Холодна зима 2023-го. Що буде з опаленням після дефолту "Нафтогазу"
Є побоювання, що після дефолту "Нафтогаз" не зможе купити газ, якщо він не буде готовий розрахуватися відразу.
У надрах боргової ями
На другому тижні липня Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за дорученням Кабінету Міністрів розпочала консультації з кредиторами про реструктуризацію боргів. Тоді вона попросила у власників своїх єврооблігацій на загальну суму до $1,5 млрд відстрочку на два роки щодо виплат основних сум і відсотків. Але кредитори не пристали на цю пропозицію, і вже 18 липня нацкомпанія не змогла розрахуватися за випуском євробондів від 2022 р. на $335 млн (погашення і відсотки), а 26 липня, коли сплив пільговий період за виплатами, увійшла в дефолт. Крім того, в липні "Нафтогаз" не перерахував іншим держателям євробондів 45 млн євро відсоткового доходу.
У самому "Нафтогазі" пояснили, що довелося притримати гроші на інші потреби, а саме — майбутню закупівлю кількох мільярдів кубометрів газу в рамках підготовки до зими. Справа в тому, що, за рішенням уряду, до початку опалювального сезону треба накопичити 19 млрд куб. м газу в підземних сховищах. А станом на середину липня було закачано лише 11,3 млрд куб. м. У такій ситуації повністю покладатися на власний видобуток неможна, і в "Нафтогазі" підрахували, що доведеться імпортувати 5,6 млрд куб. м газу. Якщо брати спотові угоди, то просто зараз на європейському ринку такі обсяги коштували б понад $11 млрд.
Зазначимо, що урядова вимога про накопичення у сховищах 19 млрд кубометрів газу виглядає як намагання перестрахуватися. Україні, на фоні зниження споживання, могло б вистачити й менше блакитного палива (скільки саме — розглянемо нижче). Ймовірно, на це сподівався б й сам "Нафтогаз", який, отримавши відмову від кредиторів, хотів з ними розплатитися (принаймні у липні), щоб не псувати кредитну історію. "У своєму офіційному листі до уряду національна компанія вказала на наявність на її рахунках коштів, достатніх для виплат за єврооблігаціями, а також описала ризики й негативні наслідки для "Нафтогазу" та країни у випадку "жорсткого дефолту" за єврооблігаціями компанії", — зазначається в офіційному прес-релізі НАК від 26 липня.
Більше того, в "Нафтогазі" прямо поклали відповідальність на Кабінет Міністрів як за сам факт "жорсткого дефолту", так і за його наслідок — позбавлення компанії доступу до міжнародних ринків капіталу і "залучення коштів, необхідних для імпорту природного газу для проходження опалювального сезону 2022/2023 рр.".
Зі свого боку, уряд ще 21 липня визнав незадовільною роботу топ-менеджменту "Нафтогазу" щодо відстрочки виплат за євробондами компанії та заборонив йому вчиняти будь-які дії з цього питання без попереднього погодження. Ймовірно, незадоволення уряду викликане двома причинами. Це власне провал "Нафтогазу" на переговорах про відтермінування виплат і його бажання все одно задовольнити незговірливих кредиторів. Тобто самостійна гра нацкомпанії не дала результату, натомість ширші зусилля уряду щодо реструктуризації держборгу за євробондами, які мають більше шансів на успіх, могли бути підірвані, якби "Нафтогазу" дозволили здійснити виплати лише його кредиторам. Схоже, в НАК визнали помилку і вже заявили, що невідкладно запропонують держателям євробондів угоду згідно з умовами Кабміну. "Цей процес має бути частиною спільних дій уряду та інших державних компаній щодо пропозиції аналогічних умов відтермінування виплат за єврооблігаціями", — заявили в компанії. Утім, як пишуть ЗМІ, в Офісі президента вже почали пошук кандидатів на крісло глави правління НАК "Нафтогаз України" замість Юрія Вітренка…
Але чи не забракне тепер Україні газу?
Днями Кабінет Міністрів офіційно звернувся до уряду США щодо надання Україні так званого газового ленд-лізу — ця ідея, яку вперше розкрив Вітренко у червні, передбачає поставки газу з оплатою через два роки (грошима або ресурсом власного видобутку). Як варіант, пропонувалися кредитні гаранті від США на закупівлю Україною кількох мільярдів кубометрів газу. Тоді ми з´ясували, що за таких умов (ленд-ліз або гарантії) "Нафтогаз" зможе імпортувати необхідний обсяг ресурсу з європейського ринку. Це була б надійна підстраховка. Однак Вашингтон ще не відповів на пропозицію української сторони. І є побоювання, що після дефолту "Нафтогаз" не зможе купити паливо, якщо він не буде готовий розрахуватися відразу.
Тому питання коректніше поставити так: скільки газу Україні насправді треба імпортувати? Яким коштом?
Гроші за газ: скільки і звідки
Директор консалтингової компанії "ExPro Україна" Геннадій Кобаль вважає, що дефолт "Нафтогазу" негативно вплине на його можливості знайти гроші для купівлі імпортного газу, але наголошує, що не бачить у цьому потреби.
"Нафтогаз" разом з приватними компаніями може закачати в підземні сховища до 14 млрд кубометрів газу, чого за сьогоднішньої ситуації і за нинішнього рівня споживання цілком достатньо для проходження опалювального сезону", — вважає експерт.
Математика така: за день в Україні в середньому видобувається близько 50 млн куб. м газу, з яких 15 млн "кубів" йде на споживання (удвічі менше, ніж в торік влітку) — решта на закачку. "Зараз у сховищах 11,7-11, 8 млрд куб. м газу, і ми щодня поповнюємо запас десь на 35 млн куб. м. Тобто за місяць у нас додається приблизно мільярд "кубів". І якщо ми будемо закачувати серпень, вересень і половину жовтня, то цілком можемо вийти на 14 млрд куб. м", — пояснив Геннадій Кобаль.
У свою чергу фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що Україна все ж таки мала б імпортувати ресурс, але могла б обійтися 2-2,5 млрд куб. м газу (а не 5,6 млрд, як розрахували в уряді та "Нафтогазі"). Це якщо взяти до уваги падіння промспоживання газу на 50-60% та вибуття із загального балансу близько 2 млн побутових споживачів внаслідок масової міграції за кордон. У такому разі "Нафтогазу" на імпорт відповідних обсягів знадобилося б близько $5 млрд, або 180 млрд грн. Тут нагадаємо, що в Раді лежить ухвалений за основу законопроект №7429 про виділення щонайменше 150 млрд грн "Нафтогазу" начебто як компенсації за продаж палива для населення за цінами, нижчими за ринкові (зауважимо штучність такого розрахунку, коли весь потенційно імпортований ресурс неявно відносять на потреби побутових споживачів). А самі ці мільярди планується взяти з міжнародної допомоги. Словом, гроші навіть на купівлю пари мільярдів кубів газу за кордоном будуть. Але є великі сумніви, чи зможе НАК ними ефективно розпорядитися. "Нинішній дефолт "Нафтогазу" на $400 млн стався саме через те, що ці гроші НАК брав у приватних кредиторів під купівлю газу та закачування його до ПСГ у 2019 р., тобто на піку ціни напередодні різкого падіння у 2020-му… І зазнав збитків від торгової операції", — нагадав Олексій Кущ.
На завершення спрогнозуємо, на що можуть розраховувати кінцеві споживачі. Для містян, які найбільше відчувають ціну газу в рахунках за опалення та гарячу воду, тариф вже зафіксували (для ТКЕ — 7420 грн за 1000 куб. м з ПДВ, без транспортування), так само як і для бюджетних організацій (16 390 грн за 1000 куб. м з ПДВ, без транспортування). Ймовірно, депутати не забудуть і про власників автономного газового опалення, коли ухвалять в другому читанні законопроект про мораторій на підвищення комунальних послуг. А от промисловості доведеться сплачувати ринкові рахунки — і поточні ціни понад 30 тис. грн за 1000 "кубів" ще не межа…
