ПП для долара. Натисне Трамп на "ядерну економічну кнопку"
Протистояння між президентом США Дональдом Трампом і ФРС щодо курсової політики загострюється. Днями господар Білого дому знову повторив свою тезу про "дуже сильному доларі і дуже слабкому центральному банку". І пообіцяв попрацювати з обома проблемами". Втім, навіть якщо ФРС не піде на поступки Трампу, у того є достатньо важелів, щоб знецінити "зелений". "ВД" з'ясовувала, як це може бути зроблено і що принесе Україні політика слабкого долара.
Навіщо США топити свою валюту
У Трампа є достатньо вагомих підстав лобіювати ослаблення національної валюти. Почнемо з колосального дефіциту торгового балансу. У минулому році, за даними міністерства торгівлі США, він збільшився на 12,5%, до $621 млрд досягнувши максимуму з 2008 р. Рекордний дефіцит торгівлі зафіксовано з основними партнерами - Китаєм, Мексикою та Європейським Союзом.
Досі Сполучені Штати боролися з цим злом введенням торговельних обмежень. Торік Вашингтон вже реалізував кілька етапів підвищення мит на імпорт товарів із Китаю та інших країн світу. Спочатку це були мита на сонячні батареї і пральні машини, пізніше - на сталь і алюміній. Потім були введені мита на $250 млрд китайського імпорту.
Однак ефект від цих заходів виявився недостатнім. У червні дефіцит торговельного балансу скоротився на 0,3%, до $55,2 млрд порівняно з травнем, свідчать дані міністерства торгівлі США. Хоча раніше опитані Reuters аналітики в середньому прогнозували скорочення торгового дефіциту в червні до $54,6 млрд. А найгірше те, що від'ємне зовнішньоторговельне сальдо з Китаєм у перший місяць літа, навпаки, збільшилася, досягнувши п'ятимісячного максимуму.
Білий дім не має наміру відмовлятися від подальшого закручування гайок китайським імпортерам. У всякому разі, Трамп уже анонсував введення з вересня 10% мита на товари з Китаю з загальним обсягом поставок в $300 млрд раніше не потрапили під санкції.
Але головною зброєю повинно стати ослаблення долара, що підтримає американський експорт: якщо долар подешевшає, закордонним покупцям буде вигідніше купувати американські товари. Результатом має стати збільшення виробництва, зменшення торгового дефіциту. Але не тільки це.
В основі стрімкого зростання торговельного дефіциту з Китаєм лежить імпорт продукції американських компаній (а також японських, корейських і європейських), але виробленої за межами Штатів. У свій час вони винесли велику частину виробництва в Китай, щоб скоротити виробничі витрати. І тепер основну частину доданої вартості від створення таких товарів отримує вже не американська, а китайська економіка. Так що ідея Трампа полягає ще і в тому, щоб повернути виробництво в країну. Таким чином буде вирішена ще одна проблема - створення нових робочих місць і додаткові доходи бюджету від податків.
Ще одна, не менш серйозна проблема Штатів - непомірні борги. Станом на серпень нинішнього року держборг США перевищив позначку в $22 трлн. Сума величезна і психологічно складна для сприйняття пересічними американцями, тим більше що вона постійно і стрімко зростає. США мають найбільший розмір держборгу в світі. Для порівняння: розмір держборгу Японії, другий за величиною, що становить на даний момент близько $12 трлн.
Звичайно, слабкий долар не зможе обнулити трильйонний борг США. Але як мінімум може зупинити його зростання або посприяти скорочення. Девальвація долара буде означати розкручування інфляції, тобто частково за рахунок цього може фінансуватися бюджетний дефіцит.
Є ще ключовий індикатор для Трампа - це фондовий ринок США. Протягом посткризового десятиліття всі періоди відносної слабкості акцій припадали на періоди зміцнення долара. Коли долар слабшає або стабільний, індекс S&P 500 зростає.
Як натиснути на ФРС
Головним помічником Трампа в проведенні політики слабкого долара повинна була б стати Федеральна резервна система. Ставка ФРС є індикатором ставки, за якою банки виділяють короткострокові (overnight - на одну ніч) беззаставні кредити один одному. Знижуючи ставку, ФРС також розширює доступ банків до запасів ліквідності, що підвищує їх можливості видавати один одному, комерційним підприємствам і населенню довгострокові кредити. Рух грошей в економіці прискорюється, а разом з ним і ділова активність. Одночасно прискорюється інфляція, що сприяє ослабленню гривні.
Але заковика полягає в тому, що ФРС навідріз відмовляється слідувати у фарватері політики президента. Оскільки не бачить підстав для істотного зниження ставки: рівень безробіття - один з найнижчих за останні півстоліття (3,6%). А показником економічного зростання на 2,1% за підсумками другого кварталу не може похвалитися жодна країна Західної Європи.
Є й більш серйозні причини для конфлікту. Сильний долар вигідний наднаціональним кланам, олігархії і бюрократії. До їх превеликий жаль, у президентське крісло не потрапила Хілларі Клінтон, однак вони не втратили контроль над ФРС США і більшою часткою американської економіки.
У липні ФРС і без того вже вперше з 2008 р. знизила процентну ставку з інтервалу 2,25-2,5% до 2-2,25%. Але глава ФРС Джером Пауелл навіть на тлі зростання ймовірності дефолту Аргентини не став обнадіювати інвесторів можливістю подальшого пом'якшення монетарної політики. Зате Трамп продовжує гнути свою лінію і вже заявив, що на вересневому засіданні американського регулятору слід знизити ставку відразу на один процентний пункт. Словом, стосунки між ФРС і американським президентом вже перейшли в затяжний конфлікт.
Але чи означає це, що Трамп став заручником федрезерву? Звичайно ж, немає. При бажанні глава Білого дому може досягти поставлених цілей і без допомоги нбу. "Трамп може задіяти стратегічні резерви - почати продаж доларів з Фонду стабілізації валютних курсів (ESF) і купівлю провідних світових валют, таких як євро та ієна. Але тут є кілька проблем. Перша - обмеженість ресурсу фонду, всього $22 млрд. Тому ефект від такого кроку може виявитися мінімальним. А будь-яка інтервенція більшого обсягу потребує схвалення Конгресу. До того ж в подальшому це призведе до девальвації інших валют в якості відповідної реакції", - говорить Максим Пархоменко, аналітик "Альпарі".
Аналітики нідерландської фінансової групи ING не виключають, що американський президент в даному випадку може задіяти, за їх висловом, "ядерну кнопку", дозволяє обійтися без схвалення Конгресу. Вирадж Патель, експерт ING, уточнює, що Трамп може оголосити валютну інтервенцію надзвичайної необхідністю і тим самим змусити ФРС продати долари зі свого рахунку. Таку ситуацію не можна повністю скидати з рахунків, враховуючи хоча б те, що Трамп уже ввів надзвичайний стан для підвищення мит на китайські товари. У Bank of America вже підрахували, що зараз долар переоцінений приблизно на 13%.
Також адміністрація Трампа може пустити в хід менш екстремальні, але дієві способи ослаблення долара. Такі, скажімо, як тиск на торговельних партнерів з метою змусити їх зміцнити свої валюти. Робити це можна, приміром, у рамках діючих економічних договорів. Гарним прикладом тут є оновлене торговельну угоду між США і Південною Кореєю (KORUS), яке дає Штатам можливість впливати на валютне регулювання партнера. Що стосується Китаю, то зміцнення юаня може бути обміняно на припинення введення нових мит або пом'якшення вже запроваджених заходів нетарифного регулювання.
Наслідки для України
Для України ослаблення долара буде мати неоднозначні наслідки. Валютна війна найбільших світових економік спричинить за собою зростання цін на енергоресурси. Для нашої країни, яка імпортує паливо, наслідки будуть болісними. Крім зростання цін на самі енергоресурси, це буде загрожує поглибленням дефіциту торгового балансу.
Зниження курсу долара пом'якшить тиск на ринки, що розвиваються, особливо на Туреччину та Аргентини, які накопичили значний доларовий борг. Це ж стосується і України, якщо врахувати, що 48% всього державного боргу у нас номіновано саме в доларі (дані Мінфіну). Тобто ослаблення долара зменшить обсяг боргу у ВКВ.
Є ще один плюс, пов'язаний з держборгом. Зараз Україна увійшла в пік виплат за зовнішніми зобов'язаннями. Погашати борги Мінфін має намір в тому числі і за рахунок рефінансування - залучення нових боргів для погашення старих. У нинішньому році Мінфін розмістив семирічні єврооблігації на суму 1 млрд євро за ставкою 6,75% річних, що в доларовому еквіваленті дорівнює приблизно 7,6%.
Тому будь-яке зниження ціни доларового ресурсу в світі - велика удача для українського уряду. Воно зможе заощадити на процентній ставці. На більш дешеві кредити зможуть розраховувати і українські корпорації, які виплачують або домовляються про своїх боргах із кредиторами.
Також ослаблення долара змусить інвесторів знову звернути більш пильну увагу на ринки, що розвиваються. Втім, враховуючи наші реалії, для України це може вилитися не в реальні інвестиції, а в ще більший інтерес нерезидентів до наших ОВДП.
Але найголовніше, що в даній ситуації НБУ має дуже оперативно реагувати на зовнішньополітичні фактори. За великим рахунком валютні війни вже розпочалися - центробанки всього світу один за іншим знижують облікові ставки, послаблюючи свої валюти. Тільки протягом липня-серпня відповідні рішення прийняли 26 центробанків по всьому світу. Наприклад, турецький центробанк знизив облікову ставку відразу на 4,25 пункту, до 19,75%. Якщо на тлі повсюдного послаблення інших валют (у тому числі і ключових) гривня продовжить зміцнюватися чи буде слабо девальвувати, це завдасть непоправної шкоди нашим експортерам. І виходити з цього ми будемо дуже довго.