Розкрити кубушку з депозитом. Як мерів змусять ритмічно витрачати гроші

Коли низи не хочуть

Реформа місцевого самоврядування, яка здійснюється в Україні, носить не революційний, а еволюційний характер. Не місцеві органи влади є основними драйверами процесу, а Київ, який активує децентралізацію, в тому числі і під натиском зовнішніх кредиторів, які вбачають у цьому ключ для активації економічних процесів на місцевому рівні. Виходить, що регіональні центри отримують навіть більше, ніж можуть ефективно освоїти.

По суті, це процес децентралізації зверху, а не знизу, коли низи, може, ще й не так хочуть, а верхи здатні розширювати пропорції бюджетного перерозподілу на користь низових рівнів.

Однак реформа бюджетної децентралізації цікава для економіки в цілому, але не як вічний процес нарощування капіталізації місцевих бюджетів.

Отже, мета номер один - активація економічних процесів на мікрорівні та поліпшення якості низових шарів підприємницького середовища, для чого ці самі шари і потрібно насичувати за допомогою додаткових фінансових надходжень.

Логіка тут цілком зрозуміла: на місцях краще знають, які школи ремонтувати і які нові дороги прокладати, так і контроль за ефективністю використання бюджетних коштів легше налагодити саме там, де вони витрачаються. У колишні роки держпрограми фінансування регіональних проектів здійснювались із загального котла, для чого ходоки з регіонів йшли з чолобитними до Києва, запасаючись "кошиками з паскою". Будь-яка системна корупція тонула в цьому загальнодержавному казані, і виявити, скільки "м'яса" в ньому плаває, можна було лише на смак, тобто без називання прізвищ "кулінарів".

Не можна сказати, що нині ми живемо в умовах абсолютно ефективного використання бюджетних ресурсів, але виявити чергову партію "пожежних машин" легше на мілководді місцевих бюджетів, ніж в океані загальнодержавної кошторису витрат.

Пиріг на 561 млрд

У 2019 р. ресурси на місцях істотно збільшаться. Як правило, їх доходи будуть складатися з трьох основних частин. Базовий ресурс - це доходи місцевих бюджетів, які зростуть до 291,1 млрд грн і з урахуванням реверсної дотації, що перераховується до бюджету, в результаті складуть 284,3 млрд грн. Навіть з урахуванням реверсної дотації ресурси місцевих органів влади зростуть на 12%, додавши в скарбничку місцевих бюджетів додаткові 27 млрд грн, тобто еквівалент одного мільярда доларів.

Другим джерелом поповнення стануть субвенції з центрального бюджету в розмірі 257,3 млрд грн, які будуть розподілятися по декількох напрямках, зокрема, соціальна субвенція складе 122 млрд грн, освітня - 71 млрд грн.

Крім того, базова дотація для регіонів зі зниженою налогоспособностью складе 10,3 млрд грн, а кошти, що виділяються держфондом регіонального розвитку (ГФРР), - 9,1 млрд грн.

Джерело: Закон "Про держбюджет України на 2019 рік"

В сумі місцеві бюджети в 2019-му зможуть розраховувати на 561 млрд грн, з них у ручному режимі будуть перерозподілятися лише кошти ГФРР, тобто всього 1,6% від планових надходжень.

Також у поточному році планується додатково розширити податкову базу для формування місцевих бюджетів. Їм буде передано 5% ренти, яка збирається за видобуток природних ресурсів, прибутковий податок з фізичних осіб, що утримується з доходів, отриманих від здачі в оренду земельних ділянок, 13,44% акцизного збору з продажу палива. При цьому всі зазначені вище фіскальні напрямки найближчим часом будуть мати лише наростаючу динаміку за зборами, тобто місцевим органам влади переданий не "порожній горіх", а реальні джерела наповнення їх казни. Але це все процес. А як же мета?

Круглий рахунок замість доріг

За даними Офісу фінансового та економічного аналізу при Верховній Раді, залишки на депозитних рахунках у банках органів місцевого самоврядування (ОМС) за п'ять років різко зросли до 15 млрд грн. При цьому близько 2% депозитів місцевої влади опинилися в проблемних банках. За перше півріччя 2018-го кількість ОМС, які розміщували депозити, зросла з 91 до 286.

Джерело: Офіс фінансового та економічного аналізу при ВРУ

Зараз ринок депозитів місцевих органів влади поділений між кількома держбанками: Укргазбанк (35% ринку), Приватбанк (33%), Ощадбанк (27%) та Укрексімбанк (5%).

Найбільший обсяг депозитів як раз в тих областях, де повинні здійснюватися найбільш капіталомісткі інфраструктурні проекти: Донецька (4 млрд грн), Дніпропетровська (2,2 млрд грн), Харківська (1,2 млрд грн). По суті, замість того щоб активізувати покращення регіональної інфраструктури, дані регіони захопилися банальним зароблянням пасивних доходів.

Примітно, що в порівнянні з 2016 р. ставка за депозитами зменшилася з 20 до 10,5% і на даний момент не відповідає ні облікової ставки НБУ (18%), ні річної інфляції (10,9%). Для порівняння: в 2018-му Львів випустив муніципальні облігації на 440 млн грн з прибутковістю 17,89%. Тобто, коли місцевій владі потрібні гроші, вони займають їх під 18%, а коли цих грошей у них багато, вони готові віддати їх значно дешевше. Навіть з урахуванням банківської маржі виходить занадто щедро.

Ситуація суперечлива. З одного боку, місцеві бюджети отримують підсилені джерела фінансування, а з іншого - не поспішають перетворювати їх у нові дороги, школи, лікарні. Як, наприклад, у тому ж Львові, де, з одного боку, не було нормального сміттєвого полігону, а з іншого - був кругленький депозит в банку.

Підвищена корупціогенність

Незважаючи на фактичний розподіл ринку депозитів ОМС між групою держбанків, цей фінансовий інструмент має підвищену коррупциогенностью на рівні ставок по депозитах. З одного боку, ніхто не дорікне держбанк, що він приваблює дешевий ресурс. А з іншого - знижка на відсотку, коли на ринку прибутковість становить 14-16%, а за депозитами місцевих органів самоврядування - 10% теж дорогого коштує.

Якщо 2-3% від суми потенційно недонарахованих відсотків йде "хитрому меру", на хліб з маслом вистачить, особливо враховуючи, що депозити деяких міст складають сотні мільйонів гривень, а в цілому по окремих областях - мільярди.

Цікаво скласти платіжний календар банку, що залучає депозит ОМС: які кредити і кому видавалися протягом місяця з моменту його розміщення. Багато питань відпадуть самі собою.

Заборона на розміщення депозитів для місцевих бюджетів повинен стимулювати їх не тільки ефективно освоювати наявні фінансові ресурси, але і робити це ритмічно.

У минулі роки ОМС протягом бюджетного року тримали депозити в банках і лише в листопаді-грудні починали гарячково їх освоювати, щоб залишки на бюджетних видаткових статтях "не згоріли", тобто не були списані в дохід держави 31 грудня, як це і передбачено бюджетним законодавством.

В результаті страждає не тільки якість робіт, коли асфальт кладуть просто в крижану кашу, а дитячі садки утеплюють відволожилася мінватою, але і загальна фінансова стабільність. Зрушення курсу гривні в грудні у бік девальвації якраз і викликані цими факторами: одержувачу бюджетних коштів, у якого мета освоїти їх, а не дати якісний продукт, все одно - за яким курсом він буде купувати імпортний товар.

Таким чином, місцеві органи влади повинні розуміти, що їх ресурсна база служить людям, а не банкам і мерам. Хоча рішення уряду напевно буде атаковано як банківським лобі, так і мерами. Останні вже заявили, що подібна заборона викличе інфляцію і проїдання, адже гроші надійдуть на споживчий ринок, замість того щоб абсорбуватися банками. Це саме по собі абсурдно, адже бюджетні ресурси якраз і призначені для того, щоб їх витрачати, стимулюючи регіональні економічні процеси. І банківська абсорбція бюджетних грошей ніяк не вписується в загальну бюджетну логіку.

Нині питома вага власних доходів ОМС в їх загальному розмірі становить 49%, збільшившись порівняно з 2018 р. на 3,5%. Про завершення першого етапу реформи можна буде говорити лише тоді, коли даний показник перевищить 60%, тобто не раніше ніж через п'ять років. За цей період ОМС повинні навчитися не тільки отримувати, але й ефективно використовувати доступний фінансовий ресурс. Ну а людям пора усвідомити, що якщо не вивозиться сміття або заглушені вентилі подачі газу, то, умовно кажучи, слід блокувати дороги місцевого значення, а не загальнодержавні.