"Дарниця" та "Інтерхім" хочуть перекласти на аптеки фінансове навантаження за ціни на ліки, — політтехнолог
Фармацевтичні заводи "Дарниця" та "Інтерхім" пропонують знизити вартість ліків, однак зробити це хочуть не за рахунок власних надприбутків, а переклавши фінансове навантаження на аптеки
За його словами, сьогодні тема вартості медикаментів є критично важливою, адже в Україні спостерігається сплеск захворювань та інфекційних хвороб, а витрати на лікування стають серйозним навантаженням для сімейних бюджетів. На тлі цього, ключове питання, яке постає у суспільстві: хто насправді визначає кінцеву ціну на ліки?
Постернак навів приклад, як зросли ціни на ліки фармгіганта "Дарниця".
"До прикладу, завод "Дарниця", який позиціонує себе як виробник який турбується про доступність ліків для людей, за цей період підвищив вартість своїх препаратів в середньому на 120%. Витрачаються немалі кошти на рекламні кампанії з просування лікарських засобів. Не відстає від нього й компанія "Інтерхім", яка не лише збільшила ціни на свою продукцію, а й продовжує активно лобіювати вигідні для себе регуляторні рішення", — написав він.
На тлі суспільного резонансу президент Володимир Зеленський заявив про необхідність зниження вартості ліків, що підтримали більшість українських виробників, аптечних мереж та дистриб’юторів. Вони висловили готовність до спільних кроків, щоб зробити медикаменти доступнішими, знижуючи ціни на всіх етапах їх формування. Однак деякі фармгіганти намагаються використати ситуацію на свою користь.
"Але, як це часто буває, деякі фармацевтичні заводи всупереч здоровому глузду і надалі прагнуть вирішити свої амбітні задуми за рахунок інших гравців ринку, зберігаючи власні прибутки. Окремі заводи, які так турбуються про доступність ліків для людей — "Дарниця" та "Інтерхім" — пропонують знизити вартість ліків тільки не за свій рахунок, а зробити це за рахунок аптек, чия середня торговельна націнка на ліки складає 17%", — зазначив Постернак.
За його словами, ці два заводи наполягають на скасуванні маркетингових угод, які є стандартною практикою ринку та фактично є формою знижки для аптек. Таким чином, вони хочуть мінімізувати своє фінансове навантаження, натомість змушуючи аптеки працювати з нижчими націнками. Це може призвести до ситуації, коли аптеки будуть змушені піднімати роздрібні ціни, щоб покрити операційні витрати.
"Насправді їхня мета – мінімальне зниження вартості препаратів виключно за рахунок аптек, без жодного впливу на власні прибутки. Скасувавши маркетингові угоди, які фактично є їхньою ж знижкою для аптек, вони змушують останніх підняти ціни для кінцевого споживача, щоб покрити свої операційні витрати", – наголосив він.
На думку Постернака, зниження цін на ліки має відбуватися комплексно, а не лише шляхом тиску на аптеки. Цьому сприятиме розширення програми реімбурсації, впровадження медичного страхування, а також розширення переліку лікарських засобів, що підлягають відшкодуванню, за зразком країн ЄС.