Виразка в центрі Європи. Як Польща захищає свою брудну електрику

Французький BNP Paribas повністю розірвав фінансові відносини з польськими виробниками електроенергії. Банківський конгломерат пояснив рішення тим, що діяльність енергокомпаній з Польщі суперечить принципам соціальної відповідальності, які він сповідує. А саме: BNP Paribas не фінансує й не обслуговує енергокомпанії, які отримують 10% і більше доходу від продажу електроенергії, що генерується за рахунок спалювання вугілля. Як повідомляє S&P Global Market Intelligence, французький банк ще в 2017 р. попереджав клієнтів з Польщі, що якщо ті не почнуть інвестувати в відновлювану енергетику або не зроблять інші кроки, так чи інакше компенсують шкоду навколишньому середовищу від спалювання вугілля, то наслідки будуть самими сумними. Оскільки польські компанії проігнорували рекомендацію, в кінці травня збори акціонерів BNP Paribas прийняло рішення припинити фінансове співробітництво з ними.

Таким чином, французький банк став однією з перших міжнародних організацій, що приєдналися до наростаючої по всій Європі хвилі обструкції вугільної промисловості Польщі. Невідомо, втілив би BNP в реальність свої погрози, якби не "прозрілі" європейські ЗМІ, раздувшие сенсацію з того, що виявили в центрі Європи найпотужніший джерело забруднення навколишнього середовища і загрози життя на континенті, що прикривається політичною вигодою. Саме такою постала сьогодні погляду європейців польська вугільна і електрогенеруюча індустрія, до цього безбідно існувала десятиліттями. І винні в цьому загострену увагу самі поляки, вірніше один необережний крок.

Неправильне місце

В кінці грудня минулого року Польща приймала 20 тис. учасників з 190 країн в рамках міжнародної екологічної конференції під патронатом ООН United Nations Framework Convention on Climate Change (COP24). Подібний саміт проходив в країні вже третій раз, після Познані в 2008 р. і Варшави 2013 р.. Але цього разу вибір припав на Катовіце - столицю вугільного краю Польщі. Тепер не важливо, який символізм вкладали організатори заходу місце проведення міжнародної зустрічі, але висвітлювали подію ЗМІ, подначиваемые різкими заявами груп активістів із захисту навколишнього середовища, побачили в подіях неприкритий цинізм. Польща на державному рівні нічого не робить і не збирається робити для скорочення викидів СО2 від спалювання вугілля і при тому ще й влаштовує екологічний саміт "найбруднішому місці Євросоюзу!

Скориставшись нагодою, журналісти роз'їхалися по шахтарських містечках в околицях Катовіце і виявили численні приклади класичних сюжетів безперспективною і запеклої боротьби "маленьких людей" за свої базові права - чисте повітря і вода, безпечне житло - проти байдужих і байдужих монстрів-корпорацій. Репортаж Financial Times, наприклад, описував боротьбу жителів містечка Имелин (8,8 тис., 20 км від Катовіце) проти держкомпанії PGG, яка планувала розширити зону видобутку вугілля за рахунок міської території. Групи місцевих активістів, очолювані мером міста, в пошуках правди дійшли до Брюсселя, але там лише розвели руками, залишивши городян наодинці з їх проблемами.

З початку поточного року в європейських ЗМІ з'явилася серія матеріалів про те, що насправді являє собою сучасна вугільна і енергогенеруюча галузі Польщі. Наводилися різні факти, "демонизирующие" індустрію, втім, підкріплені статистикою. Ось кілька з них: з 50 європейських міст з найбруднішим повітрям 33 перебувають у Польщі (доповідь Всесвітньої організації охорони здоров'я за 2016 р.); щорічно у Польщі вмирає 50 тис. чоловік від хвороб, викликаних шкідливими викидами в атмосферу; ТЕЦ в Туруве, за одними джерелами, входить в п'ятірку найбільш забруднюючих теплоелектростанцій Європи, за іншими - очолює цей список; рік життя в Катовіце еквівалентний выкуриванию 1700 сигарет і т. д.

Більше того, офіційна енергетична стратегія Польщі, розрахована на далеку перспективу, не передбачає ні плавного, ні різкого переходу від вугільної до інших видів генерації. Це йде врозріз зі стратегією ЄС щодо розвитку енергетики та захисту довкілля, передбачає, що до 2050 р. в Союзі не вироблятиметься електроенергія з викопних енергоресурсів. На даному етапі європейським країнам запропоновано самим розробити стратегії (так звані National Energy and Climate Plans - NECPs) поступового виключення вугілля з генерації до 2030 р. Десять з 21 країни, де є вугільна генерація, вже приступили до виконання національних планів. Ще шість скоротять вугільну генерацію до мінімуму, хоча вона і так у них фактично на нулі (наприклад, у Словаччині 0,6 ГВт потужностей сьогодні і стільки ж залишиться до 2030 р.; Хорватія скоротить 0,3 ГВт до 0,2 ГВт). А найбільше скорочення відбудеться в Німеччині: з 44 ГВт сьогодні до 17 ГВт.

Джерело: CAN Europe and Sandbag

Одна лише Польща випадає з загальної картини: потужності вугільної генерації скоротяться з 26,9 ГВт до 22,9 ГВт згідно з даними дослідницького центру Climate Action Europe and Sandbag, яке проаналізувало національні плани по скороченню вугільної генерації.

"Використання природних ресурсів, у випадку Польщі - вугілля, в якості гарантії енергетичної безпеки ніяк не суперечить завданням захисту навколишнього середовища та протидії кліматичним змінам, - сказав у вступній промові на відкритті саміту COP24 президент Польщі Анджей Дуда. - Експерти стверджують, що наших запасів вугілля вистачить на 200 років і буде важко не використати їх". У цих словах - квінтесенція польської енергостратегії по відношенню до вугільної генерації. До них можна додати тільки слова голови шахтарської профспілки Єржи Демскі, цитованого виданням Financial Times: "Я вам можу гарантувати одне - всі, хто сьогодні працює у вугільній промисловості - допрацюють до пенсії. Кожен шахтар". На його думку, навіть в 2040 р. 50% електроенергії в Польщі буде виробляється за рахунок спалювання вугілля. Порівняно з 80,6% сьогодні.

Джерело: IEA

У Брюсселі знають про проблеми вугільної Польщі, але адекватних рішень і допомоги поки що запропонувати не можуть. "Ми хочемо, щоб перехід пройшов безболісно для польських шахтарів. Ми повинні виробити план, і нам потрібно багато європейських грошей", - озвучив позицію ЄС перший віце-президент Єврокомісії Франс Тиммерманс під час зустрічі з представниками Асоціації польських профспілок у Варшаві на початку травня. Тиммерманс по суті прав: швидкого вирішення проблеми не існує. Занадто багато в польській економічній та соціальній життя зав'язано на вугіллі.

Коріння польського вугілля

Польський вуглепром - найбільший національний роботодавець: близько 100 тис. шахтарів плюс ще 400 тис., зайнятих у суміжних галузях. Вугілля в країні видобувають століттями, досі існують відомі шахтарські династії. У національному опитувальнику найшанованіших професій країни за 2015-2016 рр. 82% респондентів поставили професію шахтаря на перше місце. За показником престижності вуглевидобувників обійшли, приміром, університетських професорів. Повага до професії транслювалося і через ставлення до неї держави, особливо в період радянської окупації. Шахтар, як самий яскравий представник робочого класу, користувався всіма соціальними привілеями, які в змозі надати йому соціалістичний режим. Це ставлення не змінилося і після падіння залізної завіси, хоча тепер у нього з'явилася дещо інша мотивація. Селезия, як і інші шахтарські регіони - це найбільш густонаселені території Польщі. Їх представництво в нижній палаті парламенту - 101 депутат з 460. Більш того, жодна політична партія не має закріпленого впливу в шахтарських регіонах, і, отже, на виборах перемагають ті сили, які обіцяють шахтарям найбільші привілеї. Суть обіцянок зводиться до наступного: залишити все як є і збільшити дотації.

Джерело: IEA

Згідно з опублікованими в 2017 р. даними дослідницького центру WiseEuropa вугільна і углегенерирующая енергетика отримала прямих і непрямих держсубсидій на суму 230 млрд злотих ($60 млрд за сьогоднішнім курсом) в період 1990-2016 рр. Ще 150 млрд злотих ($40 млрд) галузь отримає до 2030 р., прогнозує центр.

Ядерний розворот

Втім, у Польщі завжди була, хоч і на папері, альтернатива вугільної промисловості і енергетики - будівництво атомної електростанції. Проект обговорювався десятиліттями, але до останнього моменту ніхто не сприймав його серйозно. І ось в середині травня міністр енергетики Кшиштоф Тхужевский в радіоінтерв'ю заявив про готовність уряду приступити до будівництва АЕС з п'яти енергоблоків. Воно повинне початися в 2033 р. і завершитися до 2043 р. У профспілок гірників є час підготуватися як мінімум до масових акцій, які нагадають суспільству про аварію на АЕС Фукусіма-1, Чорнобилі, і загалом "великої загрози" цивілізації від використання ядерної енергії.