет-майданчиках, без гарантій повернення вкладених коштів.
Крім того, кріптовалюти можуть стати "цифровим движком" для роботи обнальных майданчиків - отже, їх функціонування в Україні буде істотно обмежена і з боку ДФС.