Данилишин розповів про користь від підвищення "мінімалки"
Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин розглянув деякі тези та міфи про шкідливість підвищення мінімальної заробітної плати
Данилишин підкреслив, що основний фундаментальний баланс економіки України – це формування заощаджень економіки та їх трансформація в інвестиції. Ситуація в економіці, коли поточні доходи населення не покривають необхідні споживчі витрати призводить до підриву нормального процесу формування національних заощаджень.
Він нагадав, що з 2014 року процес формування національних заощаджень прогресивно погіршувався. В 2014-2018 рр. норма заощаджень населення впала до рівня 3-4% наявного доходу (відповідає рівню середини 90-х років), а з І кварталу 2019 р. взагалі стала від'ємною.
"Тобто ще задовго до початку корона-кризи, населення буквально "проїдало" накопичені заощадження, а поточна криза лише мультиплікувала цей процес. Всього за 1,5 роки фінансові активи населення скоротились на близько 150 млрд. грн. Неадекватність рівня доходів мінімальним стандартами життя– основна причина скорочення заощаджень населення. Підвищення мінімалки, як фактора, який визначає значну частину доходів населення, по суті направлене на виправлення цього дисбалансу", — вважає голова Ради НБУ.
Також Данилишиен нагадав, що диспропорції в процесі первинного розподілу ВВП, які виникли після кризи 2014-2015 рр. до сих пір залишаються. В 2014-2015 рр. оплата праці скорочувалася значно швидше ніж продуктивність праці. В цифрах це виглядає наступним чином. Частка заробітної плати у ВВП в 2010-2013 рр. трималась на рівні 37% ВВП, а в 2015 р. – скотилася до рівня 29,5%. Останніми роками частка заробітної плати у ВВП так і не досягла рівня 2010-2013 рр. (в 2019 р. становила 35,8% ВВП).
"За паритетом купівельної спроможності (тобто, враховуючи більш низький загальний рівень цін в Україні) середня заробітна плата в Україні вдвічі поступається середньоєвропейському рівню, а в номінальному значенні – є найнижчою в Європі. Тому розмови про випереджаюче зростання зарплати потрібно вести з позицій відновлення здорових пропорцій перерозподілу ВВП за категоріями доходів. Лише після їх відновлення можна говорити про індекси продуктивності праці і її оплати. Розмови про те, що в Україні катастрофічна низька продуктивність праці є міфом. Вона нижча, ніж в розвинених країнах, це так, але не настільки, як це комусь хочеться показати", — вважає Данилишин.
На його думку, в країні, де не існує розвиненого ринку праці, і де високий рівень тінізації діяльності, оперувати показниками продуктивності праці, виміряними шляхом простого ділення реального ВВП на кількість зайнятих є абсолютно необ'єктивним.
Також Данилишин розглянув тезу про рівень споживання, його структуру та його вплив внутрішній ринок. Він вважає, що споживання зростає тому, що воно зростає з низької бази порівняння. При цьому рівень споживання на 1 жителя в Україні у співставних цінах ПКС в 2-3 рази нижче ніж в Східній Європі.
"Якщо рівень доходів в суспільстві не надає можливості забезпечити прийнятні стандарти та норми життя, то з часом таке суспільство або деградує (в першу чергу — в соціально-культурному плані), або ж жителі такої країни покидають її економічну територію. Однак, спочатку певний час для підтримання належного рівня задоволення стандартів рівня життя населення буде використовувати наявні заощадження, що власне і спостерігається в Україні з початку 2019 року", — підкреслив Данилишин.
Свідченням того, що українці не відносяться до числа заможного населення в регіоні Східної Європи, він вважає структуру витрат домашніх господарств. Так, 60% споживчих витрат українців — товари і послуги першої необхідності (їжа, напої, житлово-комунальні послуги). В країнах ЄС в складі витрат населення продукти харчування, напої, утримання і аренда житла складає близько 40%, в Польщі – 43%, Туреччині – 39%.
"Коли домінуючу частину споживчих витрат складають товари першої необхідності, споживчий попит стає нееластичним, тобто не змінюється (не скорочується) навіть при падінні доходів нижче необхідних витрат. Власне це і стало основною причиною того, що в 2019-2020 рр. норма заощаджень стала від'ємною, населення буквально "проїдало" накопичені заощадження", — заявив глава Ради НБУ.
В цілому він вважає, що з огляду на значне відставання України від інших країн ЄС за рівнем споживання, підвищення мінімальної заробітної плати насамперед спрямовується на вирівнювання диспропорцій у рівні оплати праці та відновлення "природного" рівня заощаджень, а його перенесення на ціни відбувається частково та упродовж тривалого часу.
"Так, за період з січня 2014 року до липня 2020 року мінімальна заробітна плата зросла у 3,9 рази, а ціни – лише у 2,7 рази. Враховуючи наявність інших факторів, які впливають на ефект перенесення рівня соціальних стандартів на ціни (одним із яких є рівень тінізації економіки), вплив запланованого підвищення мінімальної заробітної плати буде обмеженим", — сказав Данилишин.
Водночас тезу про, те що підвищення мінімалки призведе до непомірних бюджетних витрат, він вважає дискусійною темом.
"Якщо врахувати той факт, що підвищена мінімалка сприятиме нормалізації пропорцій перерозподілу ВВП, то мультиплікативний ефект від її підвищення має перекрити понесені витрати. Підвищення мінімальної заробітної плати в 2020 р. повністю компенсується економією на процентних витратах у зв'язку з більш міцнішим (ніж планувався) обмінним курсом гривні. Поточний рівень виконання плану з доходів бюджету (липень – 108%, червень 111%), дозволяє очікувати, що за підсумками року доходи бюджету в цілому буде виконано", — заявив Данилишин.
Докладніше читайте на сайті Depo.ua.
