Справа на мільярд. Як вивести з тіні ринок металобрухту
Ринок з поганою репутацією
В пострадянських країнах за останні десятиліття саме слово "металобрухт" стало негативно-загальним. Для багатьох людей здача металобрухту перетворилася на спосіб прогодуватися. Результат - в металобрухт здається мало не все, що вдалося вкрасти металевого. Крім негативного кримінального фону, це створює ще й цілком реальну загрозу об'єктам інфраструктури. Де кримінальний дохід, там і висока корупція. Як неодноразово заявляв заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, галузь заготівлі металобрухту серед лідерів по тіньовому обороту. Обсяг ринку становить 20 млрд грн на рік, але близько 80% брухтозаготівлі в Україні працює в тіні. "Ціла армія присмокталася корупціонерів стягує данину з цього ринку, - переконаний депутат. - Українське законодавство ніби спеціально виписано так, щоб легально здійснювати заготівлю металобрухту було неможливо".
"Ділова столиця" 17 лютого проводить у Києві дискусійну панель на тему "Детінізація ринку металобрухту: як поповнити бюджет на мільярд". Вхід безкоштовний, реєстрація відкрита на нашому сайті.
Сьогоднішнє законодавство, що регулює збір металобрухту, абсолютно сумбурно, що створює підгрунтя для корупції. Ось приклад: у Кримінальному кодексі для заготівельників брухту передбачений тюремний термін за те, що їх підприємство не внесено до спеціального держреєстру. А самого реєстру при цьому просто не існує.
Між тим цивілізований ринок металобрухту міг би значно полегшити життя металургійним підприємствам країни. В структурі собівартості стали частка металобрухту значна і в середньому по галузі становить 12-15%. Потреба українських металургів у брухті чорних металів - понад 3 млн т в рік.
Але якщо в 2018 р., за даними ОП "Укрметалургпром", 15 тис. пунктів прийому, що працюють в Україні, заготовили 3,66 млн т металобрухту, то в 2019-му було зібрано всього 3,05 млн. т. При цьому на меткомбінати відвантажили 3 млн т брухту, що на 10% нижче результату 2018 р. Практично аналогічні цифри наводить президент Асоціації брухтозаготівельників "УАВтормет" Володимир Бублей: ломосбор в минулому році був в діапазоні 3,0-3,1 млн т.
"Безхазяйного" і "непотрібного" металу за минулі 30 років в Україні стало помітно менше, а рентабельність бізнесу, обкладеного корупційними податями, стає надто низькою, і це не на руку кінцевим споживачам вторчормету - металургійним заводам. За оцінками Дмитра Кисілевського, виведення ринку брухту з тіні буде означати приплив до бюджету близько 900 млн грн у вигляді додатково зібраних податків.
Ось ще кілька цифр по українському ринку вторчормету. Загальні запаси металобрухту, придатного для переробки, станом на 2019 р. оцінюються в 350 млн т. Близько 75% цього обсягу припадає на основні фонди підприємств, близько 5% - на транспорт та інфраструктуру, майже 8% - на побутовий брухт і близько 12% - на інший брухт.
Законопроект благих намірів
Верховна Рада 14 січня 2020 р. 313 голосами схвалила в першому читанні законопроект №2426 "Про внесення змін в деякі законодавчі акти (щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом)".
Документ був зареєстрований у парламенті 12 листопада 2019 р. Разом з Кисилевским співавторами законопроекту стали 22 народних депутати; його розробляла робоча група, в яку увійшли представники брухтозаготівельників, металургів і Мінекономіки. І тепер парламентський комітет з питань економічного розвитку схвалив законопроект до другого читання.
Документом усувається ряд штучних обмежень і правових колізій, які перешкоджають легальної роботи ринку. Якщо законопроект буде прийнятий, скасують свідомо нездійсненні вимоги до пунктів прийому брухту. Це стане наслідком поділу діяльності з заготівлі металобрухту і по його переробці. До первинних (роздрібним) заготівельникам буде пред'являтися менше вимог: їм не знадобиться дороге промислове обладнання (зараз ця норма прописана в законі, але на практиці не виконується, що створює благодатний грунт для корупції). Також будуть скромніші вимоги до площі пункту приймання та інші умови. У свою чергу, нинішні норми залишаться в силі стосовно підприємствам, зайнятим металургійною переробкою брухту, яка неможлива без спецобладнання.
Крім того, законопроектом усувається поділ на побутовий і промисловий брухт, вирішуються офіційні розрахунки готівкою при його придбанні у населення.
Прогнозовані результати детінізації ринку металобрухту
Скасовуються акти обстеження брухтозаготівельних підприємств обласними адміністраціями і усувається вже згадувана колізія ст. 213 КК - покарання за операції з металобрухтом, якщо компанія не внесено у відповідний реєстр.
Також ряд уточнюючих поправок був прийнятий до другого читання. У їх числі - нове визначення приймальних пунктів (це може бути окремий суб'єкт господарювання), вимога здійснення відеофіксації і зберігання цього відео протягом трьох місяців, а також запровадження розрахункової квитанції при покупці металобрухту у фізичних осіб.
Попутно ліквідується атестація металургійних підприємств, як і експортні сертифікати, що було рудиментом, що залишилися ще з 1990-х, і не несе ніякого смислового навантаження. Розібралися і з ще одним болючим питанням: за пропозицією телеком-галузі приймати кабелі та елементи телеком-обладнання будуть тільки у тих юросіб, які представили ліцензію на телеком-діяльність і підтвердження походження цього обладнання. Нарешті, з'явиться відкритий реєстр заготівельників і переробників брухту, який буде наповнюватися за уведомительному принципом на сайті Мінекономіки.
