Навіть не майнінг. Як світовий блокчейн-гігант допоможе українським АЕС

Прийшли за електрикою

13 жовтня НАЕК "Енергоатом" підписала меморандум з найбільшою в світі (за межами Китаю, в наші дні це важливе застереження) блокчейн-компанією Bitfury Holding BV. Суть меморандуму — домовленість про створення на територіях АЕС України дата-центрів із загальним енергоспоживанням до 2 ГВт. Документ в центральному офісі "Енергоатому" підписали глава держкомпанії Петро Котін і директор Bitfury Holding BV Олег Блінков. Зареєстрована в Нідерландах компанія Bitfury — це міжнародний холдинг, серед власників якого цілий ряд венчурних фондів і приватних інвесторів з різних країн світу.

Згідно з меморандумом мета проєкту — збереження або збільшення обсягів виробництва електроенергії атомною генерацією України і відновлення балансу виробництва/споживання електроенергії в країні. Серед передумов для успішності ініціативи сторони відзначили швидке зростання індустрії послуг центрів обробки даних (ЦОДов) як галузі, в якій знаходять застосування новітні апаратні технології і яка дозволяє консолідувати інформаційні ресурси і скоротити сукупні витрати на володіння ІТ-інфраструктурою.

У свою чергу голова "Енгергоатому" підкреслив, що співпраця з Bitfury Holding дозволить вирішити одну з найгостріших проблем галузі — обмеження видачі електроенергії з АЕС України.

Така проблема дійсно існує, оскільки енергоспоживання української промисловості знижується. Частково — через деіндустріалізацію країни, частково — через перехід на енергозберігаючі технології. Знижується і споживання в приватному секторі — тут позначається і швидке потепління клімату, і — знову ж — перехід на менш енергоємну побутову техніку та освітлення.

Сукупна встановлена потужність АЕС України — близько 13,1 ГВт. Однак в реальності виробляється набагато менше, зокрема, через необхідність планових ремонтів енергоблоків і/або обмеження генерації через перевищення пропозиції над попитом. Наприклад, по даним глави енергетичного комітету Верховної Ради Андрія Геруса, 14 травня сумарна експлуатаційна потужність атомних блоків всього українського "Енергоатому" падала до рекордно низьких до 6,8 ГВт.

Виходить, якщо дата-центри Bitfury будуть побудовані в своєму максимальному варіанті і дійсно будуть споживати 2 ГВт, це дозволить серйозно компенсувати перевиробництво електроенергії.

Чи дозволять заробити Україні дата-центри на АЕС?

Якщо мова про те, щоб витрачати електроенергію та на майнінг криптовалют, то українська влада, як завжди, пізно спохватилася. Років так на п'ять. Навіть в 2016-2018 рр. це могло принести ще дуже багато грошей. Але не тепер. Вартість електроенергії, необхідної для майнінгу одного біткойна, вже дорівнює ринковій ціні самого біткойна, так що процес має сенс тільки там, де електрика зовсім вже дешева (або взагалі крадена).

Але вже точно не там, де для цього доведеться будувати дата-центр з нуля. Складність математичних обчислень для видобутку біткойна тільки зростає (це закладено в його алгоритм), тому сьогоднішній майнінг "бітка" — не стільки майнінгові "ферми", скільки розподілені мережі з мільйонів звичайних комп'ютерів (офісних і домашніх).

Майніти інші криптовалюти (альткойни) — взагалі за нинішньої ситуації на даному ринку те саме, що гра в казино. Додамо сюди те, що в силу ряду причин провідні криптовалюти (наприклад, етеріум) переходять з алгоритму PoW ( "підтвердження роботи") на PoS ( "підтвердження володіння"), а значить, для їх майнінгу більше не доведеться проводити шалено складні математичні обчислення. Тобто дата-центри для цих цілей стануть не потрібні.

Але технологія блокчейн — це не тільки криптовалюти і їх майнінг.

"В частині блокчейна я бачу велику перспективу у впровадженні таких рішень щодо всіх баз даних і державних реєстрів, щоб досягти мети усунення корупційної складової і перешкоджати зміні даних окремими зацікавленими посадовими особами або структурами, — сказав "ДС" експерт з фінтеху і блокчейн-індустрії Геннадій Чоловенко. — Але при цьому блокчейн повинен бути публічним, а всі тендери повинні бути проведені прозоро і відкрито".

Втім, дата-центри потрібні багато для чого іншого, і потреба в них в світі поки тільки зростає. Та ж група компаній Bitfury Group дійсно отримала популярність як промисловий майнер, розробник програмного і апаратного забезпечення для роботи з блокчейном біткойна. У 2014 р. компанія розгорнула майнінг на власному обладнанні в Фінляндії, Ісландії та Грузії, ставши одним з перших "промислових" майнерів — і отримуючи з цього величезний дохід. Саме звідси і усталений в ЗМІ стереотип: якщо прийшла зі своїм проєктом Bitfury — будуть "добувати" криптовалюту.

Насправді зараз бізнес Bitfury Group все більш переорієнтується на інфраструктурні проєкти в області штучного інтелекту, процесингу транзакцій цифрових активів, високопродуктивних дата-центрів і т.п. Тобто самі по собі побудовані в Україні біля АЕС дата-центри, звичайно, будуть затребувані. Залишаються два питання: обсяг інвестицій і ефективність проєкту для економіки України.

Сучасний дата-центр — дороге задоволення. Дата-центр в Каунсил-Блафс (США) обійшовся корпорації Google в $1,5 млрд. Його енергоспоживання оцінюється приблизно в 0,1 ГВт. Гігантський дата-центр Microsoft в маленькому містечку Бойдтоні (США) коштував корпорації приблизно $1,7 млрд. Дата-центр соціальної мережі Facebook в містечку Прайнвілл (штат Орегон, США) коштував більше ніж $750 млн — але він повністю забезпечується сонячної електроенергією.

Однак більшість великих дата-центрів в Європі обходяться замовникам в $200-300 млн. При цьому треба враховувати, що енергоспоживання їх швидко знижується — в півтора-два рази з кожним новим поколінням (у розрахунку на ту ж обчислювальну потужність). Так що 2 ГВт, які споживаються з українських АЕС, швидше за все, залишаться десь в області благих побажань.

Що ще це дасть Україні? Не так вже й багато. Наша країна не виробляє майже нічого, що потрібно для побудови сучасного дата-центру. Ні серверів, ні мікропроцесорів, ні обладнання для обчислювальних мереж. Хіба що системи охолодження зможе поставити якесь із вітчизняних підприємств — але і це швидше гіпотетично. Робочої сили теж потрібно небагато: навіть в найбільшому дата-центрі задіяно лише півтора-два десятки чергових співробітників.

Виходить, гроші ми отримаємо за продану електрику, за здану в оренду землю, канали передачі даних і у вигляді податків. Тут, якщо відняти електрику, все буде залежати від того, скільки дата-центрів вирішить побудувати Bitfury. Досить великий дата-центр в Європі платить не так вже й багато податків — від $3 млн на рік до $5 млн. Справа в тому, що повсюдно такі центри відносять до елементів IT-інфраструктури, а для них передбачені численні податкові пільги.

Bitfury Group тут вже була

У України вже є досвід співпраці з Bitfury Group. Ще уряд Володимира Гройсмана робив ставку на цю компанію, намагаючись увійти в число інноваційних лідерів в Європі.

"Були якісь домовленості Bitfury в 2017 р. з урядом Гройсмана. Намічалася велика угода з державним блокчейном. Передбачалося розміщення всіх електронних даних уряду України на платформі блокчейн, — говорить Геннадій Чоловенко. — Наскільки я знаю, за більшістю проєктів далі розмов справа не просунулася. Були ідеї і пропозиції з приводу майнінгу і блокчейна (переведення держреєстрів, баз даних, земельного кадастру, систем електронних торгів, голосування тощо на блокчейн), кількома групами лобістів були розроблені різні версії законопроєктів з метою легалізації криптовалют і введення їх в правове поле. Але в той час далі піару на парі ініціатив справа практично не пішла, а більшу частину проєктів вирішили відкласти в довгу шухляду до кращих часів".

За словами експерта "ДС", чиновники встигли пропіаритися на переведенні на блокчейн української системи електронних торгів арештованим майном і Державного земельного кадастру, але про практичні і економічні результати такого впровадження через рік-два платників податків так і не повідомили. Хоча якби проєкти були реалізовані повною міроюі, Україна б від цього тільки виграла.

Також в липні нинішнього року стало відомо, що Міністерство цифрової трансформації буде відслідковувати всі кріптовалютні операції в Україні на суму понад $1080 відповідно до міжнародних правил по боротьбі з відмиванням грошей. Для цього Мінцифри буде використовувати інструменти від компанії Crystal Blockchain BV — "дочки" Bitfury Holding BV. Але це вже зовсім інша історія і інший бізнес.