Завдання не для профана. Як Шмигаль підніме пенсії і продасть землю

Відставленому вчора уряду Олексія Гончарука ще у вересні минулого року дісталася в спадок досить непогана економічна ситуація. Здавалося б, правильна монетарна політика, перспективи нової угоди з МВФ, збалансований (незважаючи на військові витрати і колосальні виплати по боргах) бюджет. Однак за ті півроку, які економікою намагалася керувати нова команда, було втрачено дуже багато. "Загальмувала" промисловість - як заявив вчора, виступаючи у Верховній Раді, президент Володимир Зеленський (це триває вже чотири місяці), робота з бюджетом країни ведеться неефективно. У провину попереднього Кабміну президент також поставив відсутність індексації та зростання пенсій; провал роз'яснювальної роботи у зв'язку з зміною вартості подачі тепла в будинки; погані темпи реформ у сфері охорони здоров'я.

З одного боку, зрозуміло: Олексію Гончаруку з його командою доводиться віддуватися за сильне падіння рейтингу Зеленського (майже на 30% за півроку). З іншого боку, вірно і те, що уряду довелося діяти в умовах, скажімо так, не самих розумних дій парламенту в економічній сфері. Чого коштують одні тільки спроби різко підняти ренту на видобуток корисних копалин або скандально знаменитий закон №1210.

Ймовірно, саме тому Гончарук у відповідь на президентську критику заявив, що він і його міністри працювали чесно - "не крали і боролися з корупцією", так що за півроку українці "вже встигли відчути" це. Складно сказати, що мав на увазі Гончарук, але зазвичай боротьба з корупцією та тіньовими схемами призводить до зростання доходів бюджету, а не до збільшення бюджетної дірки.

За даними Центру Разумкова, рівень довіри до Кабміну з вересня скоротився вдвічі - з 57 до 28%. Тоді як недовіру зросла майже в три рази, досягнувши 64,5%. Особисто прем'єр-міністру Гончаруку, виходячи з цього ж дослідження, довіряли лише 25% опитаних.

Але тепер негативне ставлення суспільства до Кабміну "у спадок" дістанеться уряду Дениса Шмигаля. Плюс йому доведеться розбиратися з цілим букетом проблем. Наприклад, з тієї ж діркою в бюджеті. Новий прем'єр вже заявив, що держбюджет-2020 доведеться переглянути, і зрозуміло, чому.

Кажучи просто, виконання дохідної частини бюджету провалено. За підсумками двох місяців цього року до держбюджету при плані в 139,8 млрд грн надійшло 112,6 млрд грн - загальний недобір склав 27,2 млрд грн. Відхилення від планових показників досягло майже 20%.

При цьому потрібно виплачувати міжнародні борги, а наші облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) вже не користуються таким великим попитом, як в кінці минулого року. Але головне - потрібно фінансувати соціальну політику, особливо враховуючи знижуються рейтинг президента.

А з цим проблема. Індексація пенсій для 10 млн пенсіонерів повинна була початися 1 березня, але її відклали на вересень. У бюджеті просто немає 22 млрд грн на це.

А значить, новому уряду знадобиться якимось чином знайти гроші. Найпростіший і очевидний спосіб - "надрукувати", скориставшись невиправдано завищеними, на думку багатьох спостерігачів, курсом нацвалюти. Тут можна одним пострілом убити двох зайців: отримати гроші на соціалку і допомогти експортерам, для яких міцна гривня - велика проблема. Але на друкування гривні не погодиться НБУ, а головне - МВФ. Тільки-тільки загнуздали інфляцію...

Як варіант, новому уряду доведеться, наприклад, намагатися підвищити податки, хоча опір бізнесу буде дуже сильним.

Поповнити бюджет міг би допомогти реальний сектор. Але українська промисловість швидко зменшує оберти. У січні 2020 р. до січня 2019 р. сумні цифри зафіксовано майже по всіх найважливіших напрямках: на 11,8% скоротилося виробництво в енергетиці, на 19,2% впала вуглевидобуток, на 3% - видобуток нафти і газу, на 1,5% - металевих руд. На 10,3% зменшилася продукція металургії та на 10,5% - машинобудування, зокрема виробництво автомобілів та інших транспортних засобів впало на 15,5%. Фармацевтика показала падіння на 14,7%, виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції - на 7,6%, деревообробка, виробництво паперу і поліграфія - на 2,3%.

Падіння промвиробництва почалося ще влітку, відразу після інавгурації Володимира Зеленського. У червні воно скоротилося на 2,3%, в липні - на 0,2%, в серпні - на 1,7%, у вересні - на 1,1%, у жовтні - на 5%, у листопаді - на 7,5%, в грудні - на 7,7%. І якщо в січні-травні зростання на 0,9%, то в цілому за підсумками року вийшло падіння на 1,8%. Факт тим більш прикрий, що в попередні три роки промисловість зростала: у 2016-му - на 2,8%, у 2017-му - на 0,4%, в 2018-му - на 1,6%.

Наслідок промислового спаду, ще більше погіршення характерного для України від'ємного сальдо зовнішньої торгівлі товарами. За підсумками 2019-го воно і так склало $10,72 млрд, а за підсумками 2020-го напевно поб'є новий рекорд.

Внутрішня торгівля, звичайно, зростає, але сама по собі вона не може довго витягати зростання ВВП. Саме промисловість разом з сільським господарством (агровиробництвом) забезпечує експорт, валютну виручку і, за великим рахунком, лежить в основі економіки країни.

Тепер же на тлі проблем на світових ринках з-за спалаху коронавіруса (вже не тільки в Китаї) для піднесення української промисловості доведеться приймати не ординарні, а надзвичайні заходи.

Йдемо далі: Денису Шмыгалю доведеться займатися відкриттям ринку землі. То є найскладнішою реформою, яка до того ж ніяк не хоче вписуватися в світогляд українців. Нагадаємо: якби референдум про продаж землі сільськогосподарського призначення проходив тиждень тому, 15% мешканців України проголосували б за ринок землі, 62% - проти, ще 18% не брали б участі в голосуванні (дані опитування КМІС). З листопада 2019 р. по лютий 2020 р. частка прибічників продажу землі знижувалася: з 22% у листопаді до згаданих 15% в лютому.

Тобто реформа абсолютно непопулярна в народі, але з порядку денного її ніхто не знімає. Народні депутати проголосують за закон, і вбудовувати його в українську реальність доведеться вже новому складу Кабміну.

Це основні проблеми, до яких можна було б ще додати проблеми з приватизацією, з хаотичними рішеннями судів (вони наступають на горло таким ініціативам, як, наприклад, здача в концесію збиткових держоб'єктів), зі скасуванням результатів конкурсів на угоди про розподіл продукції (приклад - історія з родовищем "Дельфін" на шельфі Чорного моря), з незахищеністю інвесторів.

Окрема група проблем - енергетична безпека. Приватним інвесторам на тлі падіння цін на газ стало невигідно брати участь у розробці нових газових свердловин, а державна "Укргазвидобування" явно не справляється з поставленими завданнями. Якщо згорнуть діяльність приватні компанії - вже через кілька років буде провал у видобутку газу.

Отже, уряду потрібно придумати, як вибудувати відносини з газодобувної галуззю, щоб приватники були зацікавлені видобувати газ тут і зараз, а не чекати високих цін на нього. Треба забезпечити навіть не стільки сприятливі, скільки незмінні правила гри на енергетичному ринку.

Нарешті, сам процес оновлення Кабміну свідчить про те, що в країні важка ситуація і прогнози невтішні - немає черги у міністри економіки, сільського господарства та енергетики.

Новому уряду доведеться приймати жорсткі і непопулярні заходи. Що його нові старі члени купили 4 березня - квитки на "Титанік" або на космічний корабель, ми дізнаємося протягом найближчого півроку. Швидше за все, правильний прогноз дадуть песимісти.