Пенсій вистачить до нового року? Чи дійсно у Зеленського готують до банкрутства Пенсійний фонд
Стан Пенсійного фонду сумний, його дефіцит досяг гігантських розмірів. Чи можна врятувати ситуацію?
Тривожний дзвінок для українських пенсіонерів
Глава комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова заявила, що у Пенсійного фонду України (ПФУ) можуть виникнути проблеми з отриманням позики в кінці бюджетного періоду. Наслідок звідси: виникнуть ризики по виплаті пенсій.
"Бюджет ПФУ залишається дефіцитним. У 2021 р. витрати державного бюджету на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, і дефіцит коштів Пенсійного фонду складуть 203,8 млрд грн, — сказала Третьякова. — У Казначейства будуть відсутні законодавчі підстави надавати Фонду позики в кінці бюджетного періоду, в звʼязку з чим у фонда можуть виникнути ризики, повʼязані з виплатою пенсій".
Правда, на даний момент все гаразд, запевняють у ПФУ. Всі вересневі пенсії перераховані в установленому порядку. "Забезпечено фінансування пенсій вересня на загальну суму 39,2 млрд грн. Виплата пенсій буде проведена в певну дату виплати в установленому порядку для кожного пенсіонера", — повідомили у відомстві.
У даному випадку (мова про отримання позики Пенсійним фондом), швидше за все, катастрофи не станеться — питання буде вирішено в політичній площині. Однак нинішня заява Галини Третьякової свідчить про те, що у ПФУ є глобальні проблеми з наповненням; більш того, вони зростають.
З іншого боку, уряд не відмовляється від "соціальних" зобовʼязань і навіть береться, всупереч кризі, підвищувати пенсії. Зокрема. вони були проіндексовані з травня, а люди, які мають понад 80 років, отримали додаткові виплати.
25 вересня Міністерство соціальної політики оприлюднило графік підвищення пенсій у 2021 р. З нього випливає, що в наступному році пенсії підвищать для 10 млн пенсіонерів. Відбуватиметься це в пʼять етапів для різних категорій.
Найбільш захищеними будуть пенсіонери, які мають повний страховий стаж. Так, у осіб старше 65 років, які мають страховий стаж 30 років (жінки) і 35 років (чоловіки), мінімальна пенсійна виплата протягом 2021 р. виросте на 500 грн, вони будуть отримувати не менше 2600 грн. Також продовжиться програма доплат для пенсіонерів старше 80 років, які мають страховий стаж 20/25 років, і почнеться програма для пенсіонерів старше 75 років з повним стажем.
Лякаючий дефіцит Пенсійного фонду
За перше півріччя 2020 р. "чистий" (без урахування гарантованих державою доплат) дефіцит ПФУ дуже сильно виріс — з 23 до 34 млрд грн. Причина — обвал надходжень грошей від єдиного соціального внеску (ЄСВ). Станом на 1 вересня 2020 р. заборгованість зі сплати ЄСВ до фонду становить 20,5 млрд грн.
Однак за рік, з липня минулого року по липень 2020-го, кількість працівників, які платять ЄСВ, скоротилася в Україні на 565 тис. чоловік. З різних причин: люди йдуть на пенсію (спрацьовує "демографічна яма"), виїжджають з країни, бізнеси йдуть "у тінь". Коронакриза також сильно вдарила по малому і середньому бізнесу — це теж позначилося на кількості платників ЄСВ.
Пандемія Covid-19 вдарила по надходженнях до ПФУ та іншим способом: влада ухвалила ряд рішень, які дозволили роботодавцям платити помітно менше податків і соціальних внесків за своїх співробітників. Штрафи кардинально скоротили, кількість фізосіб-підприємців, які перебувають на єдиному податку, збільшили (для них помʼякшили умови щодо обороту), частково звільнили від внесків ряд підприємців, ввели різного роду відстрочки і пільги.
У результаті і підвищення пенсій, і частково їх поточні виплати відбуваються за рахунок зростання дефіциту ПФУ. Подивимося динаміку. 193 млрд грн — фінансування Пенсійного фонду з держбюджету за результатами 2019 р. Дефіцит ПФУ на 2020 р. було затверджено на рівні 172,6 млрд грн, однак після початку пандемії коронавірусу в квітні збільшений до 202,3 млрд грн. А в проекті бюджету на 2021 р., як зазначалося вище, закладені рекордні 203,8 млрд грн для покриття дефіциту коштів ПФУ.
Утім, навіть зекономлені на інших соціальних виплатах гроші не йдуть на пенсії.
"Зараз на 2 млрд грн скорочують субсидії, і ці два мільярди направляють куди б ви думали? Не в Пенсійний фонд, а на дороги. А ПФУ залишається з діркою. Навіщо вони вбивають дохідну частину Пенсійного фонду? Щоб сказати, що він неефективний, що ви дивитеся, грошей у ньому немає, і так далі, — сказав "ДС" колишній міністр соціальної політики Андрій Рева. — Але насправді мова йде про те, щоб привести ПФУ до банкрутства, а потім, провівши другий етап пенсійної реформи (як вони це називають, введення обовʼязкової накопичувальної системи), забрати решту коштів з Пенсійного фонду і роздати недержавним (приватним) фондам. Обіцяючи людям, що через 20 років ми вам щось заплатимо".
Ексміністр бачить у цьому лобістський інтерес Галини Третьякової. "Вона, до речі, очолює Асоціацію недержавних пенсійних фондів, і це її головний інтерес. До речі, корупційний, тому що в даному випадку проглядається чіткий конфлікт інтересів. І під цю її дудку танцюють і Міністерство соціальної політики, і всі ті підспівувачі з недержавних пенсійних фондів, які розповідають людям казки про те, що вони накопичать мільйон, і цей мільйон ви відразу отримаєте, і відразу житимете чудово. Це велика і нахабна брехня!".
Що робити з ПФУ?
Сьогодні одержувачів пенсій в Україні 11 млн, а платників ЄСВ — понад 13 млн. Але проблема в тому, що оплачуваний ЄСВ і близько не покриває витрати на пенсії. Змінити це співвідношення — перший захід, який можна зробити на державному рівні, щоб ліквідувати дефіцит ПФУ.
"Потрібно припинити грабувати Пенсійний фонд. З 1 вересня мінімальна зарплата — 5 тис. грн. До 1 вересня скільки платив підприємець ЄСВ? 1039 грн. А яка у нас мінімальна пенсія (за віком, при повному стажі)? 2100 грн, при неповному стажі — 1769 грн. Цей підприємець покриває пенсію хоча б одному пенсіонеру? Ні, — розʼяснює Андрій Рева. — Значить, треба починати з адекватного пенсійного збору. Він повинен бути 22% не від мінімальної зарплати, а від середньої зарплати по країні. Вона — 10 тис. грн, так що треба платити 2200 грн, а не 1100, збільшити в два рази, причому це в інтересах самого платника".
Також, на думку експерта, потрібно нарешті навести порядок зі збором єдиного соцвнеску. Справа в тому, що при дуже великих зарплатах частка утримуваного ЄСВ знижується. Зараз в Україні максимальна база для збору ЄСВ — 75 тис. грн. Тобто людина отримує таку суму — заплатить 16,5 тис. грн (22%) соцвнеску, так само як і той, у кого зарплата, скажімо, 500 тис. грн.
"Ми пропонували платити з усієї суми, але Європейська бізнес-асоціація кричала, що ми їх всіх грабуємо", — згадує ексміністр уряду Володимира Гройсмана.
Не менш важливо і підвищувати зарплати. Наприклад, правильним кроком можна вважати підвищення зарплат бюджетникам на 30%. Це призведе до природного збільшення доходів Пенсійного фонду від ЄСВ.
"80 тис. керівників підприємств в Україні показують мінімальну зарплату. Їздять на мерседесах, літають на літаках, ні в чому собі не відмовляють, але можуть претендувати на субсидію на оплату ЖКП, — констатує Андрій Рева. — Він директор підприємства, а у нього зарплата 5 тис. грн, і у головбуха така ж"
Гроші — на накопичення
Тут ще варто згадати, що в Україні прийнято стратегічне рішення про проведення пенсійної реформи шляхом поетапного впровадження трирівневої пенсійної системи:
- солідарна система,
- загальна і обовʼязкова накопичувальна система,
- добровільна недержавна система пенсійних накопичень.
За планами уряду, на накопичувальну пенсію доведеться робити відрахування в рамках вже наявних статей. "2% від нинішнього ЄСВ виділяємо в накопичення, не збільшуючи навантаження ні для фірми, ні для людини, і ще 2% беремо по ПДФО. Ці 4% дозволяють у сьогоднішніх цінах при виході на пенсію отримати 1 млн грн", — сказав у травні премʼєр-міністр.
Утім, досі бракує важливих подробиць щодо повноцінного запуску накопичувальної пенсійної системи в Україні, хоча Денис Шмигаль не раз анонсував її введення вже з наступного року. Так, не цілком зрозуміло, звідки у середньостатистичного працівника може накопичитися мільйон гривень за рахунок утримування 4% заробітку. Якщо розраховувати в сьогоднішніх цінах (без урахування інфляції), як пропонує премʼєр, то виходить, що людина з середньою по країні зарплатою в 11 804 грн за 30 років стажу змогла би накопичити близько 170 тис. грн. Звичайно, в даному випадку треба розуміти, які реальні процентні ставки будуть нараховуватися на пенсійні вклади за всі ці роки, проте вони явно будуть невисокі: в українських реаліях на довгостроковий період нелегко навіть виконати задачу-мінімум — вберегти заощадження від інфляції.
Скільки б не назбирав пенсіонер, в уряді уточнили, що скористатися цими коштами він зможе на свій розсуд: або отримати всю суму відразу, або рівними частинами протягом наступних 5-10 років, або як довічне утримання з виплатою певної фіксованої суми. Втім, відповідні зміни в законодавство поки тільки готуються.
З іншого боку, виходить, відрахувань на солідарну пенсію буде надходити ще менше — адже частина ЄСВ буде перенаправлена на накопичувальну систему. Як передбачається вирішити цю колізію — неясно.
Перехід до накопичувального рівня пенсійної системи передбачався з 1 січня 2019 р., проте був відкладений, можливо, через застереження МВФ утриматися від планів запуску цієї системи пенсій, оскільки реформа призведе до зниження надходжень до Пенсійного фонду і створить дірку в держбюджеті-2019. Однак Денис Шмигаль стверджує, що вже з 1 січня 2021 р. ввести цю накопичувальну систему цілком реально.
Фото: Depositphotos