Валіза без ручки. Як податковий стимул розвитку мобільного зв'язку перетворився на свою протилежність

Обмін заради прогресу

На початку минулого десятиліття компанії-оператори мобільного звʼязку зіткнулися з серйозною проблемою. Справа в тому, що на початкових етапах розвитку телекомунікаційного бізнесу радіочастотний ресурс розподілявся державою між компаніями дуже хаотично. Ця недалекоглядна політика призвела до того, що в більшості діапазонів панував хаос: сусідні частоти в смузі спектра належали компаніям-конкурентам.

Якщо уявити собі радіочастотний ресурс у вигляді домотканого полотна (яке в Україні називається "ряднина"), то він виглядатиме як полотно з вузькими смужками різного кольору, що чергуються в хаотичному порядку. Смуги одного кольору — це частоти, що належать одній компанії, і вони виявилися перемішані з частотами, які належать компаніям-конкурентам.

Таке строкате сусідство частот було дуже некомфортним для компаній-операторів, оскільки створювало радіоперешкоди одан одній.

Але головне — ця строката "ряднина" стала перешкодою для подальшого розвитку технологій, зокрема, для впровадження 4G-інтернету в діапазонах частот 900 МГц і 1800 МГц. Адже операторам для цього потрібно було більше "особистого частотного простору" в частотах, потрібні були більш широкі суцільні смуги частот.

Щоб вирішити цю проблему, в 2016 р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері звʼязку та інформатизації (НКРЗІ), ініціювала обмін частотами між компаніями. Стимулом для такого обміну стали зміни в Податковий кодекс — вони передбачали введення для рентної плати за частоти, яку компанії сплачують щорічно в бюджет, спеціальних коефіцієнтів.

Суть стимулу в тому, що компанії за фрагментований спектр частот (тобто за роздроблений) сплачують ренту з коефіцієнтом 1,2. А за дефрагментований (тобто за концентрований спектр, за суцільні смуги більш ніж 5 МГц) рентна плата стягується, навпаки, зі знижуючим коефіцієнтом 0,75. Крім того, до спектра, що перевищує певний обсяг, застосовувався коефіцієнт за "концентрацію спектра" — 1,4.

В результаті компаніям-операторам стало вигідно обмінятися частотами таким чином, щоб отримати у своє розпорядження суцільні смуги певного діапазону. Це дозволяло економити на рентній платі і отримати у своє розпорядження більш широкі смуги частот для подальшого розвитку.

При обміні частотами компанія "Київстар" віддала державі частину належного їй частотного спектра, який вона раніше придбала шляхом купівлі інших компаній — власників частот. Йдеться про спектр 2х1,9 МГц в діапазоні 1800 Гц і 2х1,5 МГц в діапазоні 900 МГц, з якими компанія "Київстар" розлучилася, не вимагаючи ніяких компенсацій. Отримавши цей частотний ресурс, держава перерозподілила його між двома іншими операторами — Vodafone і lifecell.

При цьому, за розрахунками міжнародної консультаційної компанії Analysis Mason, вартість додаткового спектра, яку в результаті обміну отримала компанія Vodafone, становить 4,2 млрд грн, а вартість частот, які отримала lifecell, — понад 1 млрд грн.

"Компанія "Київстар" віддала частину спектра безкоштовно. Ми пішли на це свідомо, тому що розуміємо: технології повинні розвиватися, а ринок повинен працювати в конкурентному середовищі", — зазначив Артем Фреюк, радник із взаємин з органами державної влади компанії "Київстар".

Але саме завдяки цьому обміну і концентрації ресурсу частот компанії-оператори змогли реалізувати програму 4G-інтернету в Україні. Без цього обміну цей проєкт був би просто неможливим.

"Впровадження коефіцієнтів до ренти дозволило перерозподілити всі наявні на даний час діапазони і впровадити технологію 4G усіма зацікавленими операторами. Кожен отримав частку, яка необхідна для надання якісних послуг 4G", — зазначив Олександр Федієнко, заступник голови комітету з питань цифрової трансформації Верховної Ради.

Мавр зробив свою справу, але не йде

Коли вводилися коефіцієнти, на ринку декларувалося, що їх єдина мета — дати можливість операторам провести перерозподіл частот і запустити нові технології на суцільних смугах частот. Однак після завершення обміну, коли коефіцієнти фактично вже виконали свою функцію, вони продовжують діяти і далі впливають на розмір рентної плати.

Однак тепер коефіцієнти з двигуна перетворилися на гальмо прогресу. Оскільки на ринку склалася ситуація, коли компанії "Київстар" і Vodafone платять за свої частоти як понижуючі, так і підвищувальні коефіцієнти, а lifecell — тільки знижуючі. В результаті "Київстар" за рахунок дії коефіцієнтів щорічно сплачує до держбюджету додатково 74,8 млн грн, тоді як lifecell економить 126 млн грн.

"Ми бачимо перекіс на ринку: хтось платить менше податків, а хтось, навпаки, більше. Ми ж продовжуємо виступати за рівність і здорову конкуренцію", — зазначив Артем Фреюк.

Проти скасування — компанія lifecell. Ісмет Язиджі, CEO lifecell, ще в лютому цього року, коментуючи ініціативу НКРЗІ скасувати коефіцієнти, зазначав, що компанії приймали рішення про участь в тендерах на розподіл частот і про максимальні ставки, які вони пропонували за частоти, з урахуванням майбутньої дії коефіцієнтів, розуміючи, скільки їм в майбутньому доведеться сплачувати за користування спектром. "Чи можуть оператори/інвестори довіряти державі, яка змінює правила/вартість користування спектром, який переданий в користування операторам на 15 років, через три роки після отримання, під час активної фази розгортання мережі?" — зазначив Ісмет Язиджі.

Для Vodafone це означає збільшенням рентної плати лише на 0,8 млн грн на рік.

Однак якщо скасувати дію взагалі всіх коефіцієнтів, то це не тільки поставить всі компанії на ринку в рівні умови, а й збільшить надходження до бюджету від рентної плати за частоти сумарно від усіх трьох операторів на 52 млн грн щорічно.

Крім того, коефіцієнти застосовуються по-різному в різних діапазонах, і для застосування конкретного коефіцієнта повинен виконуватися цілий набір умов — навіть фахівці легко плутаються при їх розрахунку. Це робить саму систему коефіцієнтів дуже складною і заплутаною і істотно ускладнює процес адміністрування рентної плати.

Бажання є, але не виходить

Позиції компаній-операторів мобільного звʼязку на сьогодні вже досить чітко викристалізувалися. Але за скасування коефіцієнтів виступають і органи влади. Зокрема, Державна податкова служба України визначила свою позицію ще в серпні минулого року. "Вважаємо пропозицію скасування коефіцієнтів доцільною і такою, що значно спростить адміністрування зазначеного виду рентної плати", — говорилося в листі заступника голови ДПСУ Євгена Олейнікова в Федерацію роботодавців України.

"Після того як було проведено упорядкування спектра і впроваджені нові радіотехнології в зазначених діапазонах радіочастот, необхідність в подальшому застосуванні стимулюючих коефіцієнтів відсутня, а подальше їх застосування матиме лише негативні наслідки, такі як застосування різних ставок до платників, що створить дискримінаційні умови оподаткування", — повідомила пресслужба Міністерства фінансів на запит про позицію міністерства з приводу скасування коефіцієнтів.

За словами Артема Фреюка, питання про скасування коефіцієнтів піднімається ще з минулого року — якщо вони виконали свою функцію, їх слід скасувати. Норми про скасування містяться в законопроєкті №4101-д, поданому в парламент ще в листопаді минулого року. Однак до сьогодні, незважаючи на позитивний висновок парламентського комітету з податків, законопроєкт так і не дістався до першого читання.

Стопор еволюції

Подальше існування коефіцієнтів буде гальмувати подальший розвиток ринку телекомунікацій. Зокрема, в перспективі оператори націлені на придбання частот в діапазоні 2100 Мц, які свого часу віддала державі компанія "ТриМоб". Оціночна стартова вартість цих частот може становити від 500 млн до 1 млрд грн. Але якщо кожен з операторів придбає 2х5 МГц цього діапазону, то, крім придбання частот, на тендері компаніям доведеться після цього сплачувати і рентну плату за них з урахуванням діючих коефіцієнтів. А це означає додаткову сплату для кожної з трьох компаній-операторів 156,3 млн грн щорічно.

Таке додаткове фіскальне навантаження не тільки є стримуючим фактором для придбання додаткового спектра частот, але ставить під питання окупність цього бізнес-кейса і доцільність участі в такому аукціоні.

Крім того, потенційно можливі і аукціони з розподілу частот в діапазоні 700 МГц, доступна смуга 2х20 МГц якого може принести державі 1,5–2 млрд грн, і в діапазоні 3500 МГц, смуга 2х300 МГц якого може дати бюджету 1,2–1,8 млрд грн. Розподіл цих частот серед операторів принесе державі мільярди, але для операторів це буде означати нові додаткові витрати по сплаті ренти за рахунок підвищувальних коефіцієнтів.

Всього за останні 5,5 року трійка мобільних операторів інвестувала в розвиток власних мереж 63,6 млрд грн. Сума значна, але головні інвестиції ще попереду. І відміна коефіцієнтів дозволила б зняти фінансові барʼєри для купівлі додаткових частот, і за рахунок ліквідації нерівності оподаткування у компаній зʼявився б додатковий ресурс на оплату ліцензій і ренти.

При цьому слід зазначити, що оператори в Україні і так знаходяться під серйозним податковим пресом. За даними асоціації GSMA, податкове навантаження на мобільних операторів в Україні становить 35% від загального ринкового обороту, що значно вище, ніж середній аналогічний показник в інших країнах Європи (21%). В Україні сума податків, що відносяться безпосередньо до мобільної індустрії (левова частка яких — це рентна плата за радіочастоти), еквівалентна 14% від загальних доходів сектору мобільного звʼязку, що значно вище аналогічного середнього показника для Європи (4%). І на цьому тлі ще діють коефіцієнти, які це податкове навантаження розподіляють між операторами нерівномірно.