Дива не буде. Кому стане гірше від "зменшення держави" в бюджеті-2020

На вчорашній прес-конференції прем'єр-міністр України Олексій Гончарук відразу назвав майбутню кошторис країни "бюджетом ефективності", який "повинен передувати бюджету активного зростання". Читай: наступний рік ми розбираємося з тим, що є, але ще не обіцяємо початку економічного дива. Завдання номер один - навчитися "ефективно витрачати кожну копійку кожного платника податків". З цим складно не погодитися, особливо коли мова заходить про "зменшення відрахувань на утримання держапарату", на чому акцентував Гончарук.

Однак прем'єр сказав далеко не все, про що можуть розповісти доступні до цього моменту цифри, закладені в новий бюджет. Точніше, для професіоналів Гончарук висловився цілком зрозуміло і однозначно, але навряд чи пересічний виборець "команди президента" відзначив для себе потрібну цитату в прем'єрському спічі. А ми від неї якраз і відштовхнемося.

"У цьому бюджеті обсяг надходжень, обсяг грошей, який збирає держава з суспільства, з економіки і перерозподіляє щодо ВВП, також буде зменшуватися. Це означає, що, як і обіцяла команда президента, ми прагнемо до того, щоб держави в економіці ставало менше", - зазначив глава уряду, додавши, що ще "більш яскраво" цей підхід виявиться до 2 листопада у доопрацьованому законопроекті про бюджет.

Ключове тут: скорочення однієї з основних - перерозподільної функції податків. Іншими словами, якщо брати в цілому, ті, хто може заробляти, менше відраховувати в бюджет на тих, хто не може.

Зміст перерозподілу доходів між різними категоріями громадян зрозумілий: товариство підтримує тих, хто потребує, не тільки з гуманних міркувань, але й з економічних. Соціальні наслідки розриву в доходах, особливо у випадку з самими бідними, можуть обійтися значно дорожче, ніж субсидії та інша державна допомога.

Можна було б припустити, що реальні податкові надходження не зменшаться і грошей вистачить на всіх за рахунок розширення бази оподаткування ("неправильно, коли податки високі, а платить лише якась незначна частина бізнесу", - стверджує Гончарук). Можна, якби не цифри...

Отже, що ми маємо. На наступний рік прогнозуються доходи держбюджету в 1 трлн 79,5 млрд грн проти 1 трлн 26 млрд у поточному році. При цьому очікувані витрати - 1 трлн 170 млрд грн, що лише трохи більше поточних 1 трлн 112 млрд. З урахуванням очікуваної Нацбанком інфляції (6-6,5%) реальні надходження і держвидатки навіть скоротяться.

Ще кілька цифр.

На освіту виділяють 136,4 млрд грн, що на 7,7 млрд грн більше, ніж у 2019-му (тобто з урахуванням цін реальне забезпечення буде меншим). Для справедливості зауважимо, витрати на охорону здоров'я пропонується збільшити до 108 млрд грн, що на 9,8 млрд більше, ніж у 2019 р., а реально вони зростуть на кілька відсотків.

З 2020 січня прожитковий мінімум, від якого залежать багато виплати, на одну людину буде такою: з 1 січня 2020 р. - 2027 грн в місяць (проти 1853 з 1 січня 2019-го), з 1 липня - 2118 грн (проти 1936 грн), з 1 грудня - 2189 грн (проти 2027 грн). Тобто у січні цей показник взагалі не зміниться, а влітку і в грудні наступного року зростання прожиткового мінімуму кілька пережене рівень прогнозованої інфляції.

Уріжуть витрати на субсидії: у 2020 р. виділять 47,6 млрд грн, тоді як у цьому році заплановано 55 млрд грн. Тут, звичайно, не все так однозначно, адже потрібно враховувати, з одного боку, прогнозовану вартість комунальних послуг у зв'язку з цінами на природний газ, курсом гривні і т. п., а з іншого - збільшення доходів населення. Щодо перших пунктів є стриманий оптимізм, а ось вийти українцям розбагатіти?

Подивимося. Незважаючи на обіцянки нарощувати виробництво протягом наступної п'ятирічки в середньому на 5-7% в рік - закладений у новий бюджет прогноз зростання ВВП за наступний рік становить порівнянні з поточними показниками 3,3-3,6%. Це вам ще не економічне диво. Правда, інфляцію з грудня-2019 за грудень-2020 обіцяють приборкати до 6-6,5%.

Здавалося б, де тут явне урізання соціалки? З урахуванням індексу споживчих цін, витрати на відповідні статті трохи вище, трохи нижче в порівнянні з 2019 р. Але диявол - в пирозі. Головне не забувати про зростання економіки: виробляємо більше, пиріг збільшується (зростання ВВП 3,3% з урахуванням інфляції), а витрати на соціальні статті плюс-мінус лише індексуються на рівень цін.

Звичайно, урізання не стосується всіх статей бюджету. Так, на національну безпеку і оборону витрати зростуть навіть з урахуванням очікуваної інфляції і складуть 245,8 млрд грн, що на 33,8 млрд більше, ніж в 2019-м. Однак забезпечення оборони не відноситься до перерозподільної функції податків, яку хоче зменшити уряд.

У будь-якому випадку "закон збереження енергії застосовний і до грошей. Державні витрати в пропорції до ВВП будуть скорочуватися. І, як показує первинний аналіз законопроекту, в першу чергу за рахунок соціальних статей.