Цифровий юань та "розумні в'язниці". Як блокчейн стає новою релігією у Китаї

У Китаї запрацює 15 пілотних зон для інноваційного застосування блокчейну. З такою заявою виступили наприкінці січня 16 урядових органів КНР, серед яких міністерство промисловості та інформаційних технологій та центральний банк.

Пілотні зони будуть знаходитися в Пекіні, Шанхаї, Гуанчжоу та Ченду, провінціях Гуандун та Сичуань, тобто найбільш розвинених регіонах країни. У проект буде включено 164 організації, серед яких медичні та освітні установи, машинобудівні та енергетичні компанії, банки.

Вони будуть здійснювати проекти у виробництві, енергетиці, податкових та юридичних послугах, торгівлі, освіті, охороні здоров'я, використовувати блокчейн для внутрішніх та міжнародних фінансових операцій.

Для функціонування технології в Китаї створено адміністрацію кіберпростору та галузевий регулятор. Згідно з офіційною заявою використання блокчейну за умови надійної системи має допомогти в оптимізації бізнес-процесів, просуванні обміну даними, зниженні операційних витрат, підвищити ефективність співробітництва.

На цьому етапі це більше виглядає як політичний крок: Китай хоче бути безумовним лідером у цифровізації економіки та технологіях. Але, крім підтримки свого іміджу у боротьбі за економічне та технологічне лідерство, можуть вирішуватися й інші завдання. Наприклад, підвищення рівня життя та контрольованість соціально-економічних процесів.

У чому вигода?

Блокчейн — це технологія, побудована за законами інформатики, і знайшла застосування у таких галузях, як фінансові операції, ідентифікація користувачів, створення систем кібербезпеки. Блокчейн зберігає інформацію про кожну зроблену операцію, і її не можна підробити або будь-що спотворити — у цьому основна перевага технології.

Ще одна важлива особливість технології в тому, що дані не належать якомусь конкретному власнику, наприклад, органу влади. Децентралізована конструкція дозволяє зробити їх прозорими та убезпечити від злому. Особливо це допомагає проти зловживань, корупції, несанкціонованого доступу.

В економічній діяльності важливим є облік даних, і мережа блокчейна дозволяє мати миттєвий доступ до інформації. Можна відстежувати замовлення, платежі, облікові записи, товари та багато іншого. Особливо це важливо для роботи логістичних ланцюжків. Блокчейн знижує ризики та витрати для всіх зацікавлених сторін.

Прискорювати транзакції може автоматичний набір правил, так званий смарт-контракт, що зберігається у мережі блокчейна. Він визначає умови передачі облігацій, виплати страховок тощо.

Оскільки блокчейн це фактично спосіб шифрування і передачі даних, його використовують для перекладу криптовалют. У блокчейні розподіляються і токени — одиниця обліку деякого активу, яка замінює цінні папери у цифровому світі. Загалом блокчейн змінює платіжну інфраструктуру: скорочує витрати, прискорює транзакції, розширює доступ до фінансових послуг.

Згідно з дослідженням консалтингової компанії PricewaterhouseCoopers (PwC), опублікованому в жовтні 2020 р., світова економіка до 2030 р. отримає додаткові $1,76 трлн за рахунок використання блокчейну, а це 1,4% світового ВВП, причому найбільшу вигоду від технології .

Найбільше отримає саме Китай — $440 млрд. Він поряд з Індією та Японією стане драйвером розвитку блокчейну в Азії. США отримають трохи менше – $407 млрд. Німеччина може розраховувати на $95 млрд, Японія – на $72, Індія – на $62, Франція – на $58,5 млрд.

PwC виділяє п'ять основних областей для використання блокчейну. Для кожної їх компанія прорахувала вигоду, яку принесе його застосування. Найбільший економічний ефект припадає на відстеження ланцюжків поставок, що принесе $962 млрд. Потім йдуть сфера платежів та фінансових послуг, які за рахунок блокчейну можуть зрости на $433 млрд, управління обліковими даними — на $224 млрд, сфера контрактів та вирішення спорів — на $73 млрд, сфера залучення клієнтів — на $54 млрд. Найбільшими бенефіціарами, на думку PwC, мають стати сектор держуправління, освіта та медицина.

"Це відкритий код, і ви завжди можете відстежити будь-яку операцію, — каже голова правління міжнародного креативного центру "I-Долина" Олександр Теплюк. — Ви можете відстежити транзакцію від першої точки до останньої. Код практично неможливо зламати. Була лише одна ситуація за все час, і те, як повідомляли, це був глобальний збій, коли був створений паралельний ланцюжок. Відкритість коду — перевага блокчейна.Тут забирається можливість корупційних схем. Уже ніхто не зможе проводити ці схеми, коли ви будете бачити замовника, одержувача, ланцюжок продукції та фінансів. Це все буде видно, як на долоні".

Ще одна перевага — можливість розширення ділової активності під час різноманітних обмежень. "Ділове життя за допомогою телекомунікаційних засобів виходить на новий рівень. Під час пандемії Китай суттєво збільшив питому вагу віддалених переговорів, віддалених бізнес-угод у режимі реального часу", — зазначає експерт-міжнародник Володимир Воля.

З іншого боку, якщо вірити розрахункам PwC, $40-50 млрд на рік у результаті впровадження блокчейну для китайської економіки, яка на сьогодні становить $14-15 трлн, — не такі великі гроші. Отже, існують і не такі очевидні вигоди.

З блокчейном — у нову п'ятирічку

Китай займається розвитком та впровадженням блокчейну не перший рік. Цю технологію згадано у національному плані КНР на 5 років, який був схвалений у березні 2021 р. Блокчейн зафіксований і в інших стратегічних документах як інструмент "технологічних інновацій та промислових перетворень".

Проте на початку п'ятирічки випробувати технологію вирішили не в промисловості, а в пенітенціарній системі. Наприкінці 2021 р. було схвалено інтелектуальну систему на основі блокчейну для боротьби з хабарами та іншими зловживаннями в китайських в'язницях. Насамперед вона покликана не допустити необґрунтованих пом'якшень покарань у разі виходу на волю за УДВ. У цьому випадку цифровий ланцюжок пов'язує в'язницю з прокуратурою та судом.

Пілотний проект із 15 територіями та 164 організаціями, про який оголосили наприкінці січня, передбачає розширення використання технології на життєдіяльність людей, бізнес-сферу та взаємодію з державою. Це перекликається із впровадженням так званих "розумних міст", яке йде в Китаї з 2016 р. Зокрема блокчейн-система CityID дозволяє обмінюватися даними між містами. Тепер Китай має намір створити дві сотні таких міст. У цьому цифровому проекті є свої переваги, так і недоліки.

"Поява "розумних міст" буде однозначною ознакою технологічного лідерства Китаю, — каже Володимир Воля. — Цей проект дозволяє оптимізувати життя міст, їх витрат, вносити масу даних про мешканців, тим самим раціонально використовуючи енергетичні та інші ресурси, необхідні для життєдіяльності. Багато зручностей, але формуються бази даних про всіх, і фактично можна говорити, що ця система може бути використана як спосіб контролю за жителями міста, за тим, що вони роблять. Так можна отримати деяку технологічну піднаглядову територію. Не можна сказати, що це може виявитися в'язницею, але, проте, ці ризики є незалежно від того, чи реалізується цей проект у Китаї чи деінде".

Цифровий юань

Блокчейн взаємопов'язаний з майнінгом та криптовалютами, де, власне кажучи, виконує роль бухгалтерської книги. У Китаї з вересня 2021 р. всі криптовалютні операції та майнінг по всій країні оголошені поза законом. Водночас з 2019 р. ведуться роботи із запровадження офіційної цифрової валюти — цифрового юаня. Він розрахований на вхідні та вихідні платежі, зокрема офлайн. Тут блокчейн-технологія буде як ніколи до речі.

Цифровий юань тестувався з весни 2021 р. У серпні його вперше використали банки під час укладання угод на національній товарно-сировинній біржі. У грудні його як експеримент дозволили використовувати для податкових платежів. До кінця року загальна сума фінансових транзакцій склала 87,57 млрд юанів ($13,77 млрд.).

Новим етапом запровадження цифрової валюти китайського центробанку мають стати Зимові Олімпійські ігри, що стартують 4 лютого. Уряд затвердив використання цифрового юаня всіх об'єктах Ігор. У Пекіні сподіваються, що застосування цифрового юаня на головній спортивній події року має продемонструвати світові останні досягнення країни у сфері фінансових технологій. Втім, зменшити ефект можуть карантинні обмеження: спортсмени та глядачі відгороджені від решти міста через побоювання нових спалахів COVID-19, а для відвідувачів самих Олімпійських ігор запроваджено квоти.

Зрозуміло, чому саме з минулого року у Піднебесній активізувалася боротьба із криптовалютами. Можна сміливо сказати, що Китай просто розчищає простір для цифрового юаня.

Проте є думка, що Пекін може переглянути таку політику та ставлення до криптовалют. "Дуже багато інформації, яка суперечить тому, що економіка Китаю процвітає тими ж темпами, як було раніше, — каже економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок. — Там реально великі проблеми. Великі компанії, особливо будівельний бізнес, починають схлопуватися через дуже великий борг. На сьогоднішній день зовнішній борг Китаю катастрофічно великий, і він весь час збільшується. Запуск такого пілотного проекту з блокчейном може бути пробою на перспективу — як використовувати легалізацію криптовалют для взаємних розрахунків непідкріплені нічим. Ті ж борги Китаю в доларах вимагають можливості заміни".

Експерт зазначає, що кількість людей, в активі яких є різного роду криптовалюти, дуже велика. Згідно з деякими дослідженнями, криптовалютами володіють мільйони людей у всьому світі. Тільки в Україні таких у 2020 р. нарахували 5,5 млн осіб (хоча нам ця кількість здається завищеною). Тому така китайська ініціатива, як блокчейн у бізнесі, соціальній та державній сфері, може пожвавити використання цих ресурсів.

"Це про можливість розвитку бізнесу з зовсім іншими інструментами, — каже Валерій Клочок. — За допомогою криптовалюти та блокчейн-майнінгу можуть реалізовуватися різноманітні проекти. Якщо ти маєш технологію, яка активно працює, і в цей час буде легалізована криптовалюта, ринок продажів миттєво збільшиться".

Китай рветься у лідери

Важливо, щоб витрати на організацію блокчейну не виявилися вищими, ніж його економічний ефект. Для роботи цієї технології потрібні комп'ютерні потужності та електроенергія.

Олександр Теплюк зазначає, що блокчейн потребує великих ресурсних витрат у частині технологічних потужностей, але незрозуміло, як саме цю проблему вирішуватимуть китайці. "Можливо, вони мають цікаві розробки, і якщо це реалізується, то Китай стане першою країною, яка реалізувала технологію блокчейн більше, ніж просто в криптовалюті", — вважає експерт.

Технічна сторона цього проекту може як збільшити вартість комп'ютерних складових, так і призвести до технологічного прогресу, тому що будуть потрібні все більш потужні комп'ютери. "Можуть подорожчати комп'ютерні складові, насамперед відеокарти. Вони вже злетіли в ціні раз в п'ять за два роки", — зазначає Олександр Теплюк.

"У Китаї ведуться розробки блокчейну, квантових комп'ютерів, технології 6G тощо. Все це є демонстрацією науково-технічного потенціалу Китаю", — каже Володимир Воля. Але чи вистачить для реалізації всіх амбітних проектів електроенергії, яка в країні поки що відносно дешева — для бізнесу 1 кВт-год у півтора рази дешевший, ніж у середньому у світі ($0,099). Також відомо, що Китай є глобальним лідером у виробництві електрики, виробляючи 26-29% світової електроенергії. Минулого року обсяг згенерованої електроенергії в країні становив 7624 ТВт-год. А за підрахунками вчених Університету Кембріджа, сумарна світова витрата електроенергії на майнінг на рік становить лише 120 ТВт-год. Але, з іншого боку, у кризових ситуаціях, таких як минулої осені, у країні можуть початися перебої з електрикою. Тож ризики залишаються.

Отже, блокчейн дозволяє Китаю впроваджувати свою цифрову валюту, збільшувати ринок продажів, знижувати рівень корупції за рахунок прозорості операцій, страхувати логістичні ланцюжки, раціоналізувати витрати ресурсів і навіть ефективніше стежити за людьми.