Роттердамська цукерка. Як Ахметова шантажують витратитися на обленерго
В трьох інших представлені інтереси Ігоря Коломойського і російського бізнесу - VS Energy Євгена Гиннера, а також Костянтина Григоришина. За задумом авторів приватизації, ось ця четвірка й повинна буде заплатити майже 4,4 млрд грн до держбюджету за компанії, які і без цього знаходяться в їх руках.
Зокрема, на продаж виставлені 25% акцій "Одесаобленерго" - початкова ціна 631 млн грн, "Донецькобленерго" - 143 млн грн, "Донбасенерго" - 669 млн грн, "Сумиобленерго" - 370 млн грн, "Дніпрообленерго" - 728 млн грн, "Західенерго" - 347 млн грн, "Київенерго" - 759 млн грн.
Зазвичай такі приватизаційні конкурси закінчуються нічим. Господарі компаній просто "динамять" аукціони, використовуючи будь-які юридичні хитрощі для того, щоб не платити зайвого. А інвестори з боку навіть не намагаються взяти в них участь, тому що доля міноритарних акціонерів у підконтрольних олігархам компаніях незавидна - їх просто ігнорують, не даючи жодного шансу на участь в управлінні або розподілі фінансових потоків.
Але зараз у ФДМ запевняють - є висока ймовірність того, що більшість з восьми оголошених аукціонів відбудуться. У всякому разі, один з керівників Фонду в неофіційній бесіді з кореспондентом "ДС" сказав, що "майже забезпечено участь в аукціонах структур Ріната Ахметова по всіх п'яти його об'єктів", причому займалися цим люди, пов'язані з адміністрацією глави держави. Чому ж переконували колишнього господаря Донбасу?
Найвагомішим аргументом виявився горезвісний "Роттердам +" - завищена до імпортного паритету ціна на вугілля для електростанцій, який у минулому році встановила НКРЭКУ. Таким чином вугілля з ахметовських шахт на українські електростанції надходив за тією ж ціною, що склалася на голландської біржі плюс доставка до України. За оцінкою експертів, завдяки цій схемі додатковий дохід компаній, пов'язаних з Рінатом Ахметовим, в минулому році склав 10 млрд грн. Тепер же, в разі ухилення від участі в аукціоні, погрожують відмовою від цієї моделі. Час ще є, адже главу НКРЭКУ Дмитра Вовка змінять лише в травні наступного року.
Разом з тим, на думку експерта паливного ринку, директора спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадія Рябцева, в нинішній ситуації державі не варто поспішати з продажем обленерго, треба почекати, щоб повноцінно запрацював Закон "Про ринок електроенергії". За його словами, в даний час обленерго займаються не тільки розподілом електроенергії, але і продажем її кінцевому споживачеві, що суперечить тим міжнародним зобов'язанням, які Україна на себе взяла, вступивши до енергетичного співтовариства. Згідно з новим законом функції обленерго розділять і виникнуть компанії, які будуть розподіляти енергію і керувати мережами, і будуть компанії, які стануть продавати ресурс кінцевим споживачам і конкурувати на ринку. У цьому випадку приватизація - дуже необхідний крок, так як обленерго вже не будуть монополістами і не будуть тиснути на споживачів.
При цьому експерт уточнив, що для того, щоб цей закон запрацював, необхідно підготувати більше 15 документів, які описують механізми діяльності відповідних ринків. "Але якщо закон здійснено не буде, я не бачу сенсу в приватизації. Досвід попередньої приватизації обленерго показує, що в результаті ми отримали не конкурентний ринок, а монополії. У минулий етап приватизації обленерго скупили фінансово-промислові групи. Проблема в тому, що держава не врегулювала чимало питань, і ці фінансово-промислові групи отримали владу, яку не повинні були отримати", - сказав Рябцев.
Проблема посилюється тим, що план з приватизації вже четвертий рік не виконується, і зараз держава заклала до бюджету відповідну суму надходжень і намагається будь-яким способом її отримати.
