Чорна смерть. Як Росія знищує екологію Чорного моря

Це не нафта, а морська брижі

7 серпня в Краснодарському краї на виносному вантажному причалі Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) при заправці грецького танкера Minerva Symphony через несправність обладнання стався витік нафти у відкрите море. Цей факт так би й залишився непоміченим, якби частина величезної нафтової плями не добралася до пляжів поблизу Анапи. Відпочиваючі забили тривогу і виклали відео в соцмережах.

При таких обставинах керівництво КТК не могло не відреагувати. На підприємстві заявили, що площа розливу склала всього близько 200 квадратних метрів, і нічого страшного не сталося, оскільки розлив ліквідовано. На наступний день в Інституті космічних досліджень та Інституті океанології Російської академії наук показали знімки з космосу. За ним стало ясно, що насправді масштаб проблеми набагато серйозніше. Нафта розлилася на 80 квадратних кілометрів, тобто показники занижені в 400 разів. Через добу після аварії нафтова пляма витягнулося від берега у відкрите море на відстань 19 кілометрів.

Росприроднагляд також мовчав. Але не реагувати на катастрофу було неможливо. Глава наглядового відомства Світлана Радіонова в своєму Instagram-акаунті все ж написала : "Так виглядають недбалі дії співробітників Морського терміналу АТ "КТК-Р". Це фонтан нафти, що вилилася в акваторію Чорного моря".

Коли навколо розливу нафти піднявся шум в соціальних мережах, губернатор Краснодарського краю вирішив перевірити інформацію особисто. Він вилетів на вертольоті до місця катастрофи, але.... нічого там не побачив.

Збудився за даним фактом і Слідчий комітет Росії і порушив кримінальну справу за частиною 1 статті 252 Кримінального кодексу Росії ("Забруднення морського середовища"). Пізніше слідком перекваліфікував статтю на більш тяжку: забруднення морського середовища, яке заподіяло істотну шкоду навколишньому середовищу.

Головний науковий співробітник Інституту океанології РАН Андрій Костяний заявив в російських пропагандистських ЗМІ, що нафтова пляма може зникнути сама до вечора 11 серпня. Аргументи вченого такі: "Оскільки погода спекотна, летючість велика, приблизно до 50 відсотків обсягу нафти випаровується за перші 12 годин. Це залежить від того, що саме виливалося: дизельне паливо або мазут".

З приводу комічного знімка Костяний тому ж виданню сказав: "Та чорна пляма, що на знімку, — це не нафта чорного кольору лежить на поверхні води. Це радіолокаційне зображення, фактично показує гасіння дрібних брижах. Плівка гасить брижі, і поверхня виглажується. Супутник бачить і представляє це в вигляді чорного кольору".

Ці слова знову викликали в соцмережах шквал негативних коментарів. Однак до ранку 12 серпня, як показав супутниковий знімок, нафтова пляма дійсно зникла.

Осад залишився

Хоч величезна нафтова пляма і розсмокталося по акваторії Чорного моря, але, як то кажуть, осад залишився. За словами представників міжнародних природоохоронних організацій, розлив нафти в море під Новоросійськом може мати набагато серйозніші наслідки, ніж це намагаються представити російські чиновники.

Директор Центру розвитку регіональної політики Ілля Гращенков зазначає, що в Росії відбувається не перша за останній час масштабна екологічна катастрофа, яку великий бізнес і чиновники намагаються зам'яти на старті її виникнення. Аналогічним чином, наприклад, розвивалася ситуація навколо збитку, нанесеного природі Камчатки. Гращенков вважає, що спроба замовчати ситуацію була узгоджена і з місцевою владою. Так, мер Новоросійська не став закривати пляжі і заявив, що нічого страшного не сталося, пляму відносить убік, і можна купатися.

Що стосується перспектив ліквідації аварії, то ситуація, на думку Гращенкова, дуже серйозна — Чорне море порівняно маленьке, тому фауна там знаходиться в уразливому положенні: риба, молюски та інші можуть загинути. Крім того, це місце відпочинку, і розлив може привести до негативних наслідків.

Керівник громадської організації "Громадянська ініціатива проти екологічної злочинності", яка внесена російською владою в список іноагентов, Дмитро Шевченко вважає, що розлив нафти вже завдав шкоди морській частині заповідника Утріш. Ця під особливюо охороною природна територія першою прийняла нафтової удар. За словами еколога, від хімічних елементів нафти постраждають дельфіни, молюски, краби і риба.

Експерт зазначив, що такою багатої фауни, як в морській частині заповідника Утріш, немає ніде в Чорному морі. На його думку, якщо розлив нафти не усунути в перші моменти після аварії, то подальші наслідки передбачити складно. Нафта розділиться на фракції, і легка її частина буде викинута на берег, важка фракція відкладеться на дні у вигляді грудок, з часом і їх викине на берег, зібрати нафту з берега неможливо, її знову штормами буде змивати в море. Зазвичай такі нафтові грудки знаходять в шлунках масово загиблих птахів.

За оцінкою керівника програми WWF Росії з екологічної відповідальності бізнесу Олексія Кніжнікова, нафтопродуктами вже забруднено близько 7 кілометрів узбережжя на ділянці між Абрау-Дюрсо і Утрішского заповідника. Сліди нафтопродуктів виявлені в Анапському дельфінарії, співробітники намагаються встановити огорожі та стрічки бона, який буде збирати маслянисту плівку.

Чи то ще буде

Слід зазначити, що трубопровід КТК, на якому і стався витік нафтопродуктів, з'єднує нафтові родовища заходу Казахстану і російські родовища на шельфі Каспію з морським терміналом в Новоросійську. Протяжність трубопроводу 1511 км.

У 2018 року трубопровід був реконструйований, але не з метою безпеки, а з метою збільшення його потужності. Тепер він здатний транспортувати до 67 млн тон нафти на рік. Однак і цього росіянам мало. В даний час ведеться робота по збільшенню потужності трубопроводу до 72,5 млн т. Російський бізнес вже підраховує гроші в своїх кишенях. А ось катастрофічні наслідки, які може принести екології Чорного моря цей нафтопровід, підрахувати важко.