Тарифи, земля, Приватбанк. Що Україна готова зробити заради $10 млрд від МВФ
Місія МВФ, яка перебувала в Києві з 12 вересня, 26-го завершила свою роботу. За підсумками її голова Рон ван Роден заявив, що з українською владою досягнута домовленість про підготовку нової програми фінансування, обговорення якої буде відбуватися в найближчі тижні.
За прогнозами НБУ, угода про нову програму розширеного фінансування МВФ на строк до чотирьох років і об'ємом від $5 млрд до $10 млрд може бути досягнуто до кінця цього року. Воно має замінити попередню короткострокову програму Stand By, яка була розроблена як перехідна, - для підтримки макроекономічної стабільності в Україні на період президентських і парламентських виборів.
Тепер сторони планують обговорити, які домашні завдання буде виконувати український уряд і скільки грошей за це МВФ зможе надати.
Приблизні контури вимог МВФ до України ван Роден окреслив у заяві за підсумками візиту, зазначивши, що місія Фонду провела продуктивні дискусії про те, яку політику має проводити нова влада.
Отже, МВФ похвалив Україну за відновлення макроекономічної стабільності після глибокої економічної кризи 2014-2015 рр., завдяки чому українська економіка зростає на 2,5-3,5% на рік. Однак, на думку МВФ, цього недостатньо. І для більш високого зростання економіки необхідне проведення структурних реформ, які включають в себе встановлення верховенства права (що повинно бути досягнуто в тому числі за рахунок судової реформи), а також боротьбу з корупцією.
Тут слід зазначити, що Антикорупційний суд, створення якого неодноразово було на порядку денному співпраці України і МВФ, нарешті створений і повинен заробити - НАБУ вже навіть передало в цей суд п'ять обвинувальних актів. Однак це далеко не завершення реформи. Очевидно, що МВФ хоче бачити в Україні справедливий і неупереджений суд, який за визначенням не зміг би прийняти рішення, подібні тим, що приймалися, наприклад, Баришівською судом Київської області, який призупинив ліцензію лоукостера SkyUp.
Також МВФ очікує, що український уряд буде проводити "розумну фіскальну політику для забезпечення прийнятного рівня боргу" і "підвищувати ефективність і результативність державних видатків, в тому числі у сфері освіти і охорони здоров'я". Крім того, МВФ вважає за необхідне чітко спрямовану адресну систему соціального захисту вразливих груп населення. Тут не зайвим буде згадати, що й сам український уряд намагається навести порядок у цій сфері. Зокрема, нещодавно був прийнятий закон "Про верифікацію та моніторингу державних виплат", який спростить контролюючим органам доступ до даних одержувачів пенсій, субсидій та інших соціальних виплат, що дозволить більш ретельно проводити верифікацію допомоги.
Ціла група орієнтирів, заданих для української влади МВФ, стосується питань фінансової політики. Фонд закликає проводити виважену фіскальну політику для забезпечення прийнятного рівня боргу. Очевидно, мова йде про податок на виведений капітал (НнВК), проти якого виступає МВФ та за введення якого виступає український бізнес, особливо великий, що розраховує за рахунок заміни податку на прибуток на НнВК оптимізувати витрати. За приблизними оцінками Міністерства фінансів, діра в бюджеті від НнВК складе близько 50 млрд грн.
Також МВФ вимагає продовження грошово-кредитної політики, націленої на зниження інфляції. Справа в тому, що у НБУ як регулятора є три основних функції: забезпечення цінової стабільності (зараз в пріоритеті), стабільності фінансової системи та сприяння економічному зростанню. І ця вимога МВФ означає, що політика НБУ не повинна кардинально змінюватися, а отже, і кредитів під 11% річних вже до наступного літа (про що просить бізнес і що обіцяв Гончарук, як тільки став прем'єром) може і не бути, так само як і прискореного економічного зростання до 5% і більше). Тому що, прагнучи до скорочення інфляції, Нацбанк не стане різко знижувати облікову ставку і робити доступніше фінансовий ресурс для розвитку бізнесу. Точніше, кредити будуть дешевшати, але тільки в рамках програми центробанку, яка передбачає зниження облікової ставки до кінця наступного року до 9% (з нинішніх 16,5%).
Ще одна група пріоритетних завдань від МВФ для України - лібералізація ринків. "Не менш важливо посилити конкуренцію і відкрити ринки, особливо в енергетичному та сільськогосподарському секторах, а також знизити роль держави і олігархів у економіці", - сказав ван Роден. Президент Володимир Зеленський вже пообіцяв, що ринок землі буде запущений в наступному році, а уряд спочатку задекларувало широке відкриття ринку, в тому числі для іноземного капіталу. Ця норма викликала запеклі суперечки в суспільстві, після чого уряд подав проект закону, згідно з яким іноземці не зможуть купувати українські сільгоспугіддя, але, як писала "ДС", тільки формально.
Меседж МВФ з приводу відкриття ринку в енергетичному секторі поки під питанням. Після запровадження нової моделі ринку уряд зробив кроки, які повинні стати гарантією низьких тарифів на електроенергію для населення. Зроблено це було за рахунок "Енергоатому", якому штучно обмежили можливість конкурувати на ринку зі своєю дешевою електроенергією. Теза про зниження ролі держави і олігархів у економіці також досить красномовний. Якщо говорити про енергетичному секторі, то, як писала "ДС", останню державну теплову енергогенеруючу компанію "Центренерго" уряд все ніяк не зважиться приватизувати.
За словами економічного експерта Олексія Куща, на сьогоднішній день українська влада зробила дуже багато для продовження співпраці з МВФ: ринок землі пообіцяли відкрити з самої ліберальної моделі, планують перевести населення і теплокомуненерго на закупівлі газу за ринковими цінами, законом про верифікації соцвиплат уряд хоче скоротити кількість отримувачів субсидій на 500 тис. осіб, планується прийняти самий дискримінаційний по відношенню до працівників Трудовий кодекс, проект бюджету зверстано на користь кредиторів (на виплату та обслуговування боргів піде кожна третя гривня), буде посилена фіскальна політика відносно Фопів.
Однак, на думку Куща, каменем спотикання у продовженні співпраці України з МВФ служать два пункти. Перший - ситуація з Приватбанком: МВФ, який кредитував Україну в момент формування основних проблема цього банку, ніколи не допустить укладання урядом України з колишніми власниками Приватбанку так званого "нульового" варіанта із взаємозаліком взаємних претензій. "Якщо держава піде на якусь модель компромісу з Приватбанку, це буде червоний світло для наших кредиторів, і ми станемо нерукоподатними не тільки на рівні МВФ, але і на рівні Світового банку і Європейського банку реконструкції і розвитку, буде заблокована макрофінансова допомога Європейського Союзу, донорські пакети і т. д.", - сказав Кущ.
Другий камінь спотикання - незалежність Нацбанку. На думку Куща, МВФ переслідує інтереси зовнішніх кредиторів і хоче, щоб всі ресурси, в тому числі бюджетні та фіскальні, були спрямовані на виплату зовнішніх і внутрішніх боргів, тоді як українська влада хоче поставити на чолі НБУ слухняне керівництво, що дозволить включити друкарський верстат і фінансувати за рахунок цього інфраструктурні та промислові проекти, компенсувати відсоткові ставки за кредитами, знижувати облікову ставку і т. д.
З останніми тезами згоден і фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. За його словами, МВФ захоче гарантій, що український уряд не перейде "червону межу": що не буде компромісу з Приватбанку і що незалежність НБУ не постраждає. Україна, вважає експерт, гостро потребує грошей від Фонду, оскільки без них не зможе впоратися з піковими виплатами за зовнішнім боргом, які припадають на наступний рік. На думку Фурси, український президент приречений зробити все, щоб зберегти співпрацю з МВФ, навіть якщо доведеться піти на хворобливе підвищення тарифів або діяти на шкоду інтересам Коломойського.
