Чехи і водневий двигун. Чи можливе відродження "Південмашу"

Прес-служба концерну "Південмаш" повідомила, що чеський машинобудівний концерн Witkowitz інвестує в підприємство 50 млн євро для того, щоб створити на його базі кілька нових виробничих потужностей. Як передбачається, ще до кінця нинішнього року буде створено три окремі виробничі зони: цех із ремонту колісних пар (інвестиції в розмірі 10 млн євро), цех із ремонту вагонів (2 млн євро) і цех із ремонту локомотивів (10 млн євро).

Також проєкт співпраці з Witkowitz передбачає створення авторизованих сервісних центрів із ремонту та обслуговування локомотивів і дизельних двигунів і центру з капітального ремонту вагонів і колісних пар. Далі — більше: вже озвучені плани будівництва центру з переоснащення локомотивів.

Але найцікавіше інше. "Головним завданням співпраці є розробка нових проєктів виробництва водневих двигунів. Орієнтовний запуск виробництва — кінець 2020 року", — йдеться в повідомленні "Південмашу". Також йдеться про будівництво в подальшому заводу з виготовлення обладнання для виробництва водню.

Це дійсно цікаво, адже якщо ремонт колісних пар і вагонів нашим заводчанам знайомий давно і добре, то випуск водневих двигунів — це абсолютно інноваційний напрямок. І справа тут навіть не в 28 млн євро інвестицій, які отримає "Південмаш" саме "на водень", а в тому, що українське машинобудівне підприємство долучиться до технологій, які сьогодні знаходяться на вістрі прогресу.

"Поки що для України це просто інвестпроєкт для "підтримки штанів" нашим промисловцям, щоб підприємства працювали і розвивалися. Тому що застосування водневого транспорту на українських дорогах — це поки з області фантазій колишнього міністра інфраструктури Омеляна. Нам би зараз електротранспорт розвинути, і поки що більш-менш виходить, — сказав в коментарі для "ДС" експерт транспортної галузі Сергій Павлюченко. — З інформації "Південмашу" не можна зрозуміти, про які двигунах йдеться — для легковиків, вантажівок чи локомотивів. Але сама технологія універсальна, і якщо таке виробництво буде запущене — це значить, що Україна увійде в світові ланцюжки поставок техніки для водневої енергетики".

Один із цікавих наслідків коронакризи і нафтової кризи, що співпала з нею: європейці розумно міркували, що відновлювати економіку варто, одночасно по максимуму звільняючи її від вуглеводневої залежності. Тобто вугілля, нафта і газ повинні залишитися в дні сьогоднішньому, а в 2030-ті Європейський Союз повинен увійти з майже повністю "зеленою" енергетикою.

Схоже на утопію, але ні: в ЄС зараз приймаються і коригуються всілякі програми реформування енергетичної галузі, формуються інвестиційні програми.

8 липня цього року Євросоюз затвердив стратегію розвитку водневої енергетики до 2050 р. З метою зменшення викидів вуглекислого газу в стратегії пріоритет віддається виробленню водню методом електролізу води за допомогою електроенергії, отриманої з поновлюваних джерел енергії — сонячної та вітряної. За першу п'ятирічку, c 2020 по 2024 рр., заплановано ввести в дію електролізери для отримання водню загальною потужністю 6 ГВт, що дозволить європейцям отримувати 1 млн т водню щорічно. Потім, до 2030 р., потужності електролізерів будуть збільшені до 40 ГВт і виробництво водню буде збільшене до 10 млн т на рік. При цьому до 2050-го планується знизити собівартість виробництва водню з поновлюваних джерел енергії до $1 за кг.

Водень був обраний експертами Єврокомісії як найбільш поширений елемент на поверхні Землі і в космосі, теплота згоряння водню найвища, а продуктом згоряння є вода, тобто вирішується одночасно і екологічна проблема. Йдеться насамперед про використання двигунів, що працюють на водні, всюди, де сьогодні використовуються двигуни внутрішнього згоряння на вуглеводневому паливі.

Зараз найбільш просунута в плані використання водневого транспорту країна Європи — Німеччина. Там вже працюють 100 водневих заправок, активно розвивається взагалі вся орієнтована на кінцевого клієнта інфраструктура для транспортних засобів, які використовують водневі технології. Наступна віха: 400 водневих заправних станцій до 2025 р.

Федеральне міністерство транспорту і цифрової інфраструктури (BMVI) продовжує підтримувати подальше будівництво загальнодоступних водневих заправних станцій на автомобільному транспорті. Державне фінансування становить до 50% витрат на будівництво автозаправної станції. Крім того, державою може бути профінансований електролізер для виробництва водню на місці.

Усе це — частина Національної програми інновацій Німеччини в сфері технологій водневих і паливних елементів (2016-2026), скорочено NIP 2. BMVI виділило в цілому 250 млн євро на дослідження, розробки, інновації та заходи щодо активізації ринку.

Зараз в уряді ФРН розробляють нову програму з фінансуванню ринку водневої техніки. Її результатом має стати поява автомобілів на водневих елементах і такого ж громадського транспорту, а також поїздів і суден з водневими елементами. А для цього повинна бути профінансована і створена необхідна інфраструктура для заправки водневим паливом.

Зараз подібні програми готують багато країн: в Лондоні, наприклад, вже багато муніципальних автобусів їздять на водні. Найімовірніше, Брюссель ухвалить саме німецьку модель переходу на водневий транспорт як базовий сценарій для всіх країн ЄС.

Все описане забезпечує попит на водневі двигуни. Наприклад, легкові та вантажні автомобілі з водневими двигунами вже випускають компанії Daimler (Німеччина), Ford і GM (США), Honda і Toyota (Японія), Hyundai Motor (Корея), Fiat (Італія), SAIC і Shanghai (Китай).

Попереду — також водневі двигуни для літаків (починаючи з Boeing 7E7), локомотивів (з 2018 р. вже їздять в Німеччині, марка Coradia iLint), кораблів, складських навантажувачів тощо. Тому "Південмаш" може виявитися в потрібному місці і в потрібний час.