Соковижималка для бізнесу. Чим виявилося "податкове диво" Зеленського з надходженнями до бюджету

Казково хороші новини

Володимир Зеленський, бажаючи продемонструвати ефективність роботи його команди навіть під час загального падіння економіки в зв'язку з коронавірусом, заявив, що саме в цей період збільшилися надходження від податків до бюджету. "Впали доходи на митниці, хоча вона більш-менш почала виходити на рівень тих сум, які їм ставило Міністерство фінансів як завдання. Податкова показує серйозні результати, збільшилися надходження податків, і це про щось говорить. Якщо у нас у Covid-період податкові надходження збільшилися десь у півтора раза, то у мене великі питання: що ж тоді, коли держава працювала, де всі ці гроші?" — сказав Зеленський.

Також президент підтвердив, що поки "не бачить проблем з грошима", і ситуацію в економіці назвав більш-менш стабільною та контрольованою.

Беремо калькулятор

Однак великою проблемою було знайти фактичне підтвердження настільки оптимістичній заяві президента з приводу зростання сплати податків у півтора раза.

Зокрема, за даними Державної казначейської служби, надходження податків і зборів за січень-липень 2020 р. склали 461,7 млрд грн, тоді як за відповідний період минулого року — 406,6 млрд грн. Зростання в 1,5 раза тут немає, тільки на 13,6%.

Навіть якщо брати для порівняння тільки Covid-період (квітень-липень цього року), протягом якого Державна фіскальна служба зібрала 282,4 млрд грн податків і зборів, то в порівнянні з квітнем-липнем 2019 р. отримаємо збільшення збору податків лише на 14%.

Те, що президент заплутався в цифрах або йому підсунули недостовірні дані, підтверджують і аналітики. Ілля Несходовський, експерт "Економічної експертної платформи", вказав на дані Держказначейства, які свідчать, що хоча з початку карантину доходи державного бюджету і виросли, але це зростання склало всього лише 17%, а не в півтора раза. При цьому він зазначив, що держбюджет цього року не виконується з січня по серпень включно.

Моє, не віддам

На думку експертів, причина зростання збору податків з бізнесу проста, як дві копійки: потужна робота податкової з витискання грошей, а також — гальмування тих виплат, які покладені бізнесу, зокрема відшкодування ПДВ експортерам.

"Податкова використовує свої важелі, щоб затримати процес відшкодування ПДВ, вводить перевірки підприємств на 30 днів, щоб відшкодувати ці суми пізніше", — сказав Ілля Несходовський.

Також він зазначив, що сьогодні податківці визнають ризиковими багато підприємств, у результаті чого їм блокується податкова накладна і, як наслідок, несвоєчасно відшкодовується ПДВ.

І дані Державної казначейської служби — тому підтвердження. У січні-серпні минулого року виробники українських товарів і імпортери сплатили сукупно 338,8 млрд грн ПДВ, тоді як у січні-серпні цього року — 327,2 млрд грн. Тобто — на 11 млрд грн менше. Однак у минулому році за вказаний період експортери отримали відшкодування ПДВ у сумі 105,5 млрд грн, тоді як у цьому році — лише 92,8 млрд грн. Або ж — на 12,7 млрд грн менше. Тому в підсумку, коли з суми зібраного ПДВ віднімемо відшкодований експортерам, отримаємо підсумкове надходження ПДВ до бюджету. Цей показник у цьому році навіть трохи вищий, ніж у минулому — 234,5 млрд грн та 233,3 млрд грн відповідно — саме за рахунок низького обсягу відшкодування.

Те, що податкова зажала відшкодування ПДВ експортерам, помітили і фахівці Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління при Київській школі економіки (KSE). За їхніми даними, якщо в середньому в січні-липні поточного року відшкодування ПДВ бізнесу становило 13 млрд грн, то в серпні це був найменший за весь рік обсяг — 8,5 млрд грн.

При цьому на початку вересня податкова повідомила, що вже четвертий місяць поспіль перевиконує індикативні показники зі збору податків: на 3,6 млрд грн у травні, на 6,4 млрд грн у червні, на 5,6 млрд грн у липні і на 14 млрд грн у серпні. У ДПС рапортували, що перевиконання плану з надходжень було досягнуто в основному за рахунок ПДВ. "У серпні вдалося додатково зібрати ПДВ 9,2 млрд грн. Такий показник був досягнутий, зокрема, і за рахунок боротьби із зловживаннями при відшкодуванні ПДВ з бюджету", — заявило відомство.

Однак збільшення податкових надходжень складно пояснити боротьбою зі скрутками. "Тому що тоді де ж кримінальні справи на організаторів цих "механізмів"?" — запитує Ілля Несходовський.

У свою чергу, податковий консультант, глава ради директорів аудиторської фірми "Аксьонов і Партнери", заступник міністра фінансів у 2015-2016 рр. Олена Макеєва не взялась оцінити ефективність боротьби податківців з подібного роду шахрайством, але зазначила, що, за її інформацією, схеми продовжують працювати, а ось ціна за їх використання — збільшилася.

"Важливо відзначити, що податкова оптимізація і податкове ухилення — це різні терміни і різна відповідальність. І якщо оптимізація податків часто пов'язана з недосконалим законодавством, різночитаннями в ньому, то ухилення від податків повинно кримінально переслідуватися. Податківці ці терміни не поділяють, карають усіх, хто не вміє і не хоче домовлятися", — сказала вона.

Включили прес

За словами Іллі Несходовського, на тлі кризи в економіці для збільшення сплати податків бізнесом немає об'єктивних причин. "У нас економіка падає, деякі підприємства зупинилися, у нас довгий час не працював один з найбільших платників податків — "Укрзалізниця" (мається на увазі пауза у здійсненні пасажирських перевезень. — "ДС "), інші транспортні компанії не працювали, не працювали торгові мережі... І на цьому тлі зростання податкових надходжень виглядає як вижимання з підприємств останніх соків. Ми маємо переплати по податках у незрозумілих великих обсягах, і чому? — це питання залишається відкритим", — сказав він.

Завзятість податкової з витискання податків, яка стала другим фактором збільшення збору податків під час коронакризи, підтверджує і Олена Макеєва. "На жаль, мої спостереження говорять про те, що збір податків ведеться сьогодні в ручному режимі. Платників податків запрошують у ДПС України та проводять виховну роботу, примушуючи бізнес збільшити податкове навантаження або відмовитися від відшкодування ПДВ", — сказала вона.

За словами Макеєвої, проведення планових документальних податкових перевірок на період карантину призупинено, але податківці пішли на абордаж, атакуючи і залякуючи бізнес майбутніми позаплановими перевірками. "Така поведінка говорить про те, що план по доходах сильно не виконується. Усі ці штучні заходи руйнують і без того негативний образ податкового інспектора, який уже давно склався. Зростання податкових надходжень — це частково переплати, які робить бізнес у бюджет. Багато сьогодні не хочуть витрачати час на війни з податковою. У бізнесу сьогодні занадто багато інших викликів, пов'язаних з пандемією Covid-19", — вважає податковий консультант.

Мабуть, на тлі падіння економіки, влада, прагнучи утримати бюджет на плаву, вирішила вдатися до перевіреного способу — у черговий раз закрутити гайки для бізнесу. А враховуючи, що податкове законодавство — штука вельми складна, і в ньому маса різночитань, які дають простір для тлумачень як на користь податкової, так і на користь бізнесу, багатотисячна армія податкових інспекторів взяла під козирок і почала посилено "умовляти" бізнес заплатити більше і раніше термінів. Крім того, експортерів українських товарів змусили "почекати" з отриманням відшкодування ПДВ. Що вкупі і дало президенту привід оголосити, що з бюджетом в Україні поки все в порядку.